Ухвала КГС ВС № 924/57/19

УХВАЛА 06 березня 2023 року м. Київ cправа № 924/57/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 за позовом Хмельницької міської ради (далі - Міськрада) до Приватного акціонерного товариства "Хмельницький завод експериментального виробництва" (далі - ПрАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Міськрада звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ПрАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" про зобов`язання вчинити дії з передачі кімнат № 5, 6, 14, 16 в гуртожитку у власність територіальної громади м. Хмельницького шляхом підписання акта прийому-передачі з посиланням на положення статей 1, 3, 5, 14, 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Міськрада обґрунтувала позов безпідставною відмовою ПрАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" в передачі Міськраді спірних кімнат у гуртожитку. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 28.05.2019 відмовив у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 26.09.2019 скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов. Постанову суд апеляційної інстанції аргументував тим, що гуртожитки, які увійшли до статутного фонду (капіталу) під час приватизації чи корпоратизації і були фактично викуплені у держави в ході приватизації, зокрема й ті, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб, є лише однією із (але не виключною) категорій гуртожитків, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та які, відповідно, мають бути передані у власність територіальних громад. Оскільки гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 у процесі приватизації увійшов до статутного фонду товариства, в подальшому реорганізованого в ПрАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва", та матеріали справи не містять доказів побудови або придбання цього гуртожитку до 01.12.1991 приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти, то спірні кімнати мають бути передані в комунальну власність територіальної громади м. Хмельницького з урахуванням вимог Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Північно-західний апеляційний господарський суд переглянув зазначену постанову за виключними обставинами та постановою від 29.11.2022 скасував її у зв`язку з тим, що Конституційний Суд України рішенням № 7-р(ІІ)/2021 від 20.10.2021 у справі № 3-181/2020(440/20) визнав неконституційним підпункт "б" пункту 1 частини 3 статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (зі змінами), який застосував апеляційний суд у вирішенні цього спору. 27.01.2023 ОСОБА_1 звернувся через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (повний текст складений 26.12.2022), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПрАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у цій справі за виключними обставинами. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2023 залишив касаційну скаргу без руху та надав строк для усунення недоліків. 17.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків касаційної скарги. До заяви скаржник долучив, зокрема, касаційну скаргу у новій редакції та клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до 1000,00 грн. Зменшення суми сплати судового збору скаржник обґрунтував тим, що сума судового збору перевищує на 8,3 % розмір його річного доходу за попередній календарний рік. При цьому єдиним доходом скаржника є пенсія, сукупний розмір якої у 2022 році становив 36 878,53 грн, що підтверджується довідкою про доходи. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що його слід задовольнити частково, відстрочивши ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, звертаючись з касаційною скаргою, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Пропуск строку скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції у порядку статті 242 ГПК України не надіслав йому повного тексту оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим скаржник ознайомився з повним текстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів вважає за можливе задовольнити це клопотання, оскільки причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови поважні. Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (у редакції, здійсненій на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2021 від 20.10.2021 у справі № 3-181/2020(440/20)) без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України). Крім того, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту "б" пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (у редакції, здійсненій на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2021 від 20.10.2021 у справі № 3-181/2020(440/20)) для перегляду за виключною підставою судових рішень зобов`язального характеру про передачу гуртожитків до власності територіальних громад, ухвалених до прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України). Зважаючи на обґрунтування скаржника випадків касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження. За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву. Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022.

2. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 924/57/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та здійснити перегляд оскаржуваного судового рішення у відкритому судовому засіданні 29 березня 2023 року о 14:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет №332).

4. Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задовольнити частково.

5. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 924/57/19 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 до ухвалення судового рішення у справі.

6. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду на зазначену адресу або через систему "Електронний суд" відзиви на касаційну скаргу до 20 березня 2023 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.

7. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua. 8 Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Верховний Суд також роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їх право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

9. Витребувати з Господарського суду Хмельницької області / Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 924/57/19.

10. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Хмельницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуюча Л. Рогач Судді Є. Краснов Г. Мачульський