Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 295/4957/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 295/4957/22 Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Т.А. Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 02 березня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області з наступними вимогами: - визнати протиправними дії, що виразились в складенні протоколу про адміністративне затримання серії АА №021379 від 05.05.2022; - визнати протиправними дії, що виразились в складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №081587 від 05.05.2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - визнати протиправними дії, що виразились в складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №551051 від 05.05.2022 за ст.185 КУпАП; - визнати протиправними дії, що виразились в складенні акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2022 та вилучення вказаного автомобіля; - поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №468945 за ч. 1 ст. 126 КУПАП; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №468945 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, від 05.05.2022; - стягнути з Управління патрульної поліції в Житомирській області понесені судові витрати. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову серії ДП18 №468945 від 05.05.2022, винесену поліцейським взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Терлецьким В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Провадження у справі щодо решти вимог позову - закрито. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що постановою поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Терлецького В.В. серії ДП18 №468945 від 05.05.2022 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. За змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 04.05.2022 о 23:30 год, здійснював рух у Житомирській області по автомобільній дорозі М-06 (Київ-Чоп) на 127 км транспортним засобом Jeep Renegade, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1 (б) ПДР України. Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що вважає протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №468945 від 05.05.2022 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки поліцейським при її винесенні порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, поліцейський, що розглядав справу, не оголосив, яка справа підлягала розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснено особі, яка бере участь у розгляді справи, її права і обов`язки, не було заслухано особу, яка бере участь у розгляді справи, не досліджено доказів і не вирішено клопотання. Також було порушено право позивача на захист. Скасовуючи оскаржену позивачем постанову серії ДП18 №468945 від 05.05.2022 та закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Матеріали справи не містять фактичних даних у підтвердження здійснення позивачем адміністративного правопорушення вимоги п.2.1 (б) ПДР України. Щодо вимог позову у частині визнання протиправними дій, що виразились в складенні протоколу про адміністративне затримання серії АА №021379 від 05.05.2022 відносно; в складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №081587 від 05.05.2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; в складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №551051 від 05.05.2022 за ст.185 КУпАП; в складенні акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2022 та вилучення вказаного автомобіля, суд зазначив, що вказані позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому суд закрив провадження у справі в цій частині. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №468945 від 05.05.2022 року, допустивши порушення матеріальних та процесуальних вимог закону. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, враховуючи вимоги частини 1 статті 308 КАС України, апеляційному перегляду за апеляційною скаргою відповідача підлягає рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2022 року в частині вимог позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №468945 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, від 05.05.2022. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У відповідності до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема за порушення приписів ч.1 ст. 126 КУпАП. За змістом оскаржуваної постанови, позивач (водій), керуючи транспортним засобом не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.1 (б) ПДР України. Пункт 2.1 б Правил дорожнього руху встановлює, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон). Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше. Судом оглянуто наявні у матеріалах справи відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, які містяться на CD-диску, який наданий позивачем разом з позовом, та встановлено, що на вимогу поліцейського пред`явити реєстраційний документ на транспортний засіб, позивач вказав, що зазначений документ у нього відсутній, однак зазначив, що транспортним засобом він не керував. Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже положеннями ст. 31,40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. Судом першої інстанції зроблено висновок, що у наявному у матеріалах справи відеозаписі відображені події, які відбувалися після зупинки транспортного засобу, позивач у транспортному засобі на момент здійснення відеозапису не перебував, фіксація автомобіля під час його руху, а також того, хто перебував за кермом автомобіля в момент зупинки відсутня, отже оглянутий відеозапис не є доказом вчинення правопорушення позивачем, оскільки на ньому факт керування автомобілем позивачем не зафіксовано та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення наданим суду відеозаписом не підтверджуються. Проте, такий висновок суду спростовується постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 01 червня 2022 року у справі № 278/1017/22, яка залишена в силі постановою Житомирського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року. Зокрема, у згаданій постанові суд посилається на відеозапис нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками сп`яніння, поводить себе неадекватно, в розмові з поліцейськими спочатку зазначає, що в нього забрали ключ від автомобіля, неодноразово запитує хто його зупинив, потім зазначає, що транспортний засіб не його і він ним не керував. На відеозаписі зафіксовано, як пасажир зупиненого автомобіля вказує, що він разом із колегою їхали додому і за кермом автомобіля був не він (не пасажир). З огляду на викладене, матеріалами справи № 278/1017/22 доведено та визнано судом факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо скасування спірної постанови серії ДП18 №468945 від 05.05.2022 про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення штрафу за ч.1 ст.126 КУпАП, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 №468945 від 05.05.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. В іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції закрив провадження у справі, і ці вимоги не є предметом апеляційного оскарження відповідачем. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області задовольнити. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2022 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.