Ухвала КЦС ВС № 161/18393/21

Ухвала 23 лютого 2023 року м. Київ справа № 161/18393/21 провадження № 61-2445ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» (далі - ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2022 року - без змін. 20 лютого 2023 року ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» вказало, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 6-13113цс16 та в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 29 січня 2018 року у справі № 766/1955/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 727/11132/14-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 601/1114/18, від 09 жовтня 2019 року у справах № 523/12186/13-ц і № 695/2427/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 235/9835/15-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 686/11782/17-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 725/356/21-ц. Крім цього, ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» зазначило, що наявні підстави для відступлення від правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 643/18788/15-ц, в постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16, від 12 квітня 2021 року у справі № 310/2950/18, в постанові Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року у справі № 753/72/17, та навело відповідне обґрунтування (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року. Витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу № 161/18393/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 23 березня 2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко