Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/2228/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 року м. Харків Справа № 905/2228/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., без виклику сторін, розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", м.Маріуполь Донецької області (вх. №506 Д/2), на рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 (повний текст складено 31.01.2022) у справі № 905/2228/21 (суддя Кротінова О.В.), за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт ", м. Маріуполь Донецької області, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІК Агро", смт.Нікольське, Нікольський район Донецької області, про стягнення 154256,14грн, ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" (надалі ДП "Маріупольський морський торговельний порт") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІК Агро" про стягнення 154256,14грн, з яких: матеріальний збиток у сумі 102091,28грн, витрати на послуги з діагностування обладнання їдалень та буфетів у сумі 22800,00грн та витрати на проведення оцінки майна у сумі 29364,86грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №35-16/16/15 від 18.08.2015 позивач передав відповідачу окреме індивідуально визначене майно (кухарське обладнання) з метою забезпечення господарської діяльності орендаря (обслуговування їдальні та буфету). За умовами договору оренди відповідач повинен був, зокрема, забезпечити збереження об`єкту оренди, запобігати його пошкодженню і псуванню, підтримувати орендоване майно в належному стані, своєчасно здійснювати поточний ремонт тощо. До закінчення строку дії договору та повернення майна орендодавцю комісією, створеною позивачем за участю представника відповідача було проведено обстеження майна, за результатами якого складено акт обстеження обладнання від 09.10.2019, та зафіксовано, що технічний стан частини обладнання обладнання незадовільний та знаходиться наразі у неробочому стані. Разом з тим, 31.12.219 комісією позивача проведено технічне обстеження обладнання на об`єктах: їдальні №1, №2, буфет ЦРММ, буфет автогосподарства, буфет управління портом, за результатми якого складено акт технологічного огляду обладнання з переліком виявлених дефектів та несправностей частини обладнання, який (акт від 31.12.2019) передано 09.06.2020 відповідачу разом іншими документами, однак останній відмовився від їх підписання. З метою встановлення дійсного технічного стану переданого в оренду майна з переліком та вартістю ремонтних робіт позивач (орендодавець) поніс витрати на замовлення послуг з діагностування обладнання їдалень та буфетів, яке проводилось Приватним підприємством "Колві" та зафіксовано в актах технічного стану №№ 1-23 від 20.02.2020, на суму 29364,86грн. Також, за результатами проведеної Приватним підприємством "Азов-Експерт" оцінки майна складено звіт про оцінку майна 16.03.2020 з визначенням суми матеріального збитку в розмірі 102091,28грн. Витрати позивача на проведення незалежної оцінки майна складають 22800,00грн. Посилаючись на наведені обставини, а також на те, що в порушення умов п.п. 5.4, 5.6, 5.10 договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №35-16/16/15 від 18.08.2015, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо забезпечення збереження об`єктів оренди, запобігання його пошкодженню і псуванню, належного утримання обладнання, позивач зазначає, що відповідачем заподіяно йому збитки у зв`язку з погіршенням стану майна за договором оренди на суму 102091,28грн, які не відшкодовано, а також позивач поніс витрати на послуги з діагностування обладнання їдалень та буфетів у сумі 22800,00грн та витрати на проведення оцінки майна у сумі 29364,86грн. Відповідач проти задоволення позову заперечує повністю, просить відмовити у його задоволення. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що наданий позивачем акт технологічного огляду обладнання б/н від 31.12.2021 складено в односторонньому порядку, без належного повідомлення відповідача, при цьому, в останньому визначено інший перелік недоліків ніж той, що був визначений у акті від 09.10.2019 складеному за участі обох сторін за два місяці до повернення майна з оренди. Крім того, відповідач стверджує, що зазначене обладнання було застраховано, у зв`язку з чим при виявленні пошкодження обладнання позивач має право звернутись до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування. Також, позивачем не встановлено причини незадовільного стану орендованого обладнанняю. Спірне майно передавалось та приймалось в оренду з урахуванням наявності фізичного зносу на рівні 60%, тобто достатньо великого, що само по собі свідчить про можливі питання щодо його робочого стану та обов`язок відповідача, як орендаря означеного майна, підтримувати його в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. В наданих позивачем до матеріалів справи актах технічного стану не встановлено чіткого типу несправності обладнання та засобів приведення його в стан до 60% зносу, тому збитки не можуть бути розраховані без урахування фізичного зносу обладнання та точного визначення конкретного способу відновлення орендованого майна. За п`ять років оренди позивачем не було висунуто жодного питання про проведення ремонтних робіт, відновлювальних робіт, чи робіт з капітального ремонту, та вимог щодо невідповідності стану орендованого майна з врахуванням нормального фізичного зносу під час його експлуатації, тощо. З огляду на наведене відповідач вважає відсутніми підстави для стягнення з нього суми збитків, оскільки позивачем не доведено наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача (використання орендованого майна) та завданою шкодою (розміром грошових коштів, які необхідно витратити на відновлення позивачем свого майна) та її обсягом. Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №905/2228/21 у задоволення позову відмовлено. Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що незадовільний стан майна заподіяний саме внаслідок неналежного використання орендарем обладнання переданого йому за договором оренди або невиконанням відповідачем умов договору в частині його утримання, наявності правопорушення як такого, а також безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіяними збитками і розміром відшкодування. За висновком суду, позивачем не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком такої протиправної поведінки. Не погодившись із вищевказаним рішенням, ДП "Маріупольський морський торговельний порт" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №905/2228/21 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, вважає оскаржуване рішення місцевого суду таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав: - висновки місцевого суду відносно недоведності позивачем тих обставин, що незадовільний стан майна заподіяний саме внаслідок неналежного використанням відповідачем переданого йому за договором оренди обладнання або невиконанням умов договору в частині його утримання, на думку скаржника, суперечить вимогам закону та дійсним обставина справи, оскільки: по-перше, спірне обладнання на момент його передачі відповідачу знаходилось у працюючому стані, ніяких зауважень від орендаря не надходило та до закінчення строку дії договору оренди обладнання перебувало в користування відповідача; по-друге, за умовами договору (п. 5.4., 5.6., 5.10) орендар зобов`язаний забезпечувати збереження, запобігати пошкодженню і псуванню, а також своєчасно здійснювати за власний рахунок ремонт орендованого майна, а у разі припинення або розірвання договору повинен повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі порушення стану або втрати (повної або часткової) орендованого иайна з вини орендаря; по-третє, наданими позивачем до матеріалів справи доказами, зокрема комісійним актом обстеження обладнання та устаткування від 09.10.2019 підтверджується незадовільний стан обладнання, а також те, що воно знаходиться в непрацюючому стані, у зв`язку з чим на замовлення позивача було складено звіт про оцінку майна б/н від 16.03.2020, в якому зафіксовано суму матеріального збитку, заподіяного ушкодженням обладнання столових та буфетів; - наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що позивачем належним чином підтверджено, що незадовільний стан майна є наслідком саме неналежного використанням відповідачем обладнання, переданого йому за договором оренди, та невиконанням орендарем умов договору в частині його утримання, при цьому, протиправна дія завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки; - висновки суду про те, що надані позивачем акти технічного стану №№1-23 від 20.02.2020 лише встановлюють вартість робіт на день проведення діагностики, без урахування зносу обладнання, з яким (зносом) обладнання передавалось відповідачу, а також, що такі акти не встановлюють причин виникнення несправностей (тобто, що несправності заподіяні саме відповідачем), що призвело до необхідності проведення ремонту та заміни, на думку скаржника не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки при складані звіту про оцінку майна від 16.03.2020 ПП "Азов-Експерт" було враховано як опис, характеристики та ідентифікації об`єкту оцінки, так і знос об`єкту оцінки, зокрема в розділі 4.2. звіту про оцінку зазначено, що майно бувше у вжитку, на поверхні сліди експлуатаційного характеру; оцінка технічного стану рухомого майна в залежності від його технічного стану і фізичного зносу здійснювалась за шкалою, наведеною у таблиці звіту (знос 65%); - суд не врахував, що позивачем було належним чином підтверджено викладені в позові обставини та надано до матеріалів справи достатні докази, якими підтверджується, що: технічний стан зазначеного у акті обстеження від 09.10.2019 обладнання незадовільний і воно знаходиться в непрацюючому стані; перелік обладнання з ідентифікацією дефектів та несправностей, що зафіксовано в акті технічного обстеження обладнання від 31.12.2019; найменування необхідних робіт та їх вартість, що вбачається з актів технічного стану №№1-23 від 20.02.2020, складених ПП "Колві"; а також розмір матеріального збитку, заподіяного ушкодженням обладнання столових та буфетів, що визначено ПП "Азов-Експерт" у звіті про оцінку майна від 16.03.2020; - відповідачем наведених обставин спростовано не було та не надано суду будь-яких власних доказів щодо відсутності пошкодження майна, яке знаходилось в нього в оренді; також, відповідачем не доведено, що передане йому за договором обладнання після повернення орендодавцю знаходилося в тому ж стані, як і в момент укладення договору оренди №35-16/16/15 від 18.08.2015. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Позивач звернувся з майновою вимогою до відповідача, ціною позову у даній справі є сума у розмірі 154256,14грн. Частиною 10 ст. 270 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що у даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не є такою, що не може розглядатися в поряду спрощеного позовного провадження, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Маріупольський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №905/2228/21; встановлено учасникам справи строк до 17.06.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; розгляд апеляційної скарги ухвалено розпочати з 20.06.2022 без повідомлення учасників справи. Водночас, судова колегія враховує, що в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв`язку № 87510, № 87000, у зв`язку із чим не є можливим відправлення ухвали суду від 02.06.2022 про відкриття апеляційного провадження у цій справі в установленому порядку на адресу ДП "Маріупольський морський торговельний порт": просп. Адмірала Луніна, 99, м. Маріуполь, Донецька область, 87510, та на адресу ТОВ "АТІК Агро": вул. Свободи, 85, смт. Нікольське, Нікольський район, Донецька область, 87000, про що Східним апеляційним господарським судом складено відповідний акт від 02.06.2022. З метою повідомлення учасників про розгляд цієї справи, на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Новини" розміщено відповідне повідомлення про відкриття апеляційне провадження у цій справі та встановлення учасником строку на вчинення процесуальних дій. Апеляційним судом було створено належні умови для ознайомлення учасників справи з її рухом шляхом надсилання копій процесуальних документів. Додаткових письмових пояснень, інших, ніж викладені в апеляційній скарзі, відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень сторони до суду не надсилали, про неможливість викласти їх письмово та необхідність надати додаткового часу не заявляли. Колегія суддів також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, Східний апеляційний господарський суд здійснює розгляд справи №905/2228/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується в ході апеляційного провадження, 18.05.2015 між ДП "Маріупольський морський торговельний порт", як орендодавцем, та ТОВ "АТІК Агро", як орендарем, укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №35-16/16/15 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно обладнання кухарське, обладнання їдалень, морозильні камери, посуд кухарський, інвентар, меблі та ін. (майно) 1108 одиниць, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку від 26.06.2015 і станом на 12.06.2015 становить 774732,00грн (п.1.1. договору). Стан майна на момент укладення договору задовільний (п. 1.2 договору). За умовами п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі та у акті приймання-передавання, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про оцінку майна (п. 2.3 договору). Пунктами 5.4, 5.6, 5.10 договору встановлено обов`язок орендаря забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повністю або частково) орендованого майна з вини орендаря. Орендодавець має право здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження (п.8.3 договору). Відповідно до п.10.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов за один місяць до закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору. Строк дії даного договору визначений у п. 10.1 договору та продовжувався додатковими угодами №1 від 15.08.2016 до 31.12.2016, №3 від 30.12.2016 до 28.02.2017, №4 від 28.02.2017 до 31.12.2017, №5 від 28.12.2017 до 31.03.2018, №6 від 30.03.2018 до 30.09.2018, №7 від 27.09.2018 до 31.05.2019, №8 від 30.05.2019 до 31.12.2019 відповідно. Відповідно до п.11.1 договору додатки до нього є його невід`ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: Перелік окремого індивідуально - визначеного майна, що передається в оренду; розрахунок орендної плати; висновок про вартість майна, що передається в оренду; акт приймання-передачі орендованого майна. Вказаний договір оренди та додаткові угоди до нього підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплено печатками. На виконання умов вищевказаного договору орендоване державне майно, що обліковується на балансі ДП "Маріупольський морський торговельний порт", передано ТОВ "АТІК Агро" за актом приймання-передачі майна від 18.08.2015 згідно переліку (додаток №2 до договору) у кількості 1108 одиниць (зокрема, майно за такими інвентаризаційними номерами, як: №10183, №10267, №10271, №33506, №10268, №10263, №10264, №10265, №10266, №50216, №2114317, №10270, №50118, №50119, №1125435, №2114392, №69823, №69824, №69825, №50277, №69832) у робочому задовільному стані. Відповідно до додатку №1 "Розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного майна", вартість об`єкта оренди встановлена за незалежною оцінкою або актом оцінки на 12.06.2015; орендна ставка майна у розмірі 10% застосована з урахуванням його фізичного зносу, який становить від 40% до 60% від первинних технічних і технологічних якостей об`єктів, тобто, обладнання, що передається в оренду, вже знаходилось в експлуатації; стан його задовільний, але в окремих випадках майно потребує деякого ремонту або заміни окремих дрібних частин. Додаток №1 затверджено директором ДП "Маріупольський морський торговельний порт" та підписано директором ТОВ "АТІК Агро". Як вбачається з виконаної незалежної оцінки вартості нежитлових приміщень і обладнання їдалень та буфетів ДП "Маріупольський морський торговельний порт", метою якого було визначення ринкової вартості об`єктів оцінки для передачі їх в оренду, за результатами якої складено звіт б/н від 12.06.2015, фізичний знос, зокрема, об`єктів за такими інвентаризаційними номерами, як: №10183, №10267, №10271, №33506, №10268, №10263, №10264, №10265, №10266, №50216, №2114317, №10270, №50118, №50119, №1125435, №2114392, №69823, №69824, №69825, №50277, №69832 дорівнює 60%. 09.10.2019 комісією, створеною позивачем за участю представників відповідача складено акт обстеження технологічного, холодильного обладнання та устаткування в їдальнях №1, №2, буфеті ЦРММ, автобазі, управління порта, переданого в оренду за договором №35-16/16/15 від 18.08.2015. Із змісту вказаного комісійного акту від 09.10.2019 слідує, що станом на дату його складання технічний стан наступного обладнання незадовільний та знаходиться наразі у неробочому стані: їдальня №1: роздавальна лінія "Kogast" інв.№10270 (холодильний прилавок закусок), холодильна шафа ШХ-08 інв.№50118, холодильна шафа ШХ-08 инв.№50119, холодильник двокамерний "Дніпро" н/н 2114387, ел.плита ЕП-051 н/н 2114317, ящик морозильний Т400S н/н 1125435; їдальня №2: камера холодильна трисекційна КХ-114/13С/45С інв.№69832; буфет ЦРММ: роздавальна лінія АС-10 інв.№ 50277 (марміти та прилавок для холодних закусок), холодильна шафа ШХ-08 інв.№50238; буфет автобази: роздавальна лінія АС-10 інв.№50277 (марміти). Комісійний акт обстеження від 09.10.2019 підписано представниками сторін, його зміст відповідачем не заперечується. Водночас в акті технічного обстеження обладнання б/н від 31.12.2019 на об`єктах: їдальнях №1, №2, буфет ЦРММ, буфет автогосподарства, буфет управління порта засвідчено наступні дефекти/роботи з усунення дефектів: 1) їдальня №1, переробне обладнання: - збивальна машина ШМВ-20 (інв.№10183): сторонні шуми редуктора, потрібна ревізія (ремонт або заміна) шестерні, валу, сальників, заміна мастила; відпрацьвоний збивальний вінчик (ремонт або заміна); - універсальний привод УКМ-01 (інв.№10267): сторонні шуми редуктора, потрібна ревізія (ремонт або заміна) шестерні, валу, сальників, заміна мастила; - посудомийна машина П5-НМТ-2А (інв.№10271): потрібен ремонт натяжного пристрою, потрібен ремонт транспортерної стрічки, потрібна ревізія, ремонт ел.приводу (заміна олії, прокладок), потрібна чистка форсунок; - м`ясорубка МІМ-300 (інв.№33506): сторонні шуми редуктора, потрібна ревізія (ремонт або заміна) шестерні, вала, сальників, заміна мастила; - овочерізка (інв.№10268): потрібна заміна панелі управління; теплове обладнання: - пекарська шафа ШПЕСМ-М (інв.№10263): потрібна заміна терморегуляторів, пакетних перемикачів ПК П-25; - пекарська шафа ШПЕСМ-М (інв.№10264): потрібна заміна терморегуляторів, пакетних перемикачів ПК П-25; - пекарська шафа ШПЕСМ-М (інв.№10265): потрібна заміна терморегуляторів, пакетних перемикачів ПК П-25; - пекарська шафа ШПЕСМ-М (інв.№10266): потрібна заміна терморегуляторів, пакетних перемикачів ПК П-25; - ел. плита ПЕСМ-4 (інв.№50216): одна конфорка тріснута (потрібна заміна); - ел. плита ПЕ-0,5 (інв.№2114317): не працює; - ел. плита П-4Ш (інв.№2114317) 2шт: не працює (потрібна заміна 2 тенів. 4 тріснутих конфорок, маркування вимикачів); інше обладнання: - роздаточна смуга "Kogast" (інв.№10270): охолоджуючий прилавок не працює (ремонт), марміт других страв вимагає заміни 3 тенів та ремонту крана подачі холодної води в марміт); холодильне обладнання: - холодильна шафа ШХ-08 (інв.№50118): не працює, двері не зачиняються; - холодильна шафа ШХ-08 (інв.№50119): не працює; - ящик морозильний Т400S (інв.№1125435): не працює; - ящик морозильний CARAVELL 614/402 (інв.№2114392): немає навісу, зламана ручка на кришці, необхідний ремонт; 2) їдальня №2, теплове обладнання: - шафа пекарська електрич ШПЕ-3 (інв.№69823): немає чіткої фіксації перемикання режимів пакетних перемикачів (заміна); - шафа пекарська електрич ШПЕ-3 (інв.№69824): немає чіткої фіксації перемикання режимів пакетних перемикачів (заміна); - шафа пекарська електрич ШПЕ-3 (інв.№69825): немає чіткої фіксації перемикання режимів пакетних перемикачів (заміна); 3) інше: - роздаточна смуга АС 10 (ЦРММ) (інв.№50277): вітрина холодних закусок не працює; - роздаточна смуга (Автобаза) (інв.№50277): не працює марміт (вимагає заміни 3 тенів); холодильне обладнання: - камера холодильна 3-х секційна КХ-114/13С/45С (інв.№69832): 1 камера не працює (ремонт). Усе обладнання, яке працює потребує проведення технічного огляду відповідно до регламенту. Акт технічного обстеження обладнання б/н від 31.12.2019 підписано комісією у складі представників орендодавця. Відповідачем зміст цього акта заперечується, оскільки його було складено без участі предсатвників орендаря. Позивач зазначає про те, що він намагався вручити цей акт та інші документи відповідачу, однак останній відмовився від їх прийняття, про що складено відповідний акт про відмову б/н від 09.06.2020. У свою чергу, відповідач доводить суду про неналежне повідомлення з боку позивача виявленого стану майна, відображеному у акті технічного обстеження обладнання б/н від 31.12.2019. В подальшому, 20.02.2020 на замовлення позивача Приватним підприємством "Колві" надано послуги з діагностування обладнання їдалень та буфетів згідно калькуляцій на загальну суму 24470,72грн за об`єктами з такими інвентаризаційними номерами: №10183, №10267, №10271, №33506, №10268, №10263, №10264, №10265, №10266, №50216, №2114317, №10270, №50118, №50119, №1125435, №2114392, №69823, №69824, №69825, №50277, №69832 та складено акти технічного стану №№1-23 від 20.02.2020 відповідно. Так, у акті технічного стану №1 відображено, що при огляді взбивальної машини ШМВ-20 інв.№10183 виявлено наступне: при роботі сторонні шуми, вібрація, несправність редуктора, знос підшипників, сальників редуктора, знос підшипників електродвигуна, несправність збивального вінчика. Необхідні роботи на загальну суму 2442,24грн без ПДВ, з яких: ремонт редуктора на суму 917,61грн, заміна підшипників редуктора на суму 310,57грн, заміна сальників редуктора на суму 310,57грн, заміна мастила редуктора на суму 56,47грн, заміна підшипників електродвигуна на суму 423,51грн, ремонт збивального вінчика на суму 423,51грн. У акті технічного стану №2 відображено, що при огляді пекарської шафи ШПЕСМ-ЗМ інв.№10263 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (4шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів), терморегуляторів (2шт). Необхідні роботи на загальну суму 3444,54грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 4 штук на суму 2428,12грн, заміна/ремонт терморегуляторів 2 штуки на суму 1016,42грн. У акті технічного стану №3 відображено, що при огляді пекарської шафи ШПЕСМ-ЗМ інв.№10264 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (6шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів), терморегуляторів (2шт). Необхідні роботи на загальну суму 4658,60грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 6 штук на суму 3642,18грн, заміна/ремонт терморегуляторів 2 штуки на суму 1016,42грн. У акті технічного стану №4 відображено, що при огляді пекарської шафи ШПЕСМ-ЗМ інв.№10265 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (3шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів), терморегуляторів (2шт). Необхідні роботи на загальну суму 2837,51грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 3 штук на суму 1821,09грн, заміна/ремонт терморегуляторів 2 штуки на суму 1016,42грн. У акті технічного стану №5 відображено, що при огляді пекарської шафи ШПЕСМ-ЗМ інв.№10266 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (3шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів), терморегуляторів (2шт). Необхідні роботи на загальну суму 2837,51грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 3 штук на суму 1821,09грн, заміна/ремонт терморегуляторів 2 штуки на суму 1016,42грн. У акті технічного стану №6 відображено, що при огляді електроплитки ПЕСМ-ЗМ інв.№50216 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (2шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів). Необхідні роботи на загальну суму 1214,06грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 2 штук. У акті технічного стану №7 відображено, що при огляді електричної плити ПЕ-0.51 інв.№2114317 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (2шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів). Необхідні роботи на загальну суму 1214,06грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 2 штук. У акті технічного стану №8 відображено, що при огляді електричної плити П-4Ш інв.№2114317 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (2шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів). Необхідні роботи на загальну суму 1214,06грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 2 штук. У акті технічного стану №9 відображено, що при огляді електричної плити П-4Ш інв.№2114317 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (3шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів), пошкоджена електрична конфорка. Необхідні роботи на загальну суму 2837,51грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 3 штук на суму 1821,09грн, заміна електричної конфорки на суму 1016,42 грн. У акті технічного стану №10 відображено, що при огляді шафи пекарської електричної ШПЕ-3 інв.№69825 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (3шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів). Необхідні роботи на загальну суму 1821,09грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 3 штук. У акті технічного стану №11 відображено, що при огляді шафи пекарської електричної ШПЕ-3 інв.№69824 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (3шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів). Необхідні роботи на загальну суму 1821,09грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 3 штук. У акті технічного стану №12 відображено, що при огляді шафи пекарської електричної ШПЕ-3 інв.№69823 виявлено наступне: несправність перемикачів ТП КП-25 (3шт) (не має чіткої фіксації перемикання режимів). Необхідні роботи на загальну суму 1821,09грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт перемикачів ТП КП-25 у кількості 3 штук. У акті технічного стану №13 відображено, що при огляді овочерізки VPM GAM інв.№10268 виявлено наступне: при роботі сторонні шуми, вібрація, несправність редуктора, знос підшипників, сальників редуктора. Необхідні роботи на загальну суму 1595,22грн без ПДВ, з яких: ремонт редуктора на суму 917,61грн, заміна підшипників редуктора на суму 310,57грн, заміна сальників редуктора на суму 310,57грн, заміна мастила редуктора на суму 56,47грн. У акті технічного стану №14 відображено, що при огляді універсального привіда УКМ-01 інв.№10267 виявлено наступне: при роботі сторонні шуми, вібрація, несправність редуктора, знос підшипників, сальників редуктора, знос підшипників електродвигуна, несправність збивального вінчика. Необхідні роботи на загальну суму 2442,24грн без ПДВ, з яких: ремонт редуктора на суму 917,61 грн., заміна підшипників редуктора на суму 310,57 грн., заміна сальників редуктора на суму 310,57грн, заміна мастила редуктора на суму 56,47грн, заміна підшипників електродвигуна на суму 423,51грн, ремонт пруткового вінчика на суму 423,51грн. У акті технічного стану №15 відображено, що при огляді м`ясорубки МИМ-300 інв.№33506 виявлено наступне: при роботі сторонні шуми, вібрація, несправність редуктора, знос підшипників, сальників редуктора. Необхідні роботи на загальну суму 1595,22грн без ПДВ, з яких: ремонт редуктора на суму 917,61грн, заміна підшипників редуктора на суму 310,57грн, заміна сальників редуктора на суму 310,57грн, заміна мастила редуктора на суму 56,47грн. У акті технічного стану №16 відображено, що при огляді посудомийної машини Л5-НМТ-2А інв.№10271 виявлено наступне: розтягнута трансформаторна стрічка, несправність насосу подачі води, несправність системи розпилення, несправність парогенератора, сторонні шуми, вібрація редуктора привода трансформатора. Необхідні роботи на загальну суму 5675,03грн без ПДВ, з яких: ремонт трансформаторної стрічки на суму 917,61грн, ремонт трансформаторної стрічки на суму 310,57грн, заміна сальників насоса на суму 310,57грн, ремонт системи розпилення на суму 1199,95грн, ремонт парогенератора на суму 2258,72грн, заміна підшипників редуктора на суму 310,57грн, заміна сальників редуктора на суму 310,57грн, заміна мастила редуктора на суму 56,47грн. У акті технічного стану №17 відображено, що при огляді роздаточної лінії "KOGAST" інв.№10270 виявлено наступне: розгерметизація системи конденсаторного, випарного блока. Необхідні роботи на загальну суму 5110,36грн без ПДВ, з яких: ремонт конденсаторного блока на суму 2046,97грн, ремонт випарного блока на суму 2046,97грн, вакумація, заправка системи фреоном на суму 1016,42грн. У акті технічного стану №18 відображено, що при огляді холодильної шафи ШХ-08 інв.№50119 виявлено наступне: несправність компресору. Необхідні роботи на загальну суму 4052,10грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт компресору на суму 3018,40грн, вакумація, заправка системи фреоном на суму 1033,70грн. У акті технічного стану №19 відображено, що при огляді роздаточної смуги АС 10 (ЦРММ) (інв.№50277) виявлено наступне: несправність марміту других блюд. Необхідна заміна нагрівальних елементів на загальну суму 1214,06грн без ПДВ. У акті технічного стану №20 відображено, що при огляді камери холодильної 3-х секційної КХ-114/13С/45С інв.№69832 виявлено наступне: несправність компресору. Необхідні роботи на загальну суму 23072,18грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт компресору на суму 20053,78грн, вакумація, заправка системи фреоном на суму 3018,40грн. У акті технічного стану №21 відображено, що при огляді холодильної шафи ШХ-08 інв.№50118 виявлено наступне: розгерметизація системи, конденсаторного блока. Необхідні роботи на загальну суму 4052,10грн без ПДВ, з яких: ремонт конденсаторного блока на суму 3018,40грн, вакумація, заправка системи фреоном на суму 1033,70грн. У акті технічного стану №22 відображено, що при огляді ящика морозильного "Сагауеll 614/402" ном.№2114392 виявлено наступне: несправність компресору. Необхідні роботи на загальну суму 4052,10грн без ПДВ, з яких: заміна/ремонт компресору на суму 3018,40грн, вакумація, заправка системи фреоном на суму 1033,70грн. У акті технічного стану №23 відображено, що при огляді ящика морозильного Т400S ном.№1125435 виявлено наступне: розгерметизація системи, конденсаторного блока. Необхідні роботи на загальну суму 4052,10грн без ПДВ, з яких: ремонт конденсаторного блока на суму 3018,40грн, вакумація, заправка системи фреоном на суму 1033,70грн. Загальна вартість робіт за переліченими актами складає 85076,07грн без ПДВ. Позивачем сплачено Приватному підприємству "Колві" грошові кошти у загальній сумі 24470,72грн, у якості оплати за діагностику обладнань їдалень та буфетів, за рахунком №10 від 20.02.202, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1056 від 04.03.2020. Крім того, 10.03.2020 ДП "Маріупольський морський торговельний порт" звернулось до ПП "Азов-експерт" листом №11-24/14 з проханням провести експертну оцінку (з наданням звіту про оцінку суми матеріального збитку та висновку по встановленій формі) станом на 01.02.2020 матеріального збитку, що спричинений несправністю орендованого обладнання столових та буфетів. Зазначено, про те, що акти технічного стану, складені ПП "Колві" на 23 арк. На підставі договору на надання послуг №27-7/20/30 від 03.02.2020 проведено незалежну оцінку для визначення ринкової вартості суми матеріального збитку, заподіяного ушкодженням обладнання столових та буфетів, а саме: збивальній машині ШМВ-20 (інв.№10183); універсальному приводу УКМ-01 (інв.№10267); посудомийній машині П5-НМТ-2А (інв.№10271); м`ясорубці МІМ-300 (інв.№33506); овочерізці (інв.№10268); пекарській шафі ШПЕСМ-М (інв.№10263); пекарській шафі ШПЕСМ-М (інв.№10264); пекарській шафі ШПЕСМ-М (інв.№10265); пекарській шафі ШПЕСМ-М (інв.№10266); ел. плиті ПЕСМ-4 (інв.№50216); ел. плиті ПЕ-0,5 (інв.№2114317); ел. плиті П-4Ш (інв.№2114317); роздаточній смузі "Kogast" (інв.№10270); холодильній шафі ШХ-08 (інв.№50118); холодильній шафі ШХ-08 (інв.№50119); ящику морозильному Т400S (інв.№1125435); ящику морозильному CARAVELL 614/402 (інв.№2114392); шафі пекарській електрич ШПЕ-3 (інв.№69823); шафі пекарській електрич ШПЕ-3 (інв.№69824); шафі пекарській електрич ШПЕ-3 (інв.№69825); роздаточній смузі АС 10 (ЦРММ) (інв.№50277); роздаточній смузі (Автобаза) (інв.№50277); камері холодильній 3-х секційній КХ-114/13С/45С (інв.№69832) для прийняття управлінських рішень та складено звіт про оцінку майна б/н від 16.03.2020. Зазначено, що використано методичний підход - витратний. Як вбачається зі звіту про оцінку майна б/н від 16.03.2020 аналіз відбувався на підставі наступних вихідних даних: листа ДП "Маріупольський морський торговельний порт", переліку об`єктів майна та фотографії об`єкта оцінки. У заяві оцінювача (пункт 3.2 розділу 3 звіту) зазначено, що у процесі підготовки чинного звіту оцінювач виходив з достовірності представлених замовником (ДП "Маріупольський морський торговельний порт") бухгалтерських та інших документів, необхідних для виконання даної роботи. Копії цих документів наведені в додатку до даного звіту; всі розрахунки у звіті засновані на матеріалах, представлених замовником, які прийнято до розгляду як достовірні. Об`єктом незалежної оцінки є сума матеріального збитку, заподіяного ушкодженням обладнання столових та буфетів ДП "Маріупольський морський торговельний порт"; обладнання, яке має ушкодження, майно бувше у вжитку, на поверхні сліди експлуатаційного характеру; акти технічного стану, складені ПП "Колві", відомості про перелік основних засобів, фотоілюстративний матеріал наведені у додатках. Відповідно до розділу 4.2 звіту застосована оцінка фізичного зносу ґрунтувалась переважно на зовнішніх проявах зносу: погіршення характеристик. Згідно з ним вважається, що коефіцієнт зниження споживчих якостей є одночасно і коефіцієнтом зниження вартості. Для реалізації методу використано досвід дослідження стану об`єктів оцінки робітниками підприємства. Згідно даних, загальний стан нормальний майно, що було у використанні, що вимагає деякого ремонту або заміни окремих дрібних частин. Знос складатиме 65%. Загальна вартість суми відновлювальних робіт складає 85076,07 грн. без ПДВ, вартість збитків розраховувалася на підставі наданої калькуляції порту для усунення пошкоджень стороннього підрядника, згідно даних підрядника, вартість надана з врахуванням вартості запчастин. В матеріалах справи міститься рахунок-фактура №СФ-006 від 16.03.2020 за договором №27-7/20/30 від 03.02.2020 за незалежну оцінку матеріального збитку на суму 19000,00грн, який оплачено позивачем платіжним дорученням №2427 від 03.06.2020. З огляду на наведене, оскільки відповідачем не відшкодовано позивачу визначені вище збитки, позивач з метою захисту, на його думку, порушених прав та охоронюваних законом інтересів звернувся до Господарського суду Донецької області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальний збиток у сумі 102091,28грн, витрати на послуги з діагностування обладнання їдалень та буфетів у сумі 22800,00грн та витрати на проведення оцінки майна у сумі 29364,86грн. Як вже зазначалось, Господарським судом Донецької області 31.01.2022 ухвалено оскаржуване рішення у справі №905/2228/21, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав, зазначених вище. Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на таке. Відповідно до приписів п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У справі, яка розглядається, предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача витрат (реальних збитків) в розмірі 154256,14грн, які позивач поніс у зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань за договором щодо повернення переданого в оренду обладнання в належному стані. Зазначені витрати складаються з наступного: матеріальний збиток (для відновлення технічного стану обладнання) 102091,28грн; витрати на оплату послуг з діагностування обладнання їдалень та буфетів сумі 22800,00грн; витрати на проведення оцінки майна у сумі 29364,86грн. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом ст.ст. 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли внаслідок виконання договірних зобов`язань щодо оренди індивідуально визначеного майна (кухарського обладнання), що належить до державної власності, переданого з метою забезпечення господарської діяльності відповідача (орендаря) для обслуговування їдальні та буфету за договором оренди №17/02 від 17.02.2021. Положеннями ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права (ст. 760 ЦК України). У відповідності до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Майно, передане в оренду за договором №35-16/16/15 від 18.08.2015 є державним. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII (який був чинним станом на час укладення договору) істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В силу ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним. Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №35-16/16/15 від 18.08.2015 позивач передав відповідачу в оренду державне індивідуально-визначене майно, зокрема, з інвентаризаційним №10183, №10267, №10271, №33506, №10268, №10263, №10264, №10265, №10266, №50216, №2114317, №10270, №50118, №50119, №1125435, №2114392, №69823, №69824, №69825, №50277, №69832, що підтверджується актом приймання-передачі майна б/н від 18.08.2015. Господарським судом першої інстанції правильно встановлено, що спірне майно (обладнання з інвентаризаційним №10183, №10267, №10271, №33506, №10268, №10263, №10264, №10265, №10266, №50216, №2114317, №10270, №50118, №50119, №1125435, №2114392, №69823, №69824, №69825, №50277, №69832) передано у користування орендаря з фізичним зносом, що складав 60%. Також, судом з`ясовано, що передане відповідачу обладнання до укладення договору оренди було в експлуатації та потребувало деякого ремонту або заміни окремих дрібних частин, таких як підшипники, вкладиші і інше (додаток №1 до договору, звіт про незалежну оцінку від 26.06.2015 станом на 12.06.2015). Відповідно до положень Національному стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440, знос (знецінення) - втрата вартості майна порівняно з вартістю нового майна. Знос за ознаками його виникнення поділяють на фізичний, функціональний та економічний (зовнішній). Фізичний та функціональний знос може бути таким, що технічно усувається, і таким, що не усувається, або усунення його є економічно недоцільним; фізичний знос - знос, зумовлений частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей об`єкта оцінки; функціональний знос - знос, зумовлений частковою або повною втратою первісних функціональних (споживчих) характеристик об`єкта оцінки; економічний (зовнішній) знос - знос, зумовлений впливом соціально-економічних, екологічних та інших факторів на об`єкт оцінки. У пунктах 5.4 та 5.6 договору встановлено обов`язок орендаря забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. За умовами п. 5.10 договору у разі повернення орендодавцю має бути в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Тобто, вказані умови договору передбачають обов`язок орендаря забезпечити збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню та псуванню, проте не визначають, яким самим чином відповідач має здійснювати таке збереження стосовно майна, яке вже було в експлуатації та потребувало деякого ремонту або заміни окремих дрібних частин (до укладення договору), з урахуванням його фізичного зносу 60%. Згідно ст.779 ЦК України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця. Отже, з урахуванням вищенаведених положень відповідач як орендар не відповідає за погіршення об`єкта оренди, що сталися не з його вини, а внаслідок зношення обладнання їдалень та буфетів, що сталося ще до моменту передачі в оренду, адже ця обставина (наявність зносу та необхідність часткового ремонту обладнання до укладення договору) була зафіксована в додатку №1 до договору та в звіті про незалежну оцінку від 26.06.2015 станом на 12.06.2015. ДП "Маріупольський міський порт" у позовній заяві зазначає, що станом на момент закінчення дії договору оренди та повернення майна орендодавцю вказане майно перебуває в незадовільному стані та потребує ремонту (відновлювальних робіт), що зафіксовано в акті технічного огляду обладнання б/н від 31.12.2019, який відповідач відмовився приймати та підписати. Обґрунтовуючи збитки саме у розмірі 102091,28грн, позивач посилається на звіт про оцінку майна б/н від 16.03.2020, складеного ПП "Азов-експерт". Решта витрат складається з оплати позивачем послуг з діагностування обладнання їдалень та буфетів у сумі 22800,00грн, наданих ПП "Колві", та витрати на проведення ПП "Азов-експерт" оцінки майна у сумі 29364,86грн. Як зазначає позивач, вказані у позові витрати на суму 154256,14грн він вимушений понести саме у зв`язку з тим, що відповідач безпідставно ухиляється від відшкодування вартості відновлювальних робіт (ремонту обладнання), витрат з діагностики обладнання та проведення оцінки, що фактично позивач вважає його збитками. Дослідивши встановлені обставини справи та оцінивши доводи сторін, колегія суддів виходить з наступного Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Згідно з ч. 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. В даному випадку, позивачу необхідно довести належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Проаналізувавши вищенаведені норми діючого законодавства, колегія суддів зазначає, що відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності та його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбачених законом. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку відповідача як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності. Таким чином, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому, докази наявності таких умов повинні бути надані позивачем, оскільки, у відповідності до ст.ст. 13, 74 ГПК України, саме на нього покладений процесуальний обов`язок доказування в цій частині. Як вбачається із змісту звіту про оцінку майна б/н від16.03.2020, складеного ПП "Азов-Експерт" об`єктом оцінки є сума матеріального збитку, заподіяного ушкодженням обладнання столових та буфетів, вартість суми відновлювальних робіт складає 85076,07грн без ПДВ. Крім того, у розділі 4.3 звіту про оцінку майна б/н від16.03.2020 зазначено, що застосована експертом методика оцінки зносу ґрунтується переважно на зовнішніх проявах зносу: погіршення характеристик. Згідно з ними вважається, що коефіцієнт зниження споживчих якостей є одночасно і коефіцієнтом зниження вартості. Для реалізації цього методу було використано досвід дослідження стану об`єктів оцінки робітниками підприємства. Згідно даних, загальний стан нормальний майно, що перебувало у використанні, що вимагає деякого ремонту або заміни окремих дрібних частин. Знос складатиме 65%. Разом з тим, як вбачається з розділу 7 звіту в підґрунтя оцінки обладнання покладено та фактично продубльовано дані актів технічного стану №№ 1-23 від 20.02.2020, складених при діагностування та визначенні вартості ремонту обладнання Приватним підприємством "Колві". Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ПП "Колві" є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний). Дослідивши зміст вищезазначеного звіту про оцінку майна б/н від16.03.2020, в основу якого покладені дані з актів технічного стану №№ 1-23 від 20.02.2020, складених ПП "Колві", колегія суддів встановила, що сума 102091,28грн з ПДВ (85076,07грн без ПДВ) є не розміром збитків, завданих позивачу орендарем внаслідок констатованих орендодавцем порушень умов договору, а є вартістю фактичного відновлювального ремонту обладнання їдальні та буфету на день проведення діагностики ПП "Колві", яка (вартість) була визначена без урахування зносу обладнання, з яким останнє передано в оренду відповідачу (станом на 2015 рік знос складає 60%), та без дослідження причин виникнення несправностей, що призвели до необхідності проведення ремонту та замін. При цьому, із вказаних звіту про оцінку майна б/н від16.03.2020, складеного ПП "Азов-експерт" та актів технічного стану №№ 1-23 від 20.02.2020, складених організацією, яка проводила діагностування - ПП "Колві", вбачається, що визначена в них вартість відновлювального ремонту обладнання їдальні та буфету 85076,07грн без ПДВ є саме сумою ремонту цього обладнання для повного його відновлення, а не для приведення його у стан, в якому воно перебувало на момент передачі в оренду, тобто з фізичним зносом 60% та з необхідністю деякого ремонту та заміни окремих деталей. Разом з цим, умовами договору оренди №35-16/16/15 від 18.08.2015 не передбачались ремонтно-відновлювальні роботи, за умовами договору йшлося про підтримання майна в тому стані, в якому майно перебувало станом на момент передачі в оренду, тобто зі зносом в 60% (обладнання потребувало деякого ремонту та заміни окремих дрібних частин). До того ж, як вірно зауважено місцевим судом, матеріали справи не містять обґрунтованих доказів на підтвердження того, що відновлювальний ремонт обладнання, розрахований ПП "Колві", відновить обладнання саме до того стану, в якому воно передавалось в оренду ТОВ "АТІК Агро". Крім того, із вказаних звіту про оцінку майна б/н від 16.03.2020 та актів технічного стану №№ 1-23 від 20.02.2020 не вбачається, що предметом їх дослідження виступали причини, за яких обладнання потребує ремонту/заміни та причини знаходження його у такому стані (чи то у зв`язку з нормальним фізичним зносом за 5 років експлуатації, чи у зв`язку з неправильною експлуатацією або ж несвоєчасним технічним обслуговуванням). В той же час, за умовами п. 5.4. договору оренди відповідач зобов`язався забезпечувати збереження майна, з врахуванням нормального фізичного зносу, який за період дії договору оренди 2015 по 2020 рік, міг об`єктивно змінитися, а строк експлуатації майна закінчитися з незалежних від відповідача причин. Судова колегія також зазначає, що відповідно до п.п. 38, 39,40 Національного стандарту №1 затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний. Витратний підхід ґрунтується на врахуванні принципів корисності і заміщення. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об`єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення). Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення. Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). За допомогою методів прямого відтворення та заміщення визначається залишкова вартість заміщення (відтворення). Особливості застосування майнового підходу встановлюються відповідними національними стандартами щодо оцінки об`єктів у формі цілісних майнових комплексів та у формі фінансових інтересів. Спеціалізоване майно - майно, що, як правило, не буває самостійним об`єктом продажу на ринку і має найбільшу корисність та цінність у складі цілісного майнового комплексу (п.3 Національного стандарту №1 затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 №1440) Згідно абз. 1, 2 п. 6 Національного стандарту №2, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 №1442 витратний підхід доцільно застосовувати для проведення оцінки нерухомого майна, ринок купівлі-продажу або оренди якого є обмеженим, спеціалізованого нерухомого майна, у тому числі нерухомих пам`яток культурної спадщини, споруд, передавальних пристроїв тощо. Для визначення ринкової вартості інших об`єктів оцінки витратний підхід застосовується у разі, коли їх заміщення або відтворення фізично можливе та (або) економічно доцільне. Під час застосування витратного підходу інформація, що використовується для проведення оціночних процедур, повинна відповідати ринковим даним про витрати на створення цього нерухомого майна або подібного нерухомого майна в сучасних умовах з урахуванням доходу підрядника. Таким чином вбачається, що при застосуванні витратного методу, необхідно встановити вартість об`єкту оцінки, перелік зносу елементів об`єкту оцінки, встановити вартість відновлювальних робіт та матеріалів елементів зносу на підставі ринкових сучасних цін та скоригувати їх на вартість зносу. У даному ж випадку у звіті про оцінку майна б/н від16.03.2020 оцінювачем застосовано витратний підхід, який передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об`єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення). Однак, як вбачається зі звіту про оцінку майна б/н від 16.03.2020, оцінювачем фактично було використано (продубльовано) лише інформацію з актів технічного стану №№ 1-23 від 20.02.2020, складених ПП "Колві", в той же час будь яких доказів на підтвердження того, що оцінювачем при використанні вихідних даних (актів технічного стану обладнання) та визначенні вартості матеріального збитку було скориговано на суму фізичного зносу, даний висновок не містить, як і не містить відомостей щодо вартості витрат на відновлення даного зносу, або інші докази щодо вартості робіт та матеріалів необхідних на відновлення зносу об`єкта оцінки, на дату проведення оцінки, у зв`язку з чим встановити дійсну ринкову вартість даного об`єкта оцінки, з врахуванням застосованого методу оцінки, на підставі останньої, неможливо. Крім того, необхідно зазначити, що використання витратного методу оцінки у даному випадку є недоцільним, оскільки, як зазначається в звіті про оцінку майна, об`єктом оцінки є обладнання для їдальні та буфету, що не відноситься до об`єктів спеціалізованого майна, а саме до цілісного майнового комплексу, до яких доцільно використовувати даний метод відповідно до абз. 1 п.6 Національного стандарту №2, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2004 №1442 . Також, необхідно вказати, що експертом взагалі не був використаний метод порівняльний, який базується на аналізі цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки, який передбачений п.47, 48 Національного стандарту №1. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відомості, які містяться в звіті про оцінку майна б/н від 16.03.2020, є недостатньо інформативними та об`єктивними, та не дають змоги оцінити в повному обсязі стан обладнання. Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11 зауважив, що суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Отже, враховуючи вище викладене дані висновки експерта про оцінку майна відповідача є суперечливими та неточними. А відтак, суд першої інстанції правомірно не прийняв звіт про оцінку майна б/н від 16.03.2020 як належний та допустимий доказ у справі. За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. Таким чином, для вирішення питання щодо покладення збитків на відповідача необхідно встановити наявність всіх елементів цивільного правопорушення. Однак, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні, оскільки з наданих суду доказів неможливо встановити факт знаходження обладнання в гіршому стані, ніж те у якому воно передавалось орендарю з вини такого орендаря. Також, з наданих позивачем доказів судом не встановлено порушення відповідачем умов договору оренди №35-16/16/15 від 18.08.2015, тобто протиправної поведінки відповідача, та причинного зв`язку із заявленими до стягнення збитками. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що на момент передачі в оренду спірне обладнання в цілому знаходилось у працюючому стані, ніяких зауважень від орендаря не надходило та до закінчення строку дії договору оренди обладнання перебувало в користування відповідача, за оцінкою апеляційного суду не відповідають матеріалам справи, оскільки в додатку №1 до договору та в звіті про незалежну оцінку від 26.06.2015 сторони зафіксували наявність зносу обладнання 60% та необхідність часткового ремонту і заміни обладнання (які існували до укладення договору). Сторонами не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що предметом оренди було абсолютно нове без жодних наслідків його використання майно. Водночас чинним законодавством і умовами договору зобов`язано орендаря повернути майно не у будь-якому стані (наприклад повністю працююче обладнання), а саме в тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу. Тобто, в даному випадку, якщо позивач вважає, що відповідач повернув йому майно у стані гіршому, ніж в тому, в якому воно передавалось на момент укладення договору, то останній повинен належним чином обґрунтувати, підтвердити та довести розмір реальних витрат на відновлення такого обладнання, саме з урахуванням зносу майна на момент укладання договору та за вирахуванням дефектів, які існували до укладення договору, чого у спірному випадку позивачем не підтверджено. Наданий позивачем до матеріалів справи звіт про оцінку майна б/н від 16.03.2020, складений ПП "Азов-експерт" не може вважатись належним доказом на підтвердження розміру завданих позивачу збитків з огляду на те, що він лише відображає вартість відновлювального ремонту, що зафіксовано в актах технічного стану №№1-23 від 20.02.2020, складених організацією, яка проводила діагностування - ПП "Колві", та в ньому зазначено про врахування зносу на рівні 65% (інформацію взято із загальної таблиці без прив`язки до конкретної одиниці обладнання), однак цей звіт не відображає розмір фактичного зносу обладнання та дефектів обладнання, які існували станом на момент передачі майна в оренду та необхідності ремонту та заміни деяких його окремих частин. Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що за вказаних обставин позивачем не доведено як наявності протиправної поведінки відповідача, наслідком чого стало пошкодження обладнання, так і не доведено обґрунтованого розміру заданих позивачеві збитків, отже, не доведено повного складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають. Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ДП "Маріупольський морський торговельний порт" задоволенню не підлягає, а рішення рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №905/2228/21 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №905/2228/21 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 у справі №905/2228/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя В.В. Лакіза Суддя О.В. Плахов