Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/3488/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3488/22 пров. № А/857/25/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, головуючий суддя Панікар І.В., ухвалене у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: В вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ в Івано-Франківській області, ГУПФУ в м. Києві, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 05.08.2022 року №926130139932 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу», починаючи з 01.08.2022 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про державну службу». Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.08.2022 року №926130139932 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності згідно ЗУ «Про державну службу»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 01.08.2022 року. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржене рішення, оскільки законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про державну службу» і норми, передбачені частиною 1 статті 37 ЗУ «Про державну службу», які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж (а.с. 49-51). На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з листопада 2003 року є особою з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок чого, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В подальшому, з 27.11.2017 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ № 1079003. 01.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України Про державну службу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.08.2022 року №926130139932 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності згідно ЗУ «Про державну службу», оскільки пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ «Про державну службу» після набуття чинності Закону № 889-VIII від 10.12.2015 року не призначаються. В подальшому, листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 08.08.2022 року №0900-0216-8/26965 повідомлено позивача , що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення від 05.08.2022 року №926130139932. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, а, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01 травня 2016 року. Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до пункту 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, на думку апеляційного суду Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж. Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Таким чином для переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно із Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, необхідні такі обов`язкові умови: - наявність страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі які мають стаж державної служби не менше 10 років; - переведення на пенсію по інвалідності особам можливе осіб з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Отже, після 1 травня 2016 року (дати набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року) право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону № 3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби. Окрім того, на зміст рішення про переведення на пенсію по інвалідності впливають також час визнання особи інвалідом та час звернення особи за призначенням такої пенсії. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17. Як встановлено судом, позивачу з листопада 2003 року призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 встановлена інвалідність ІІ групи з 27.11.2017 року. Позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді державної служби, а саме на посаді начальника відділу обслуговування громадян № 13 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у зв`язку з чим позивач має право на переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу». Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі №300/3488/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький