Постанова Київський апеляційний суд № 355/1272/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №355/1272/21 Головуючий у І інстанції Червонописький В.С. Провадження №22-ц/824/1603/2023 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Шаламая Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційні скарги Приватного акціонерного товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними в порядку захисту прав споживачів, В С Т А Н О В И В : У вересні 2022 року позивачка пред'явила в суді названий позов посилаючись на те, що в 2021 році вона почала отримувати великі рахунки на оплату електричної енергії, зокрема за період 01 березня 2021 року по 31 березня 2021 року позивачці виставили рахунок за спожиту електричну енергію у кількості 123 675 кВт, хоча у неї завжди були сплачені рахунки наперед протягом майже трьох попередніх років. З метою вирішення питання щодо наявного боргу позивачка зверталась з письмовою скаргою до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», але на момент звернення до суду з позовною заявою відповіді так і не отримала. Так позивачці було виставлено рахунок у загальному розмірі 206529 грн. 43 коп. Позивачка вважала, що її будинковолодіння не могло у такому обсязі спожити електричну енергію, однак відповідачі не погодились зробити перерахунок заборгованості. 16 серпня 2021 року позивачка отримала попередження про припинення електропостачання з 06 вересня 2021 року у разі несплати нею заборгованості. Враховуючи те, що вирішити питання щодо перерахунку заборгованості з електропостачальною організацією не вийшло, позивач звернулась до суду та просила визнати неправомірними дії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в нарахуванні ОСОБА_1. (особовий рахунок НОМЕР_1) 123675 кВт за період 01 березня 2021 року по 31 березня 2021 року та визнати неправомірними дії ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» в нарахуванні ОСОБА_1. (особовий рахунок НОМЕР_1) 206529,43 грн. за березень місяць 2021 року. Крім того, позивачка просила суд стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в нарахуванні ОСОБА_1. (особовий рахунок НОМЕР_1) 123675 кВт за період 01 березня 2021 року по 31 березня 2021 року. Визнано неправомірними дії ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» в нарахуванні ОСОБА_1. (особовий рахунок НОМЕР_1) 206529,43 грн. за березень місяць 2021 року. Стягнуто з відповідачів солідарно моральну шкоду на користь ОСОБА_1. у розмірі 10 000,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги посилаючись на те, що рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості та ухвалено з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. Відповідачі в доводах апеляційних скарг зазначають, що вирішуючи даний спір, суд керувався відсутністю складеного акту про порушення, що підтверджував би порушення вчинене позивачкою у вигляді неправильного зняття показів засобу обліку електричної енергії. Суд наголосив на необхідності застосування до спірних правовідносин п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року, далі - ПРРЕЕ). Крім того, судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано норми Правил користування електричною енергією (затверджені постановою НКРВ № 28 від 31 липня 1996 року), які втратили чинність 11 червня 2018 року, п. 7.3. ПРРЕЕ, щодо визначення обсягів спожитої електроенергії у разі оснащення вузла обліку засобами дистанційної передачі даних та ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» і ст. 67 Житлового кодексу України, які не мають жодного відношення до предмету спору. Судом першої інстанції застосовано закон, який не підлягає застосуванню, але не застосовано закон, який підлягав застосуванню, внаслідок чого прийнято незаконне та необгрунтоване рішення, яким порушуються норми матеріального права. Натомість до спірних правовідносин, на думку відповідачів, підлягають застосуванню пункти 8.6.2, 8.6.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14 березня 2018 року, далі - ККОЕЕ), за приписами яких позивач зобов'язана щомісяця зчитувати фактичні покази та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідачу будь-яким доступним способом. Вказане кореспондується з пп. 32 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, згідно якого, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» зобов'язаний приймати від позивача дані про покази розрахункових лічильників електричної енергії та враховувати їх під час визначення обсягів споживання (розподілу/передачі) електричної енергії. При цьому, за приписами п. 8.6.15 ККОЕЕ, дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо ПрАТ «ДТЕК Київські регіоніальні мережі». Задовольняючи позовні вимоги, суд посилався на невиконання відповідачем п. 8.2.5 ПРРЕЕ, тобто не складення акту про порушення. Але підстави відповідно до яких у позивача утворилася заборгованість перед відповідачем не передбачають складення акту про порушення. Пункт 6.5.13 ККОЕЕ передбачає необхідність складення такого акту лише при виявленні безоблікового або неправильно врахованого лічильником споживання електричної енергії, а технічною перевіркою проведеною 26 березня 2021 року, таких фактів у позивача виявлено не було, відповідно й об'єктивних підстав для складення акту про порушення не існувало. Вичерпний перелік порушень при виявленні яких складається акт про порушення, наведено в п. 8.4.2 ПРРЕЕ і серед них лише дії споживача які призводять до безоблікового споживання електричної енергії. Позивачкою не доведено належними і допустимими доказами споживання електричної енергії у меншому обсязі ніж встановлено відповідачем. Зчитані до 26 березня 2021 року покази засобу обліку, які не відповідають показам, знятим відповідачем на цю дату, без додержання визначеної процедури, не можуть бути належними і допустимими доказами споживання електричної енергії у меншому обсязі. У випадку сумніву у правильності роботи засобу обліку споживання електроенергії, позивачка не дотрималася визначеного обов'язку повідомити про порушення роботи засобу обліку відповідача для проведення останнім відповідної перевірки; не скористалася правом вимагати проведення позачергової технічної перевірки вузла обліку або експертизи та перерахунку плати за фактичними показниками засобу обліку на їх підставі. Вказані обставини спростовують посилання позивача про неправомірне нарахування їй заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 206529,43 грн. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставне нарахування вказаної заборгованості, оскільки наявність заборгованості підтверджується належними та допустимими доказами, а позивач не довела, що вона споживала електричну енергію у меншому обсязі та сплачувала послуги у повному обсязі відповідно до показів засобу обліку. Також вважають, що позивачкою не доведено усіх складових деліктної відповідальності для відшкодування заявленої нею моральної шкоди. Додатково до вказаних вище доводів, які містять апеляційні скарги обох відповідачів, ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» зазначає, що не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників та особисто не визначає обсяг проданої електричної енергії споживачам. Суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано визнав ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» винним в нарахуванні ОСОБА_1., особовий рахунок 000400834/63. 206529,43 грн. за березень 2021 року» та позбавив ТОВ «КИЇВСЬКУ ОБЛАСНУ ЕК» права на відшкодування вартості поставленого товару, застосувавши закон, який не підлягає застосуванню. На підставі викладеного в апеляційних скаргах, відповідачі просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України та в межах строку наданого судом апеляційної інстанції на адресу Київського апеляційного суду надійшли відзиви на апеляційні скарги відповідачів від ОСОБА_1. в яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Позивачка вважає, що представники відповідачів при розгляді справи у суді першої інстанції не змогли пояснити, якім чином представники ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 26 березня 2021 року проникли на подвір'я ОСОБА_1., для чого було розбивати скло на металевому ящику де знаходиться електролічильник, чому нібито при встановлені іншого лічильника (встановлений за 100-150 метрів від будинку) не була присутня позивачка, чому не демонтований електролічильник, який закріплений безпосередньо на будинку. Також, в суді першої інстанції представники відповідачів не змогли пояснити за який період виникла заборгованість за спожиту електричну енергію, та чи міг приватний будинок позивачки спожити 123675 кВт за один місяць березня 2021 року або з 02 червня 2020 року по 26 березень 2021 року, та чому електролічильник, що розташований на будинку перестав здійснювати облік. Залишилося без пояснення як у відзивах на позовну заяву так і під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачів ті обставини щодо ненадання жодних відповідей як на усні так і письмові звернення позивачки. Відповідачі в апеляційних скаргах не обґрунтували належним чином за який період виникла заборгованість за спожиту електричну енергію та не надали допустимих доказів в порядку передбаченому ЦПК України. Отже, приватний будинок ОСОБА_1. не міг спожити електроенергії в кількості 129109,5 кВт в сумі 206529,43 грн. за період з 02 червня 2020 року по 26 березня 2021 року, ні за березень місяць 2021 року та жодним чином остання не порушувала умови Договору та законодавство, що регулює дані відносини. Враховуючи положення актів законодавства України та практику Верховного суду України в подібних правовідносинах позивачка вважає, що єдиним документом, що підтвердив би обсяг недоврахованої електричної енергії та суму завданих збитків є складений акт про порушення в присутності споживача. На підставі викладеного у відзивах ОСОБА_1. просить в задоволенні апеляційних скарг відмовити Представники відповідачів - ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в судовому засіданні підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. ОСОБА_1. в судове засідання не з'явилась. Просила розгляд справи проводити без її участі. Третя особа на стороні ОСОБА_1. - ОСОБА_4., який є чоловіком позивачки, заперечував проти задоволення апеляційних скарг. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Київська обласна ЕК» позивачці було виставлено два рахунки за електроенергію за квітень 2021. За одним рахунком була відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію. За іншим рахунком відповідно до показів лічильника №62Z8478776794735 сума до сплати за спожиту електричну енергію становила 206672,23 грн. Розрахунок здійснено відповідно до показів лічильника №62Z8478776794735. За спожиту електричну енергію за липень 2021 року позивачці був виставлений рахунок на суму 212256 грн. 55 коп. Тобто у квітні 2021 та у липні 2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було виставлено позивачці рахунок за показами різних електролічильників. 11 серпня 2021 року позивачка отримала попередження про припинення електропостачання у зв'язку з наявним боргом за спожиту електричну енергію у розмірі 215349 грн. 43 коп., що виникла станом на 12 квітня 2021 року. З копій скарг, які позивачка направляла відповідачам, судом першої інстанції встановлено, що позивачка намагалась отримати пояснення щодо ситуації, яка мала місце 26 березня 2021 року. А саме: троє невідомих чоловіків зайшли на територію її приватного будинку та вивели з ладу електролічильник, який було розміщено у металевому корпусі на будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1. Після даної ситуації лічильник перестав здійснювати облік електричної енергії. 19 квітня 2021 року позивачка отримала рахунок на оплату електричної енергії в сумі 206529,43 грн. за березень 2021 року. В наданому рахунку позивачка помітила, що відбулась заміна електролічильника, але жодних актів про заміну лічильника позивачка не підписувала. Додатково позивачка повідомила суд про те, що у липні 2020 року представник електропостачальної організації зняв та зафіксував покази електролічильника та оглянув прилад обліку. З наданих позивачкою фотокопій встановлено, що новий прилад обліку електричної енергії встановлено на стовпі ліній електропередач, який не знаходиться біля будинку позивачки. Позивачка надала суду копії квитанції за 2020 рік, з яких встановлено, що остання не мала заборгованості за спожиту електричну енергію, навіть навпаки, здійснювала оплату за послуги наперед. Однак, відповідно до письмового попередження про припинення електропостачання від 11 серпня 2021 року ТОВ «Київська обласна ЕК» повідомило позивача про необхідність сплатити борг у сумі 215349 грн. 43 коп. ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надало до суду особову картку споживача, копію Акта №268478 від 27 березня 2021 року заміни/технічної перевірки вузла обліку. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наданих ТОВ «Київська обласна ЕК» копій рахунків за електричну енергію з січня 2019 року по вересень 2021 року, позивачка наперед оплачувала рахунки за електричну енергію та завжди мала переплату. Згідно наданих квитанції позивач споживала електричну енергію з показниками від 2332 кВт до 4700 кВт і лише у березні ТОВ «Київська обласна ЕК» в рахунку на оплату вказав, що позивачка спожила електричну енергію у розмірі 129109 кВт. Доводи відповідачів про те, що позивачка не допускала представника оператора системи для проведення контрольного огляду лічильника та позивачка не передавала покази лічильник суд першої інстанції до уваги не взяв. При цьому суд послався на п. 7.3. розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідно до якого якщо вузол обліку субспоживача оснащений засобами дистанційної передачі даних, обсяги електричної енергії визначаються згідно із зафіксованими показами на цю дату, в інших випадках обсяги електричної енергії визначаються згідно із показами, визначеними на цю дату розрахунковим шляхом за середньодобовим споживанням субспоживача протягом попереднього розрахункового періоду. Таким чином, якщо оператор системи розподілу не отримав від споживача покази лічильника до початку четвертого календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Також суд послався на те, що у матеріалах справи відсутній акт про порушення, рішення комісії щодо визначення обсягу необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, оформленої протоколом. Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені із неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають матеріалам справи. Статтею 15 ЦК Українивстановлено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу використання позивачкою електричної енергії, обліку ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» обсягу використаної електроенергії та визначення ТОВ «Київська обласна ЕК» розміру заборгованості за спожиту електроенергію. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до статті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (які підлягають застосуванню у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.) Так між ОСОБА_1. як споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_2 та правонаступником ПрАТ «Київобленерго» на даний час ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператором системи розподілу електричної енергії, з 01 січня 2019 року укладено публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. До 01 січня 2019 року послуги з постачання електричної енергії надавались ПрАТ «Київобленерго». Пунктом 3.3. цього Договору передбачено, що споживач, що є побутовим, зобов'язаний щомісячно знімати фактичні показання лічильника електричної енергії та надавати їх оператору системи розподілу напряму або через (за умови) постачальника універсальних послуг /постачальника/ постачальника послуг комерційного обліку в один із таких способів: 1) Через особистий кабінет на сайті Оператора системи розподілу або постачальника 2) Через чат-боти в Viber/Telegram або мобільний додаток «Мережі онлайн» на Gool Play/Appstore 3) Через голосове меню самообслуговування в контакт центрі за вказаними номерами 4) Шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку ( на дату сплати) 5) Іншими способами, що зазначені на сайті Оператора системи розподілу. Зчитані (зняті) та передані побутовим споживачем дані з засобів комерційного обліку протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця. Зчитані та передані побутовим споживачем дані з засобів комерційного обліку в будь-який інший день календарного місяця за відсутності переданої з нього інформації шляхом дистанційного зчитування лічильника є вихідними даними для визначення даних комерційного обліку на перше число розрахункового періоду (календарного місяця) шляхом додавання (віднімання) величини добутку середньодобового поживання на кількість днів між датою зчитування показів та першим числом календарного місяця. У разі неотримання до початку четвертого календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, показів лічильника та за умови, що лічильник електричної енергії не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії по споживачу за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання відповідно до кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №

311. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника електричної енергії, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів та показів, на які споживачем здійснено розрахунки. Тобто умовами Договору передбачений обов'язок споживача передавати показники лічильника за відсутності дистанційного зчитування лічильника і вказаний алгоритм проведення нарахувань у випадку невиконання споживачем такого обов'язку. Як зазначали відповідачі, позивачка не виконувала обов'язок і щомісячно не передавала показники лічильника. Останньою датою передачі показників зафіксовано системою SAP (за допомогою якої вносяться показники та передаються для нарахування та відображуються всі дії, що проводяться по Споживачу) 02 чернвя 2020 року - показання 4700 кВт/год. Ці пояснення відповідачів доводяться матеріалами справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що у рахунку на оплату за червень 2020 року зазначений фактичний показник лічильника 4700 кВт/год і в подальшому на усіх квитанціях до березня 2021 року був зазначений саме такий фактичний показник. Разом із тим, визначення обсягу спожитої електричної енергії проводився розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу. Посилання позивачки у відзиві на апеляційну скаргу на те, що працівники ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в липні місяці 2020 року було знято та зафіксовано показники електролічильника, які становили 4868 кВт та оглянуто сам прилад не доводяться матеріалами справи. Як пояснив представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» працівники огляд лічильника не проводили, показники не знімали, оскільки лічильник знаходиться у дворі будинку і доступ до нього є обмеженим. Ці пояснення підтверджуються матеріалами справи, а саме фото засобу обліку, який знаходиться на стіні будинку у металевому зачиненому ящику. Також ці показання доводяться самою позовною заявою, в якій позивачка зазначала, що хвіртка подвір'я була зачинена на замок, на подвір'ї бігали собаки, отже 26 березня 2021 року, коли знімались показники лічильника і було встановлено, що лічильник перестав обліковувати електроенергію, працівники ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на подвір'я проникли неправомірно та самовільно. 26 березня 2021 року працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» були зняті показники лічильника які становили 129109 кВт. Такі показники лічильника також були зафіксовані на фото, яке зробила позивачка і додала до матеріалів справи. Тобто факт наявності на лічильнику останніх показників у розмірі 129109 кВт не спростовується обома сторонами. 27 березня 2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» змінив електролічильник, але встановив його в доступному для огляду працівниками місці за межами двору позивачки. З квітня нарахування електроенергії проводилось за новим лічильником, але позивачці виставили заборгованість. Саме тому у квітні місяці позивачка отримала два рахунки. Один рахунок на суму 206529,43 грн. за лічильником №62Z8478776794735, який знаходився на подвір'ї позивачки і облік електроенергії ним вівся до 26 березня 2021 року, та рахунок за новим лічильником №10240829 тип 10.023.350, який був встановлений 27 березня 2021 року поза межами подвір'я позивачки. З рішення суду першої інстанції не вбачається в чому полягало порушення ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при встановленні обсягу спожитої позивачкою електроенергії і в чому полягало порушення ТОВ «Київська обласна ЕК» при виставленні рахунку для оплати за спожиту електроенергію. Суд першої інстанції навів ряд норм матеріального права, які не регулюють виниклі правовідносини, зокрема, Житловий Кодекс, Закон України «Про теплопостачання». Крім того, суд у своєму рішенні послався на постанову НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14 березня 2018 року №312 при цьому не зазначив які норми вказаної постанови відповідачами були порушені. Суд зазначив, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відповідно до п.6.41 ПККЕ не склав акт про порушення, однак такий акт складається, коли фіксується використання споживачем не облікованої електроенергії. Однак такого факту не встановлювалось, позиваці не нараховувались збитки за не обліковану електроенергію. Отже суд застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, оскільки не регулюють виниклі правовідносини. Щодо доводів позивачки в частині неправомірності дій працівників ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в частині візуального зняття показників лічильника без присутності позивачки, оскільки вона не встигла вийти із будинку, то ці обставини не спростовують обсяг спожитої електричної енергії. Позивачка не спростовує того факту, що лічильник дійсно мав показники 129109 кВт. Посилання позивачки у відзиві на апеляційну скаргу на те, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в порушення п. 6.5.1. ККОЕЕ не проводив кожні шість місяці контрольний огляд засобу обліку не дають підстав вважати, що показники лічильника зафіксовані неправильно. Та обставина, що представники ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» не перевіряли правильність показників лічильника, оскільки позивачка їх не передавала своєчасно, порушує права саме відповідачів, які вчасно не отримували кошти за використану електроенергію, але не спростовують наявність зазначеної заборгованості та не звільняє позивачку від обов'язку сплатити за спожиту електроенергію за виставленим їй рахунком. Виходячи із доводів позовної заяви, а також пояснень третьої особи в судовому засіданні вбачається, що позивачкою ставиться під сумнів правильність обліку використаної електроенергії. При цьому позивачка зазначає, що станом на 22 березня 2021 року показники лічильника становили 11200 кВт і ці показники нею були передані ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Отже, станом на 26 березня 2021 року лічильник не міг нарахувати обсяг спожитої електроенергії 129109 кВт. Однак ці пояснення також не ґрунтуються на матеріалах справи. З особової картки споживача вбачається, що фактичні показання позивачкою передавались лише один раз у червні 2020 року. Всі інші місяці показники не передавались. Оплата спожитої електроенергії позивачкою також була проведена тричі: 19 липня 2021 року - 94, 40 грн., 17 жовтня 2019 року - 0,14 грн. 20 березня 2019 року - 4604,09 грн. Тобто сплативши останню суму 4604,09 грн. і не передаючи показники лічильника, позивачка отримувала від ТОВ «Київська обласна ЕК» рахунки за середньомісячними показниками із місячним споживанням від 52 до 86 кВт, за що списувались кошти із внесеного у березні 2019 року платежу у розмірі 4604,09 грн. Таким чином, по рахункам у позивачки вбачалась переплата за спожиту електроенергію, однак така переплата виникла виключено внаслідок відсутності у ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» фактичних показників засобів обліку спожитої електроенергії. Тому доводи позивачки в тій частині, що у неї була відсутня заборгованість і вона добросовісно сплачувала виставлені їй рахунки, не спростовують того факту, що станом на 26 березня 2021 року на її лічильнику електроенергії були зафіксовані показники 129109 кВт. Саме по собі зазначення споживачем показів приладу обліку у розрахунковому документі та сплата відповідно до цих показів за електричну енергію не свідчить про додержання ним ПКЕЕН та виконання умов договору про користування електричною енергією. Посилання позивачки на те, що її будинок не міг спожити такий обсяг електроенергії є лише припущеннями і не ґрунтуються на доказах. Відповідно до п. 6.5.18.- 6.5.21 ПКЕЕН у разі сумніву індивідуального побутового споживача у правильній роботі вузла обліку він може звернутися до оператора системи для забезпечення проведення позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузла обліку або експертизи ЗКО. Якщо відповідні ЗКО належать оператору системи, позачерговий контрольний огляд та технічна перевірка вузла обліку, ЗКО та схем їх підключення мають бути здійснені оператором системи безкоштовно протягом 20 робочих днів з дня реєстрації звернення споживача, а експертиза ЗКО - протягом 20 робочих днів з дня оплати споживачем її вартості. Якщо ЗКО належать індивідуальному побутовому споживачу, оператор системи після оплати споживачем вартості робіт, пов'язаних з проведенням позачергового контрольного огляду, технічної перевірки або експертизи, забезпечує їх проведення протягом 20 робочих днів з дня оплати. Якщо за результатами експертизи буде встановлено, що порушення обліку відбулося з вини оператора системи, він має повернути споживачу сплачені ним кошти за проведення експертизи в узгоджений зі споживачем спосіб. Як вбачається із матеріалів справи, позивачка не зверталась до відповідача з питання призначення експертизи ЗКО. Ті звернення, які вона направила ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» стосуються лише неправомірності зняття працівниками відповідача показників обліку без її присутності, а також того, що позивачка вчасно сплачувала виставлені рахунки. Також не заявлялось позивачкою клопотань про призначення експертизи засобу обліку і в судовому засіданні. Припущення позивачки щодо того, що її домогосподарство не могло використати такий обсяг електроенергії також не можуть бути взяті до уваги, оскільки відсутній висновок експертизи, який би доводив несправність лічильника і неправильне обрахування ним електроенергії в бік збільшення показників. Суд не наділений повноваженнями оцінювати правильність чи неправильність визначення засобом обліку спожитої електроенергії, оскільки для цього необхідно володіти спеціальними знаннями. Суд, виходячи із принципів розумності та справедливості, може лише поставити під сумнів правильність показників засобу обліку з врахуванням обставин справи, а саме площі будинку, кількості проживаючих осіб в будинку, наявність чи відсутності потужних приладів енергоспоживання, але такі докази позивачкою суду не надавались і такі обставини сторонами не наводились. Крім того, ці сумніви не могли бути підставою для задоволення позову, а могли бути лише підставою для сприяння сторонам у здобутті доказів на доведення чи спростування цих сумнівів, як то призначення експертизи засобу обліку. Однак таких клопотань позивачкою не заявлялось. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову. Позивачка не надала суду переконливих доказів того, що дії відповідачів щодо встановлення обсягу спожитої нею електроенергії є неправомірними. Доводи позивачки в тій частині, що відповідачі не довели правомірність потрапляння представників ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на подвір'я позивачки, правомірність встановлення нового засобу обліку поза межами подвір'я позивачки, причини ненадання відповіді на її звернення щодо проведення перерахунку не впливають на обставини щодо визначення обсягу спожитої електроенергії. Разом із тим, саме обсяг спожитої електроенергії, за який позивачці виставлений рахунок, є предметом дослідження в даній справі. З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із доводами апеляційних скарг в тій частині, що позивачка не вказала, в чому полягали неправомірні дії відповідачів, суд першої інстанції також не встановив і чітко не зазначив, які конкретно дії вчинили відповідачі і чому нарахування обсягу спожитої електроенергії проведено неправильно. Доказів того, що працівники ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» зловживали своїми посадовими обов'язками, здійснили втручання в електролічильник змінивши показники, матеріалами справи не доводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, що зазначені в апеляційних скаргах, таким чином, апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовити. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376 України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити. Рішення Баришівського районного суду київської області від 05 жовтня 2022 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 27 лютого 2023 року. Суддя-доповідач Судді: