Ухвала КАС ВС № 160/23222/21

УХВАЛА 23 лютого 2023 року м. Київ справа №160/23222/21 адміністративне провадження №К/990/28051/22, №К/990/27856/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., за участю: секретаря судового засідання - Зайчишиної Т.В. представника Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури - Дикого О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 160/23222/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Криворізької центральної окружної прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, УСТАНОВИВ: 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Криворізька центральна окружна прокуратура Дніпропетровської області (залучено до участі у справі ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021), де просив: - визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 за № 381 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 3307к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області та органів прокуратури; - поновити ОСОБА_1 у Криворізькій центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області на посаді рівнозначній до посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області Дніпропетровської області; - стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 25.10.2021 і по день винесення рішення суду; - стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплачену частину заробітної плати за період з 15.03.2021 по 22.10.2021, а саме різницю між посадовим окладом і надбавкою за вислугу років, які повинні були виплачуватись згідно вимог Закону України "Про прокуратуру" та фактично виплаченими коштами, у сумі 89 697,98 грн; - стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати, у сумі 7 892,22 грн.; - стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 25.10.2021 і по день фактичного розрахунку; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; - стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн.; - стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про закриття провадження щодо частини позивних вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 25.10.2021 і по день винесення рішення суду; стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплаченої частини заробітної плати за період з 15.03.2021 по 22.10.2021, а саме різниці між посадовим окладом і надбавкою за вислугу років, які повинні були виплачуватись згідно вимог Закону України "Про прокуратуру" та фактично виплаченими коштами, у сумі 89 697,98 грн; стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячної заробітної плати, у сумі 7 892,22 грн; стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 25.10.2021і по день фактичного розрахунку; стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн; стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 за № 381 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 3307к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 у Криворізькій місцевій прокуратурі № 3 Дніпропетровської області на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області. Рішення допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора та Дніпропетровська обласна прокуратура звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами. Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.10.2022 та від 04.11.2022 відкриті касаційні провадження №К/990/27856/22 та №К/990/28051/22 за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури. До Верховного Суду від представника позивача - адвоката Пащенко В.І. 21.12.2022 та 22.12.2022 надійшли клопотання про передачу справи № 160/23222/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Клопотання обґрунтоване необхідністю відступу від висновків Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у поставові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а. Зокрема, представник позивача зазначає, що у вказаній постанові Верховний Суд у справі № 600/6322/21-а за подібних правовідносин надав правову оцінку протокольному рішенню Першої кадрової комісії, тим самим здійснивши вихід за межі позовних вимог і надавши правову оцінку акту, який не був предметом оскарження в цій справі. Із посиланням на практику ЄСПЛ у рішеннях від 10.12.2009 «Михайлюк та Петров проти України» (заява №11932/02), від 19.01.2017 у справі «Куликов проти України», від 27.05.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), представник позивача указує, що надання оцінки протокольному рішенню Першої кадрової комісії у цьому випадку порушує принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом, обов`язковості судових рішень та верховенства права. А тому, оскільки у справі № 160/23222/21 протокольне рішення Першої кадрової комісії від 06.11.2020 стосовно позивача не є предметом оскарження, судом в межах цієї справи не може надаватися оцінка зазначеному протокольному рішенню. Представник позивача стверджує, що законодавством не встановлено права кадрової комісії, яка не проводила атестації прокурорів на прийняття рішення за результатами атестації, яку проводила інша кадрова комісія, або повторному аналізу вже розглянутих заяв позивача, а отже то П`ятнадцята кадрова комісія, яка не проводила позивачу другий етап оцінювання не мала компетенції щодо прийняття стосовно ОСОБА_1 рішення про неуспішне проходження ним атестації. Вказане, на думку представника позивача, свідчить про наявність підстав для відступу від висновків Верхового Суду, викладених у постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а. У судовому засіданні 23.02.2023 представник відповідачів заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 347 КАС України). Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи № 160/23222/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вважає що у задоволені такого клопотання необхідно відмовити з огляду на таке. Верховний Суд звертає увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу. За змістом частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Так, відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, провадження №11-377апп18). Своєю чергою вищевказане клопотання не містить переконливих та обґрунтованих доводів необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а. Аргументи представника позивача в цій частині фактично зводяться до незгоди із висновками суду касаційної інстанції у вказаній справі, що не може слугувати самостійним свідченням необхідності відступу від них. Водночас у справі № 600/6322/21-а оцінка судом касаційної інстанції надавалася спірному рішенню П`ятнадцятої кадрової комісії та процедурі його ухвалення, якій передувало прийняття рішення Першою кадровою комісією щодо результатів складення іспиту прокурором. При цьому, колегія суддів враховує, що на час розгляду цієї справи Верховним Судом вже сформовано правову позицію у подібних правовідносинах щодо правомірності прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за наявності протокольного рішення попередньої кадрової комісії та застосування пунктів 16-17 розділу ІI Закону № 113-1X, пунктів 7-8 розділу І Порядку № 221, яку викладено, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а, від 22.12.2022 у справі № 140/12386/21, від 05.01.2023 у справі №380/23308/21, від 24.01.2023 у справах № 580/9908/21, №560/16514/21, № 500/8296/21, № 560/14894/21, від 31.01.2023 у справах №240/35883/21, №580/9243/21, від 02.02.2023 у справі №200/15948/21, від 08.02.2023 у справах №560/17141/21, №300/6959/21, №120/15902/21-а, від 09.02.2023 у справах №380/21729/21, № 280/11332/21, від 14.02.2023 у справі №560/16338/21, від 21.02.2023 у справах № 260/6716/21, №380/22495/21, №560/3698/22, № 420/23667/21, від 23.02.2023 у справах № 160/20922/21, №120/15448/21-а, №260/6744/21 та багатьох інших. Своєю чергою доводів щодо неясності чи неузгодженості судової практики у вирішенні відповідних правовідносин клопотання представника позивача не містить. Ураховуючи, що позиція Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні цієї категорії спорів є сталою та послідовною, то колегія суддів уважає, шо підстави для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а та передачу справи на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відсутні. Керуючись статтями 344, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 160/23222/21 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. Повний текст ухвали виготовлено 28 лютого 2023 року. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М.Соколов Судді Верховного Суду