Постанова 4814 № 548/1887/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 548/1887/21 Номер провадження 22-ц/814/2001/23Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н. С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого: Кузнєцової О.Ю., суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л., секретар: Гречка Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року, постановлене суддею Миркушіною Н.С. у справі за позовом ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - В С Т А Н О В И В : У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати причини пропуску для прийняття спадщини поважними та встановити додатковий 2 місячний строк для її прийняття в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що строк для прийняття спадщини пропущено нею з поважної причини, оскільки вона є інвалідом 2 групи з дитинства і за станом здоров`я на момент смерті батька являлася і являється на даний час підопічною Грабарівського психоневрологічного будинку інтернату і про смерть батька дізналася нещодавно від працівників Вишняківського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів підопічним якого був батько позивача ОСОБА_3 . Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_3 терміном 2 місяці з дня набрання рішення суду законної сили. Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем пропущено визначений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , який не був учасником справи, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 за заповітом, а рішення місцевого суду, на підставі якого ОСОБА_2 оформила право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_3 , порушує його майнові права. Окрім того, вказав, що Хорольська міська рада є неналежним відповідачем у справі, оскільки спадкове майно знаходиться на території Гребінківської міської ради Полтавської області, тому дана справа повинна розглядатися за місцем знаходження нерухомого спадкового майна за правилами виключної підсудності. Від представника ОСОБА_2 адвоката Гордієнко Ю.П. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року без змін, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивачка є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4). ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вишняки Хорольського району Полтавської області помер ОСОБА_3 , що доводиться копією свідоцтва про смерть (а.с. 9). 02 червня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Хорольської державної нотаріальної контори (за місцем відкриття спадщини) з заявою про прийняття спадщини. 16 червня 2021 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_2 у відкритті спадкової справи у зв?язку з пропуском строку для її прийняття (а.с. 3). Згідно довідки № 01-455/1 від 08.07.2021 вбачається, що ОСОБА_2 являється підопічною Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату Лубенського району Полтавської області та перебуває в зазначеному закладі на постійному місці проживанні з 27.06.2019 року (а.с. 8). Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд дійшов висновку про поважність причин з яких позивачем пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову. Колегія суддів в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду виходячи з наступного. Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Згідно ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або визнання її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Частиною першою статті 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Разом з цим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які зокрема пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року (справа № 766/14595/16), від 30 січня 2020 року (справа № 487/2375/18), від 31 січня 2020 року (справа № 450/1383/18). Таким чином, вказані позивачем ОСОБА_2 причини пропуску строку на прийняття спадщини, а саме неможливість звернутися з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законом строк через перебування в Грабівському психоневрологічному будинку-інтернату є поважними, тому місцевим судом вірно застосовано норми матеріального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що Хорольська міська рада Полтавської області є неналежним відповідачем у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Дані доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з наступних підстав. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за пред`явленим позовом. Встановлення цієї умови є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу, яка має виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ необхідно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19 (провадження № 61-16575св20). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 (провадження № 61-1404св20). Відповідно до статті 1251 ЦК України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття. При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості щодо факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково, крім зазначеного, перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Встановлення зазначених обставин має істотне значення для формування належного суб`єктного складу учасників справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 543/459/21, провадження № 61-30св22. В матеріалах справи відсутні докази прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 . Відомості про прийняття спадщини апелянтом не надано і до суду апеляційної інстанції. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 є с. Вишняки Хорольського району Полтавської області, а тому за приписами ст. 1221 ЦК України це є місцем відкриття спадщини. Таким чином, територіальною громадою за місцем відкриття спадщини та належним відповідачем у даній справі є Хорольська міська рада Полтавської області. Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, територіальна підсудність розгляду даної цивільної справи не порушена. Доводи апеляційної скарги щодо застосування виключної підсудності колегія суддів відхиляє, оскільки у позові ОСОБА_2 не заявляла позовних вимог, що виникають із приводу нерухомого майна. Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді С. А. Гальонкін Г. Л. Карпушин