Постанова 4814 № 545/3982/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/3982/22 Номер провадження 22-ц/814/2256/23Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хіль Л.М. суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року постановлену у складі судді Стрюк Л.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду із вказаним позовом. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 09 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків сім днів з моменту отримання копії ухвали. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві. Ухвала мотивована тим, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху доставлена до електронної скриньки позивача 14 вересня 2022 року. Недоліки, викладені в ухвалі суду, позивачем не усунуті. Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що місцевим судом в ухвалі від 09 вересня 2022 року не зазначено спосіб виправлення недоліків, які у ній зазначені, тому вона була не в змозі виконати ухвалу та виправити недоліки. Щодо сплати судового збору зазначала, що судом в ухвалі від 09 вересня 2022 року не зазначено суму судового збору, яку їй необхідно сплатити. Крім того суд не звернув увагу на положення п.13 ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якого, вона звільнена від сплати судового збору. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 09 вересня 2022 року ухвалена незаконно з порушенням норм процесуального та матеріального права, що стало наслідком винесення незаконної ухвали від 12 жовтня 2022 року про повернення її позовної заяви. Ураховуючи викладене, прохала скасувати ухвалу Полтавського районного суду від 12 жовтня 2022 року та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 09 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Як на підставу залишення позовної заяви без руху, місцевий суд посилався на те, що вона не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України, оскільки у позові не зазначені обставини, що підтверджують факт передання відповідними державними органами відповідачу зазначених у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану» №328 від 20.03.2022 продовольчих товарів у відповідній кількості та докази на їх підтвердження; не зазначено з яких міркувань виходила позивач при визначенні розміру моральної шкоди та якими доказами це підтверджується та до позову не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Суд першої інстанції встановив, що позивачка недоліки позовної заяви не усунула у встановлений судом строк, тому прийшов до висновку про визнання позовної заяви неподаною в порядку частини третьої статті 185 ЦПК України. Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК (ст. 175 ЦПК України в редакції чинній на момент розгляду справи). У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вказаним вимогам або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення. Подання доказів позивачем можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Разом з тим ухвала суду першої інстанції від 09 вересня 2022 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, не містить зазначення способу усунення недоліків, крім того суд в своїй ухвалі не зазначив точну суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачеві. В свою чергу, постановляючи ухвалу про повернення заяви позивачу, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального законодавства. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь- якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (пункт 25 рішення у справі «Кутій проти Хорватії»). Крім того, ЄСПЛ у пункті 35 рішення від 13 травня 1980 року в справі «Артіко проти Італії», у пункті 32 рішення від ЗО травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а практичних та ефективних. Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 185, ст. 374, ст. 379, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2022 року скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 24 лютого 2023 року. Головуючий суддя : Л.М. Хіль Судді: Г.Л. Карпушин О.Ю. Кузнєцова