Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/4854/22

Справа № 346/4854/22 Провадження № 33/4808/168/23 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В. Суддя-доповідач Кукурудз П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю захисника Бежука С.М. який діє в інтересах ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду від 08 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП і на підставі ст.36 КУпАП накладено на нього остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп. З матеріалів справи, слідує, що 08.11.2022 року о 19 год. 50 хв. у смт. Печеніжин по вул. Шевченка, Коломийського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мотоциклом, марки "SHIWERAY XY150-17" д.н.з. НОМЕР_1 , та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці за допомогою приладу "Драгер", а також від проходження огляду на стан спяніння у "КНП Коломийська ЦРЛ" КМР відмовився. Окрім того, водій ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.4, 8.9 Б, 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП. Оскаржуючи вказану постанову ОСОБА_1 вважає її незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що суд спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду. Під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт скоєння ним правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності його за ч.1 ст.122-2 КУпАП та ст. 130 ч.1КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив п.п.2.4, 8.9 Б, п. 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Однак суд який розглядав справу, зазначених вимог закону не виконав. При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 провину в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив, що не керував мотоциклом, марки "SHIWERAY XY150-17", в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься жодних доказів, які обєктивно підтверджують його вину у вчиненні правопорушень. Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII, поліція згідно з покладеними на неї завданнями, серед іншого, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв`язку з набранням чинності вказаного Закону було підписано новий наказ Міністерства внутрішніх справ України Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11. 2015 року № 1452/735. Окрім наведених вище Закону та Інструкції № 1452/735 питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння також врегульовується: Кодексом України про адміністративні правопорушення; законами України Про дорожній рух та Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними; постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (в редакції від 28 жовтня 2015 року). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Відповідно до п.7,8,15 вищезазначеної Інструкції (№ 1452/735 від 09.11.2015 р.) проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин , що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП. Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, в матеріалах справи відсутні дані про те, що копії протоколів про адміністративні правопорушення були вручені ОСОБА_1 . При цьому, у справі відсутні свідки самої події яка мала місце 08.11.2022 року. Судом першої інстанції належним чином невстановлено та не перевірено, чи мав місце факт, керування транспортним засобом ОСОБА_1 .. Із протоколу та долучених до нього матеріалів справи, даних обставин встановити є неможливим. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Із досліджених судом відеоматеріалів встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є неможливо. В наявних відеоматеріалах є ряд суперечностей, що ставить під сумнів доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Слід вказати на те, що докази на які посилається суд першої інстанції є передчастними, недоведеними, оскільки грунтуються на припущеннях. З огляду на наявні істотні порушення при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, суд визнає вказані протоколи та додані до них матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні. Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень слід тлумачити на його користь. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Коломийського міськрайонного суду від 08.02.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ст.130 ч.1 КУпАП- скасувати. Провадження в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ст.130 ч.1 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Б.І. Кукурудз