Постанова 4824 № 755/9988/22

Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В. Провадження №22-ц/824/2546/2023 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Матвієнко Ю.О., суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В., при секретарі: Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіка систематичних побачень, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіка систематичних побачень, згідно якого просила суд: визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши йому наступний графік побачень з дитиною: 1)раз на тиждень у неділю з 10.00 до 19.00 за місцем перебування батька; 2) в День батька третя неділя червня з 10.00 до 19.00 за місцем перебування батька; 3) в день народження батька (1 квітня) з 14.00 до 18.00 за місцем перебування батька. Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіка систематичних побаченьпередано на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіка систематичних побачень на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскількиу провадженні цього суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та направити справу до Бориспільського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду. Обгрунтовуючи вимоги, посилалась на те, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області їй було відмовлено в доступі до суду, що являється порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, у справі, яка вже перебуває в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за позовом ОСОБА_2 до неї, ОСОБА_1 , інший предмет позову. Зокрема, у своєму позові ОСОБА_2 просив суд про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі та спілкуванні з дитиною шляхом: зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних зустрічей, особисте побачення п`ять разів на тиждень з понеділка по п`ятницю з 19.00 до 19.30 по місцю проживання або перебування ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_1 ; особисте побачення першої та третьої середи кожного місяця, починаючи з 18.00 до 20.00 без присутності матері та обмеження місця проведення зустрічі; під час відпусток на строк від 7 до 21 дня з правом виїзду за межі країни на оздоровлення, відпочинок та екскурсії; особисте побачення в другу та четверту суботу - неділю кожного місяця починаючи з 9.00 суботи до 20.00 годин неділі, без присутності матері та обмеження місця проведення зустрічі; особисте побачення у святкові дні: дні народження самої дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не менше 5 (п`яти) безперервних годин без обмеження місця проведення зустрічі; дні народження ОСОБА_2 (батька), бабусі, безпосередньо в день настання самої події починаючи з 09.00 до 9.00 наступного дня, без присутності матері та обмеження місця проведення зустрічі; на всіх заходах, що проводяться в дитячому садочку та школі для дітей та батьків; спортивних змаганнях, фестивалях, концертах, тощо (де приймає участь дитина); новий рік (парні календарні роки) без присутності матері та обмеження місця проведення зустрічей; у святкові неробочі дні та державні свята України, не менше 5 (п`яти) безперервних годин, без присутності матері та обмеження місця проведення зустрічі; половину осінніх, зимових, весняних та літніх канікул (в дошкільних та навчальних закладах); у період хвороби безперешкодне відвідування дитини за місцем фактичного знаходження дитини; безперешкодне спілкування без обмежень в часі з сином за допомогою телефонного та інших засобів зв`язку зі збереженням звичного для дитини режиму та з урахуванням стану здоров`я дитини. Таким чином, зважаючи на нетотожність предметів в обох справах, у суду першої інстанції не було законних підстав для відмови у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 згідно п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від відповідача ОСОБА_4 , останній проти задоволення скарги позивачки заперечив та просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як таку, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. В судове засідання учасники процесу не з`явились; колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності, за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні суду вже є спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для відмови у відкритті провадження. Однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2022 року від ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшла заява, якою він просив відмовити у відкритті провадження у справі за № 755/9988/22 у зв`язку з тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області вже є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (том 1, а.с.59-61). 29 листопада 2022 року суддею було здійснено запит до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо надання інформації стосовно того чи дійсно в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області є ще одна цивільна справа зі спору між тими самими сторонами, а саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про той самий предмет і з тих самих підстав: про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, провадження у якій вже відкрито (том 1, а.с.62). На підставі довідки голови Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. за № 32/2022 від 30 листопада 2022 року встановлено, що у провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чирки С.С. перебуває цивільна справа № 359/9617/21, провадження № 2/359/837/2022 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім"ї Бориспільської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею (том 1, а.с.63). На підставі вищенаведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, зважаючи на те, що на час звернення ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення систематичних побачень, в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області вже був спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у якому відкрито. Разом з тим, судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано наступних обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Згідно наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет позову, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не звернув уваги на те, що хоча ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і являються сторонами в обох справах, однак процесуальний статус у них в цих справах різний. Крім того, в обох справах відмінною є третя особа: у справі №755/9988/22 в якості третьої особи бере участь у справі Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, а у справі №359/9617/21 третьою особою є Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради. Слід також зазначити, що не є тотожними і предмети позовів у справах, оскільки, зокрема, предметом позовних вимог ОСОБА_1 у справі №755/9988/22 є визначення способу участі ОСОБА_2 , як батька, у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку побачень, а у справі №359/9617/21 предметом позовних вимог ОСОБА_2 крім встановлення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідно до графіку побачень, є вимога про зобов`язання відповідача ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, яка є самостійною і яка відсутня у предметі позову ОСОБА_1 у справі №755/9988/22. Вищенаведені обставини свідчать про те що позови у справі №755/9988/22 та у справі №359/9617/21 не є тотожними, оскільки в них різний склад учасників та предмет позовних вимог, відтак не можна вважати, що на розгляді Бориспільського міськрайонного суду Київської області вже перебуває справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Суд першої інстанції вищенаведені обставини належним чином не з`ясував, дійшовши помилкового висновку про наявність у справі підстав для відмови у відкритті провадження згідно п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві». Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки Бориспільським міськрайонним судом Київської області ухвалу від 01 грудня 2022 року постановлено з порушенням норм процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2022 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: