Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/5487/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5487/22 пров. № А/857/17329/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року (суддя Сорока Ю.Ю., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/5487/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо не включення до розміру щомісячної виплати пенсії індексації в сумі 3301,87 грн.; зобов`язання здійснювати щомісячно виплату належної йому пенсії з урахуванням індексації в розмірі 3301,87 грн без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, а саме виплачувати пенсію в розмірі 26886,64 грн, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 01 березня 2022 року по день проведення і виплати перерахованої пенсії. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не включення до розміру щомісячної виплати пенсії ОСОБА_1 індексації в сумі 3301,87 грн, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснювати щомісячно виплату належної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації в розмірі 3301,87 грн без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 01 березня 2022 року по день проведення і виплати перерахованої пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яке в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування апеляційної скарги зокрема зазначає, що Пунктом 2 Постанови №118 передбачено, що з 1 березня 2022 розміри пенсій, призначених відповідно до 13, 21 і 36 Закону України № 2262 (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, встановлений абзацом 7 статті 43 Закону України №2262. Також зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928 встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з січня 2022 року 1934 грн, з липня 2022 - 2027 грн., з грудня 2022 року 2093 грн. Відтак вважає, що з врахуванням наведеного та того, що розмір пенсійної виплати Позивача ОСОБА_1 , з 01.12.2019 складає 23 584,77 грн, що є більшим максимального розміру пенсії, встановленого законодавством, для проведення індексації шляхом підвищення пенсії відповідно до Постанови №118 в Головного управління Фонду в області не було правових підстав. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №140/14781/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження розміру щомісячної виплати пенсії ОСОБА_1 в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячної виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним (граничним) розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Як вірно встановлено судом першої інстанції згідно з перерахунком пенсії на підставі рішення суду розмір пенсії з урахуванням індексації в сумі 3301,87 грн становить 26886,64 грн, однак відповідачем проводиться виплата пенсії в розмір 23584,77 грн., тобто без її індексації. ОСОБА_1 не погоджуючись із такою виплатою пенсії, звернувся до відповідача із заявою щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром та з індексацією, визначеною Постановою КМУ №118 від 16.02.2022, в сумі 3301,87 грн., та листом від 12.08.2022 №7041-6194/Ч-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що оскільки розмір пенсії обчислено в максимальному розмірі, підстави для виплати підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 відсутні. Не погодившись з такою відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Частиною 5 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. В подальшому Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою. В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн. Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Відповідно до висновків Конституційного Суду України які зроблені в даному рішенні, обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата із 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XIIаналогічного змісту новими законами не вносились. Відтак суд першої інстанції вірно зазначив, що з 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження ( відповідає позиції яка викладена в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17). Як передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525). Як вірно зазанчено судом першої інстанції, підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Як вбачається з матерііалів справи, на виконання судового рішення від 11.01.2022 у справі №140/14781/21 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії та її основний розмір з 01.12.2019 склав 23584.77 грн., відтак, питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 органом Пенсійного фонду було проведено індексацію, яка становить 3301,87 грн, а загальний розмір пенсії з урахуванням індексації склав 26886,64 грн. Проте, позивач фактично отримує пенсію у розмірі 23584,77 грн. Судом першої інстанції вірно зазанчено, що право позивача на обрахунок його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене судовим рішенням, та на момент ухвалення судом рішення у цій судовій справі змін у чинному законодавстві України, які створюють підстави для обмеження розміру пенсії, не відбулося, а тому судове рішення від 11.01.2022 у справі №140/14781/21 залишається обов`язковим для виконання відповідачем і на даний час. Слід зазначити, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов`язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено. Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 зазначив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XIIз урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Як вірно зазначено судом першої інстанції, незважаючи на наявність в постанові Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв`язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження Закон не містить, оскільки положення частини 4 статті 43 Закону №2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України. Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не включення до розміру щомісячної виплати пенсії індексації в сумі 3301,87 грн та зобов`язання відповідача здійснювати щомісячно виплату належної йому пенсії з урахуванням індексації в розмірі 3301,87 грн без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 01 березня 2022 року по день проведення і виплати перерахованої пенсії. Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що стосовно суми проіндексованої пенсії у розмірі 26886,64 грн, яку необхідно, на думку позивача, зобов`язати відповідача виплатити йому, то судом першої інстанції вірно зазначено, що визначення точної суми до виплати відноситься до завдань відповідача, що виникатимуть на виконання покладеного судом обов`язку. Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, про підставність позовних вимог до часткового задоволення. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 140/5487/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга