Ухвала КЦС ВС № 515/301/15-ц

Ухвала 22 лютого 2023 року м. Київ справа № 515/301/15-ц провадження № 61-2251ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 03 грудня 2021 року № 515/301/15-ц, виданого на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 вересня 2021 року, таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист від 03 грудня 2021 року № 515/301/15-ц, виданий Татарбунарським районним судом Одеської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 465,67 дол. США, що еквівалентно 433 133,57 грн. Постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Здійснено розподіл судових витрат. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у лютому 2023 року засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення скасувати частково, з урахуванням сплаченої боржниками суми боргу у розмірі 433 133,57 грн, яка станом на 29 грудня 2021 року еквівалентна 15 766,04 дол. США, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Тобто, за змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та постанови апеляційного суду за результатами їх перегляду не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи наведене, оскільки постанова Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року, ухвалена за наслідками перегляду ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 листопада 2022 року, не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. При цьому, вказівка у резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржуване судове рішення не підлягає перегляду в касаційному порядку згідно вимог ЦПК України. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак