Постанова 4855 № 580/10367/21
від 28.02.2023 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/10367/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення виплати компенсації у місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі №580/3357/20 та нездійснення виплати компенсації до цього часу; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 21.10.2021. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року позов було задоволено частково. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.06.2020 №157 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 - поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Кам`янського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 24.06.2020 звільнено зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №580/3357/20 адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 по 24.06.2020 в сумі 6722 (шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 90 коп. та заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 30.10.2017 в сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн 85 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 20.10.2021 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області проведено безспірне списання коштів з рахунку Головного управління Національної поліції у Черкаській області у сумі 6622, 05 грн - доплата за службу в нічний час та у сумі 2678, 07 грн - індексація грошового забезпечення, що підтверджується меморіальним ордером від19.10.2021 №46 та №447. 03.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 21.10.2021 відповідно до положень статті 3 статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Листом від 29.11.2021 №29/Н-228 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати втрати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що виплата належних позивачу при звільненні сум здійснена лише 20.10.2021 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі №580/3357/20. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач затримав позивачу виплату його доходу (індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час) на один і більше календарних місяців. За вказаних обставин, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При винесенні даної постанови колегія суддів керується наступним. Спірні правовідносини, які склались у цій справі виникли у сфері оплати праці і стосуються виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Зі змісту статті 2 Закону № 2050-III вбачається, що під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок - № 159). Згідно з ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Стаття 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до п. 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), За змістом п.п. 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). У пункті 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на
100. Згідно з абз. 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства. Використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивача було звільнено зі служби в поліції 24.06.2020. При цьому, виплата належних позивачу при звільненні сум здійснена лише 20.10.2021. За вказаних обставин висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є вірним. В свою чергу доводи апеляційної скарги не спростовують зазначений висновок суду першої інстанції. При цьому, враховуючи, що апелянтом не оскаржується рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, в силу статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції у вказаній частині рішення суду не переглядає. Надаючи оцінку доводам учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко