Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/10446/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1617/23 Справа № 199/10446/21 Суддя у 1-й інстанції - Авраменко А.М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді - доповідача Халаджи О. В. суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м . Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії (суддя першої інстанції Аврменко А.М., повний текст рішення складено 31 серпня 2022 року), В С Т А Н О В И В: 28 грудня 2021 року позивач Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, в якому просило стягнути з відповідачів на свою користь 43099,29 грн., вартості необліковної електричної енергії, судовий збір у розмірі 2102 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» в рахунок відшкодування завданих збитків за період з 10 лютого 2019 року по 10 лютого 2020 року 43099,29 гривень. У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судовий збір в розмірі 2270 гривень в рівних частках, тобто по 1135 гривень з кожного з відповідачів. 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 , подала заяву про перегляд заочного рішення від 31 серпня 2022 року. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2022 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. На вказане заочне рішення ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, вважає. Що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що ОСОБА_2 , не належить ані на праві власності, ані на праві користування електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Жодних дій або бездіяльності, які б могли завдати шкоди позивачу, ОСОБА_2 , не вчиняла, відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 не може свідчити про дії, якими було завдано шкоди позивачу. Наголошує на тому, що 24 березня 2020 року комісія провела засідання, про що відповідачі не були повідомлені. Позивачем не надано доказів, що його представники, які здійсювали перевірку стану електричних приладів та електроустановок, яка проводилась 10.02.2020 року, пройшли відповідне навчання та інструктаж і пред`явили службові посвідчення особі яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача для проведення перевірки. Вказує на те, що про дату судового засідання 31 серпня 2022 року, не була повідомлена належним чином. ОСОБА_1 просила заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження». Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В даній справі ціна позову становить, 43099,29 грн. тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму, (2684*100=268400), а тому розгляд справи слід здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Так, знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги, стосовно неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження будь-якого повідомлення відповідача на судове засідання яке було призначено на 31 серпня 2022 року. Оскільки відповідач у апеляційній скарзі зазначає як довід апеляційної скарги, що справа була розглянута без її належного повідомлення та процесуальних документів та позовної заяви він не отримував, що є порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог. Апеляційним судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 з 23 травня 2012 року на праві приватної власності належить кв. АДРЕСА_2 , за адресою якої зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання обох відповідачів, а також фактично проживає відповідач ОСОБА_2 . Викладені обставини підтверджуються довідками на запити суду про зареєстроване місце проживання відповідачів, копією довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також вбачається із поданих стороною відповідачів процесуальних документів по справі. Також встановлено, що відповідачі є споживачами послуг позивача з постачання електричної енергії, у зв`язку із чим на ім`я відповідача ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , що підтверджується копією розрахунку за таким особовим рахунком. 10 лютого 2020 року представниками позивача проведено перевірку стану електричних приладів обліку та електроустановок у відповідачів в присутності відповідача ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 , за наслідками чого виявлено порушення, саме: самовільне підключення електроустановок до електромережі, що не є власністю оператора системи (позивача), з порушенням схеми обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення, яке не можливо виявити при контрольному огляді, виконано наступним шляхом: змонтовано перемикач на ввідному дообліковому нульовому дроті, яким відключається лічильник, встановлений у коморі, також змонтовано відгалуження на ввідному дообліковому нульовому дроті під щитком лічильника і вмонтованим у нульову колодку навантаженні квартири. При вимкненні перемикача лічильник відключається, електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується. Порушення продемонстровано відповідачу ОСОБА_2 . Таке самовільне підключення не можливо було виявити при контрольному огляді, оскільки місце розташування вказаного перемикача знаходиться у коморі квартири споживача, який змінив межі своєї квартири за рахунок сходової клітини, внаслідок чого розподільча коробка магістральних мереж будинку фактично опинилась у квартирі відповідачів. Дані обставини підтверджуються копією акту про порушення №011978 від 10 лютого 2020 року з додатками, копією акту про технічну перевірку вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об`єкті споживача від 10 лютого 2020 року. 24 березня 2020 року відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного акту про порушення, на які відповідачі не з`явились. За наслідками такого засідання встановлено, що відповідачі порушили Правила роздрібного ринку електроенергії у вигляді самовільного підключення з порушенням схеми обліку, а також розраховано розмір збитків за п.8.4.13 Правил роздрібного ринку електроенергії за формулою 8 за період з 10 лютого 2019 року по 10 лютого 2020 року в загальному розмірі 43099,29 гривень. Дані обставини підтверджуються копією протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення, копією розрахунку розміру відшкодування збитків по акту. 25 березня 2020 року позивачем направлялась відповідачам претензія із вимогою відшкодувати зазначені вище збитки, докази виконання якої в матеріалах справи відсутні, що підтверджується копією такої претензії та копіями поштової документації. Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (далі ПРРЕЕ). Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Також цивільні права можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, в тому числі з актів органів державної влади. Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Положеннями ст.58 ч.3 п.3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Підпунктом 20 п. 5.5.5 глави 5.5 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Підпунктом 14 п.5.1.1 глави 5.1 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку. Підпунктом 11 п.5.2.1 глави 5.2 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку. Нормою ст.77 ч.ч.1, 2 п.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Пунктами 8.2.5, 8.2.6 глави 8.2 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Підпунктом 7 п.8.4.2 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Пунктом 8.4.13 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави Wдоб.с.п.=Рс.п.tвик.с.п. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год. Згідно пп.3 п.8.4.8 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Пунктом 1.1.2 глави 1.1 Розділу І ПРРЕЕ визначено, що: 1) контрольний огляд засобу комерційного обліку виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; 2) технічна перевірка виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень; 3) самовільне підключення без порушення схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи); 4) самовільне підключення з порушенням схеми обліку несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи. За змістом ст.ст.319, 322 ЦК України власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором. Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала. За змістом норм ст.ст.541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Згідно ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті. Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, а також приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшли своє повне підтвердження заявлені позивачем в обґрунтування свого позову фактичні обставини, зокрема факт порушення відповідачами, як споживачами, а також власником нерухомого майна (відповідач ОСОБА_3 ), правил роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, що виявилось у споживанні відповідачами електричної енергії поза приладами обліку та завдало позивачу збитків на вказану у позову суму, однак ці збитки відповідачами добровільно в позасудовому порядку не відшкодовані, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, в частині стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 43099,29 грн. Вимога позивача про стягнення з відповідачів на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн., задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15 зазначила, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документів, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача Замковою Іриною Анатоліївною на підтвердження своїх повноваження представляти Товариство у суді, було надано довіреність № 474/2021 від 20.04.2021 року,, довіреність № 101 від 07.12.2020 року, договір № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08 січня 2021 року який укладений між АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» та додаткова угода № 4 до Договору № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021 року. Розрахунок наданих послуг, документів, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та Акт виконаних робіт до суду надано не було, а тому в задоволенні вимоги про стягнення правничої допомоги слід відмовити у зв`язку із недоведеністю. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року підлягає скасуванню, через порушенням судом норм процесуального а позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» підлягає частковому задоволенню. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн (а.с.3), у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір слід стягнути з відповідачів. Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384, 141,390 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року скасувати, та ухвалити нове. Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 28 вересня 2018 року; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034; адреса місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22) в рахунок відшкодування завданих збитків за період з 10 лютого 2019 року по 10 лютого 2020 року 43099,29 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 28 вересня 2018 року; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034; адреса місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22) судовий збір в розмірі 2270 гривень в рівних частках, тобто по 1135 гривень з кожного з відповідачів. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: О. В. Халаджи О.Д. Канурна Т.В. Космачевська