Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11021/22
від 02.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Карп`як О.О. 02 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/11021/22 пров. № А/857/18281/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у справі № 380/11021/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : 12.08.2022р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України - Військова частина НОМЕР_1 , у якому просив суд: -визнати протиправними та скасувати рішення №1 від 29.07.2022р. про відмову в перетинанні державного кордону. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2022р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2022р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином України та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Згідно посвідчення про прописку до призовної дільниці № Х/2001-3, ОСОБА_1 взятий на військовий облік з 31 січня 2018 року. У графі рішення призовної комісії зазначено: "Відстрочка за ст.17 п.8 ЗУ до 30 червня 2022 року. Пр.6 - 30.10.2019р.. Дійсна до 01.10.2022р.." У наступній графі зазначено: "Має право на відстрочення за ст.17 п. 9 ЗУ ВО та ВС до 01 листопада 2022 року." 07.06.2022р. довідкою DWZ/0066/2022 про прийняття іноземця на денне навчання яка видана Міжнародним університетом логістики і транспорту у Вроцлаві (частковий переклад з польської мови на українську) передбачено, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпропетровськ, є громадянином України, документ що підтверджує особу паспорт НОМЕР_2 виданий в Україні, прийнятий в період від 01.10.2022 р. до 30.09.2024р. на денне навчання другого ступеня, за напрямом "Логістика" на платній основі на 1 курс навчання. Навчання за денною формою розпочинається/розпочалося 01.10.2022р. Із змісту зазначеної довідки видно, що університету, що приймає - засвідчення внесення іноземцями до списку учасників підготовчого курсу з польської мови, (переклад з польської мови на українську) DWZ. 0068/2022 від 07 червня 2022 року. ОСОБА_2 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпропетровськ, є громадянином України, документ що підтверджує особу № паспорт НОМЕР_2 , у зв`язку з зарахуванням на навчання, яке розпочинається 01.10.2022р., студент є учасником мовного підготовчого курсу, який відбувається перед початком навчання в Міжнародному Університеті Логістики і Транспорту у Вроцлаві. Присутність студента на курсі є обов`язковою. Згідно довідки №2/57 для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистенти - стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти від 12.07.2022р. - призовник ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на строкову військову службу. (ст.17 п.9 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".) Заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає. 29.07.2022р. ОСОБА_1 у міжнародному пункті пропуску "Мостиська" з метою здійснити перетинання державного кордону на виїзд з України у напрямку Республіки Польща надав митному огану такі документи: - паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , який виданий 15.10.2019р.; - оригінал посвідчення про приписку до призовної дільниці № X/2001- 3 від 31.01.2018 р.; - оригінал довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти асистенти - стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти № 2/57 від 12.07.2022р.; - оригінал та нотаріально засвідчений переклад Довідки про прийняття іноземця на денне навчання № DWZ/0066/2022 від 07.06.2022р.; - оригінал та нотаріально засвідчений переклад довідки університету, що приймає - засвідчення внесення іноземця до списку учасників підготовчого курсу № DWZ.І.0068/2022 від 07.06.2022р.; - оригінал та нотаріально засвідчений переклад листа Міжнародного університету логістики і транспорту у Вроцлаві №DWZ.I.0079/2022 від 13.06.2022р.; - оригінал банківської квитанції б/н від 02.06.2022р.; - оригінал банківської квитанції б/н від 19.05.2022р.. 29.07.2022р. інспектор прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Шегині" майстер сержантом Мирославою Петрович, прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ст. 2 Закону "Про прикордонний контроль" видно, що Прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон. Прикордонний контроль здійснюється щодо: 1) осіб, які перетинають державний кордон; 2) транспортних засобів, що перевозять через державний кордон осіб та вантажі; 3) вантажів, що переміщуються через державний кордон. Прикордонний контроль включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; 3) виконання доручень правоохоронних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; 6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених. Прикордонний контроль забезпечується шляхом: 1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в`їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних; 4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов`язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб". Отже, саме посадові особи здійснюють необхідні дії та заходи, спрямовані на встановлення законних підстав для перетинання громадянами державного кордону України: здійснення перевірки наявності та достовірності документів, визначених нормами чинного законодавства; встановлення підстав для перетину державного кордону та їх відповідність вимогам чинного законодавства. ч.1 ст.1 Закону "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. В ст.3 Закону "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону "Про правовий режим воєнного стану", в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються: вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022р. №64/2022 (далі - Указ №64/2022), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022р. №133/2022 постановлено про часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. В п.2,п.3 Указу Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022р. №64/2022 визначено, що Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст.30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Таким чином, Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022р. №64/2022 встановлено можливість обмеження певних конституційних прав людини, зокрема, визначених ст.33 Конституції України: "Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. В ст.14 Закону «Про прикордонний контроль», видно, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно Закону України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. №57, відповідно до ст.3 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Правила). В п. 2-6 Правил, видно, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абз.2 - 8 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Головою Державної прикордонної служби прийнято рішення "Про Указ Президента України" від 24.02.2022р. №23-6122/0/6-22-Вих, адресоване органам Держприкордонслужби (з розрахунком розсилки), з якого видно, що на виконання п.3 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонено, на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану у зв`язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану" від 17.03.2022р. №23-6855/0/6-22-Вих органам Держприкордонслужби (з розрахунком розсилки) роз`яснено, що слід врахувати, що, зокрема: - пропуск громадян України, які не досягли 16-річного віку, та осіб з інвалідністю здійснювати відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. №57 (зі змінами від 12.03.2022р.); - обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб: 1) Які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік. Підтверджуючими документами можуть бути: посвідчення про відстрочку від призову (бронь) + документи про відрядження. 2) Які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби у військовий час. Підтверджуючими документами можуть бути: довідка військово-лікарської комісії про непридатність. 3) На утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) / медичне свідоцтво про народження за формою №103/о), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім`ї. 4) Які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей) + свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком. 5) На утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю дитини (дітей); посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради. 6) Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18років. Підтверджуючими документами можуть бути: документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, довідка з органів опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року). 7) Зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Підтверджуючими документами можуть бути: довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК. 8) Які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено. Підтверджуючими документами можуть бути: відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "_" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання". 9) Здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі). Підтверджуючими документами можуть бути: довідки про відстрочку, видані військкоматами про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби. Приймаючи рішення про тимчасове обмеження в праві виїзду з України апелянт зазначає, що ОСОБА_1 на паспортний контроль не надав документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Однак, такі доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду на таке. 07.06.2022р. довідкою DWZ/0066/2022 про прийняття іноземця на денне навчання яка видана Міжнародним університетом логістики і транспорту у Вроцлаві (частковий переклад з польської мови на українську) передбачено, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпропетровськ, є громадянином України, документ що підтверджує особу паспорт НОМЕР_2 виданий в Україні, прийнятий в період від 01.10.2022 р. до 30.09.2024р. на денне навчання другого ступеня, за напрямом "Логістика" на платній основі на 1 курс навчання. Навчання за денною формою розпочинається/розпочалося 01.10.2022р. Із змісту зазначеної довідки видно, що університету, що приймає - засвідчення внесення іноземцями до списку учасників підготовчого курсу з польської мови, (переклад з польської мови на українську) DWZ. 0068/2022 від 07 червня 2022 року. ОСОБА_2 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Дніпропетровськ, є громадянином України, документ що підтверджує особу № паспорт НОМЕР_2 , у зв`язку з зарахуванням на навчання, яке розпочинається 01.10.2022р., студент є учасником мовного підготовчого курсу, який відбувається перед початком навчання в Міжнародному Університеті Логістики і Транспорту у Вроцлаві. Присутність студента на курсі є обов`язковою. Зважаючи на вищевикладені документи, які є в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі документи додатково підтверджують мету поїздки ОСОБА_1 на навчання, що відбувається іноземною мовою, та не можуть бути підставою для відмови у визнанні заявленої ним мети поїздки. Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта і на те, що Міжнародний університет логістики і транспорту у Вроцлаві 13.09.2022р. видав студентський квиток на ім`я позивача, який дійсний до 31.03.2023р. п.9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» чітко передбачено, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позову, оскільки 7-ий прикордонний Карпатський загін (м. Львів) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - Військова частина НОМЕР_1 діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу 7-го прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року у справі № 380/11021/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 02.03.2023р.