Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10174/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2023 р. Справа № 520/10174/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Мороко А.С.) від 13.10.2021 року по справі № 520/10174/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТИСК" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТИСК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0068791817 від 11.05.2021. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов неправомірного висновку про наявність встановлених підстав для нарахування позивачу штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0068791817 від 11.05.2021, яким до ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТИСК" застосовано штраф в розмірі 49627 грн 40 коп. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2270 грн 00 коп. Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань на місяць при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання, а в разі затримки сплати вказаних зобов`язань - нарахування штрафу за вказане правопорушення. В зв`язку з чим, створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно. Позивач під час розгляду справи жодним чином не спростував протиправність своїх дій. Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 11.02.2022 року відкрито апеляційне провадження по справі та призначено апеляційний розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами). У зв`язку з бойовими діями на території Харківської області призначене судове засідання не відбулося. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 року запропоновано учасникам справи висловити позицію стосовно можливості розгляду справи у порядку письмового провадження протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Вказана ухвала отримана позивачем засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідачу ухвалу направлено в його електронний кабінет, що підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою. Сторони у встановлений судом строк на надали заяв про розгляд справи за участю їх представників. Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи матеріали справи, відсутності заяв від сторін щодо розгляду справи за участю представників, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 29.03.2021 працівниками Головного управління ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТИСК" з питання своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість деклараціям з ПДВ за період липень 2020 - лютий 2021. За результатами проведеної перевірки складено акт № 5169/20-40-18-17-10/42890583 від 29.03.2021, висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість згідно таблиці № 1, чим порушено пп. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.201 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Листом № 17347/6/20-40-18-17-21 від 11.05.2021 податковий орган повідомив позивача про те, що в акті перевірки № 5169/20-40-18-17-10/42890583 від 29.03.2021 допущено помилку у відображенні таблиці "Фактично сплату здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку", вважати вірним: податкова декларація з податку на додану вартість № 9085238228 від 21.04.2020, дата нарахування - 30.06.2020, дата сплати - 21.04.2020, сума сплаченого боргу - 1749,00 грн, кількість днів затримки - 61, ставка (%) - 10; податкова декларація з податку на додану вартість № 9055415487 від 17.03.2020, дата нарахування - 16.09.2020, дата сплати - 18.08.2020, сума сплаченого боргу - 336,60 грн, кількість днів затримки - 16, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9369601657 від 19.01.2021, дата нарахування - 18.03.2021, дата сплати - 19.01.2021, сума сплаченого боргу - 10000,00 грн, кількість днів затримки - 45, ставка (%) - 10; податкова декларація з податку на додану вартість № 9085238228 від 21.04.2020, дата нарахування - 22.02.2021, дата сплати - 19.01.2021, сума сплаченого боргу - 7000,00 грн, кількість днів затримки - 21, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9055415487 від 17.03.2021, дата нарахування - 27.04.2020, дата сплати - 17.03.2021, сума сплаченого боргу - 336,60 грн, кількість днів затримки - 28, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9270299676 від 19.10.2020, дата нарахування - 04.11.2020, дата сплати - 19.10.2020, сума сплаченого боргу - 19221,00 грн, кількість днів затримки - 5, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9110506162 від 19.05.2020, дата нарахування - 30.06.2020, дата сплати - 19.05.2020, сума сплаченого боргу - 1415,40 грн, кількість днів затримки - 29, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9306913534 від 20.12.2019, дата нарахування - 30.01.2020, дата сплати - 20.12.2019, сума сплаченого боргу - 3430,00 грн, кількість днів затримки - 31, ставка (%) - 10; податкова декларація з податку на додану вартість № 9085238228 від 21.04.2021, дата нарахування - 22.05.2020, дата сплати - 21.04.2020, сума сплаченого боргу - 15000,00 грн, кількість днів затримки - 22, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9085238228 від 21.04.2021, дата нарахування - 30.06.2020, дата сплати - 21.04.2020, сума сплаченого боргу - 7349,60 грн, кількість днів затримки - 61, ставка (%) - 10; податкова декларація з податку на додану вартість № 9306913534 від 20.12.2019, дата нарахування - 28.01.2020, дата сплати - 20.12.2019, сума сплаченого боргу - 3632,00 грн, кількість днів затримки - 29, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9171444286 від 20.07.2020, дата нарахування - 25.08.2020, дата сплати - 20.07.2020, сума сплаченого боргу - 333,60 грн, кількість днів затримки - 26, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9369601657 від 19.01.2021, дата нарахування - 29.05.2020, дата сплати - 21.04.2020, сума сплаченого боргу - 7000,00 грн, кількість днів затримки - 29, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9085238228 від 21.04.2021, дата нарахування - 12.06.2020, дата сплати - 21.04.2020, сума сплаченого боргу - 30000,00 грн, кількість днів затримки - 43, ставка (%) - 10; податкова декларація з податку на додану вартість № 9085238228 від 21.04.2021, дата нарахування - 15.06.2020, дата сплати - 21.04.2020, сума сплаченого боргу - 5200,00 грн, кількість днів затримки - 46, ставка (%) - 10; податкова декларація з податку на додану вартість № 9307016825 від 20.11.2020, дата нарахування - 03.12.2020, дата сплати - 20.11.2020, сума сплаченого боргу - 28151,00 грн, кількість днів затримки - 3, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9204227821 від 18.08.2020, дата нарахування - 14.09.2020, дата сплати - 18.08.2020, сума сплаченого боргу - 11229,00 грн, кількість днів затримки - 14, ставка (%) - 5; податкова декларація з податку на додану вартість № 9110506162 від 19.05.2020, дата нарахування - 30.07.2020, дата сплати - 19.05.2020, сума сплаченого боргу - 332,60 грн, кількість днів затримки - 59, ставка (%)

10. На підставі висновків акту № 5169/20-40-18-17-10/42890583 від 29.03.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення рішення № 0068791817 від 11.05.2021, яким нараховано штраф на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України у розмірі 25 %, а саме, 49627,40 грн. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість визначення позивачу суму штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати1 конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (статті 111 ПК України). З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення. При цьому, положеннями ст. 124.2 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Судом встановлено, що актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України, що полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість. При цьому, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, з якого вбачається, що на підставі п.124.2 ст.124 ПК України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% від погашеної суми податкового боргу. Колегія суддів зазначає, що положеннями п. 124.1 та п. 124.2 ПК України мають суттєві відмінність не лише у розмірі санкції, а і у характері вчиненого правопорушення (умисно вчинені або ні). Так, надаючи правові оцінку правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом. Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи. Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення. Колегія суддів зазначає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є: - встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; - доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення. Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини. Слід відмити, що згідно п.109.3 ст.109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу. У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена. Аналізуючи зазначені законодавчі положення, колегія суддів дійшла висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.2 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Натомість, акт камеральної перевірки не містить жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п.57.1 ст.57 ПК України. Крім того, суд апеляційної інстанції не вбачає можливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини. Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу штраф у розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку. Посилання скаржника на обізнаність позивача з термінами сплати узгодженої суми грошового зобов`язання колегія суддів вважає такими, що не свідчать про наявність умислу в його діях. На підставі цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку. Доводи апеляційної скарги про відсутність заперечень позивача на акт перевірки не впливають на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення, оскільки надання заперечень на акт перевірки є правом платника та не позбавляє його права звернення до суду із даним позовом. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі №520/10174/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров