Постанова 4813 № 523/12378/21

Номер провадження: 22-ц/813/3497/23 Справа № 523/12378/21 Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.02.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Комлевої О.С., Цюри Т.В., за участю секретаря Хухрова С.В., представника ОСОБА_1 адвоката Павлишина Ю.М., представника ОСОБА_2 адвоката Попової О.А., представника ТОВ «Вердикт Капітал» - адвоката Бовгирі О.П., розглянувши в режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Павлишина Юрія Миколайовича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Кисельова В.К., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння, встановив: 08.07.2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Вердикт Капітал», в якому просила суд: - визнати недійсними електронні торги, проведені 27.07.2020 року ДП «СЕТАМ» з реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 493612, проведених 27 липня 2020 року ДП «СЕТАМ» із реалізації нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним акт приватного виконавця про проведені електронні торги, проведених 27 липня 2020 року ДП «СЕТАМ» із реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складений 05 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С.; - визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 05.08.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., зареєстроване в реєстрі за №1395. - витребувати квартиру, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ОСОБА_1 та передати у власність ОСОБА_2 ; - стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилалась на наступні обставини. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2018 року по справі № 505/3201/17 було задоволено позовну заяву ТОВ «Кредекс Фінанс». Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс», заборгованість у розмірі 196 003,11 грн. за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11257800000 від 26.11.2007 року, яка складається з наступного: 62 553,15 грн. - заборгованість за відсотками; 133 449,96 грн. нараховані відсотки згідно договору з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» по 1 000,88 грн. з кожного (т.1, а.с.17-20). Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» за №01/08-2018 від 01.08.2018 року ТОВ «Кредекс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Вердикт Капітал». 16 січня 2019 року на виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості у розмірі 196 003,11 грн. за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11257800000 від 26.11.2007 року, яка складається з наступного: 62 553,15 грн. - заборгованість за відсотками; 133449,96 грн. нараховані відсотки згідно договору з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку; стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» судових витрат у розмірі 2 001,75 грн., тобто по 1 000,88 грн. з кожного (т.1, а.с. 21). 22.07.2019р. приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито виконавче провадження №59614095 з примусового виконання виконавчого листа №505/3201/17, виданого 16 січня 2019 року Котовським міськрайонним судом Одеської області (т.1, а.с.22-23). Крім того, рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2016 року по справі №505/257/16-ц було задоволено позов ТОВ «Кредекс Фінанс». Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованість за кредитним зобов`язанням у розмірі 109 874,09 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 648,11 грн., по 549,37 грн. з кожного (т.1, а.с.24-26). 12.05.2016 року на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист (т.1, а.с.27). 24.06.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. в рамках виконавчого провадження №59614095 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої було описано та накладено арешт на квартиру, загальною площею 74 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 (т.1, а.с.33-35). Того ж дня, 24.06.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №505/3201/17, виданого 16.01.2019 року, якій запропоновано надати звіт про незалежну оцінку майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.36-37). 23.07.2020року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. було відкрито виконавче провадження №62650163 з примусового виконання виконавчого листа № 505/257/16-ц, виданого 12.05.2016 року Котовським міськрайонним судом Одеської області (т.1, а.с.28-29). 23.07.2020 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. виконавчі провадження №59614095, №62650163 були об`єднані у зведене виконавче провадження №62650229 (т.1, а.с.30). Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 03.07.2020 року ринкова вартість об`єкта оцінки - квартири, загальною площею 74,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , складає 382 035,00 грн. (т.1, а.с.38-52). 06.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. на адресу Одеської філії ДП «СЕТАМ» направлено заявку на реалізацію арештованого майна, належного ОСОБА_2 (т.1, а.с.53-55). 27.07.2020 року було проведено електронні торги, на яких реалізовано майно боржника, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (номер лоту 431129). Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів № 493612 від 27.07.2020 року наведене вище нерухоме майно реалізовано за ціною489 597,00 грн., стартова ціна становила 382 035,00 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_1 , який надав найвищу цінову пропозицію (т.1, а.с.56-57). 05.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. на підставі протоколу проведення електронних торгів № 493612 від 27.07.2020 року видано акт приватного виконавця про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно (т.1, а.с.58). З отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (т.1, а.с.59). Підставою для державної реєстрації стало: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1395, виданий 05.08.2020, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Т.А. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.07.2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені (т.2, а.с.16-25). Визнано недійсними електронні торги, проведені 27.07.2020 року ДП «Сетам» з реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 493612, проведених 27.07.2020 року ДП «Сетам» із реалізації нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним акт приватного виконавця про проведені електронні торги, проведених 27.07.2020 року ДП «Сетам» із реалізації арештованого нерухомого майна (реєстраційний номер лота № 431129), а саме трикімнатної квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складений 05 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 05.08.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., зареєстроване в реєстрі за №1395. Витребувано квартиру, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Поновлено право власності ОСОБА_2 на квартиру, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1107101851101, що була здійснена на підставі рішення держаного реєстратора КП «Новоселівська сільська Рада «Регіональне бюро державної реєстрації» від 01.12.2016р. Повернуто ОСОБА_2 сплачену суму зустрічного зобов`язання у розмірі 8 000,00 грн., яка сплачена згідно квитанції від 03.08.2021р., на підставі ухвали суду від 12.07.2021 року. Стягнуто з приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3276,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Павлишин Ю.М. ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.07.2022 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.28-48). У відзиві на апеляційну скаргу третя особа ТОВ «Вердикт Капітал», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.07.2022 року, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (т.2, а.с.84-91). У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_2 просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.07.2022 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення (т.2, а.с 105-108). Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (т. 2, а.с.111-117). Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Таким чином, розгляд даної справи здійснений 15.02.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 27.02.2023 року. Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні. Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше року (т.2, а.с. 82), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи. Разом з тим, за клопотанням/заявою представника ТОВ «Вердикт-Капітал Бовгирі О.П. від 24.01.2023 року, ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.02.2023 судове засідання з розгляду справи, призначене на 15 лютого 2023 року, на 09.год 30 хв. було вирішено провести в режимі відеоконференції, про що учасники справи були належним чином повідомленими (т.2, а.с.118-119, 124, 125). В подальшому клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції подала представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Попова О.А. та аналогічну заяву - представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Павлишин (т.2, а.с.127, 132). Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_2 стверджувала, що вона нічого не знала ані про винесення рішень, на підставі яких були відкритті виконавчі провадження, ані про самі виконавчі провадження, оскільки всі документи (у судових справах і у виконавчих провадженнях) направлялися за адресою: АДРЕСА_2 , в той час, якпочинаючи з 09.02.2015 року ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.с.101). Позивач зазначила, що оскільки про винесення оскаржуваних рішень вона дізналася після того, як її майно вже було незаконно реалізовано, то дані обставини змусили її звернутись до суду з апеляційними скаргами на рішення судів, а також з позовом про припинення поруки та заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягав виконанню. Позивач ОСОБА_2 також зазначила, що вона не укладала та не підписувала з АКІБ «УкрСиббанк» Договір поруки №160827 від 26 листопада 2007 року, а підпис позивача, що стоїть на договорі поруки, є фальшивим та їй не належить. По факту підробки договору поруки ОСОБА_2 також звернулася до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 358 КК України.Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за №120200165490000392 від 27.08.2020. Постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року по справі №505/3201/17 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кассир Є.О. задоволено. Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1501,4 грн. (т.1, а.с.66-71). Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2021 року виконавчий лист № 505/257/16-ц, виданий 12.05.2016 року Котовським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованості за кредитним зобов`язанням у розмірі 109 874,09 грн. та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в розмірі 549,37 грн. - було визнано таким, що не підлягає виконанню (т.1, а.с.74-77). Підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стало те, що ще з 29.12.2014 року Договір поруки №494-17/1 від 12.05.2006 року є припиненим, а зобов`язання поручителя ОСОБА_2 з приводу заборгованості за кредитним договором №494-17 ДОУ 1А від 12.05.2006 укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 являються виконаними. Суд виходив із того, що 29 грудня 2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду до Договору поруки №494-17/1 від 12.05.2006 року,відповідно до умов якої сторони прийшли згоди припинити будь-які зобов`язання поручителя перед кредитором, які виникли на підставі кредитного договору №494-17 ДОУ 1А від 12.05.2006 року, що був укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «УкрСиббанк», за умови сплати поручителем у строк до 29.12.2014 року частини основної суми боргу у розмірі 7 000,00 грн. (т.1, а.с.77). Пунктом 3 Додаткової угоди було визначено, що при виконанні позичальником умов даної Додаткової угоди Договір вважається достроково припиненим, а зобов`язання поручителя являються виконаними. Аналогічна Додаткова угода до Договору поруки №494-17/2 від 12.05.2006 року була укладена 29.12.2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_3 (т.1, а.с.78). 29.12.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були виконані умови укладених Додаткових угод та сплачено на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» по 7000,00 грн., що підтверджується копіями квитанції від 29.12.2014 року (т.1, а.с.79). У зв`язку з викладеними обставинами, позивачем ОСОБА_2 було отримано довідку про відсутність заборгованості за вих. №2912 від 29.12.2014 року, згідно якої повідомлено; що поручителем ОСОБА_2 умови Додаткової угоди до Договору поруки №494-17/1 від 12.05.2006 року, укладеної 29.12.2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ОСОБА_2 станом на 29.12.2014 року виконані у повному обсязі.Договір поруки вважається достроково припиненим та зобов`язання Поручителя з приводу заборгованості за кредитним договором №494-17 ДОУ 1А від 12.05.2006, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 є виконаними (т.1, а.с.80). Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приватним виконавцем було реалізовано нерухоме майно ОСОБА_2 на електронних торгах в рамках виконання незаконних рішень суду, оскільки у ОСОБА_2 відсутній будь-який борг перед ТОВ «Вердикт Капітал». З посиланням на зазначені обставини та ст.ст. 203, 215 ЦК України позивач ОСОБА_2 просила її позовні вимоги задовольнити та визнати недійсними електронні торги з продажу квартири, загальною площею 74,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також видані за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірну квартиру. Крім того, позивач ОСОБА_2 просила визнати недійсними електронні торги, оскільки вони проведенні з порушенням вимог законодавства, зокрема, порушено порядок визначення вартості та оцінки майна; майно боржника реалізовано за ціною, що суттєво занижена та не відповідає реальній вартості, чим були порушені права позивача ОСОБА_2 , як власника реалізованого майна, що є підставою для визнання електронних торгів недійсними. Колегія суддів погоджується із вказаними вимогами ОСОБА_2 , так як вони є обґрунтованими і законними. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року по справі №927/1184/15. Позивач також обгрунтовувала свою позовну заяву тим, що в порушення встановленого ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» порядку черговості звернення стягнення на різні види майна боржника, приватний виконавець незаконно першочергово звернув стягнення на квартиру боржника, що призвело до незаконного позбавлення особи права власності на житло. Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 постійно отримує пенсію, що підтверджується довідкою пенсійного фонду (т.1, а.с. 91-97). Суд першої інстанції погодився з вимогами позивача і в цій частині, зазначивши, що аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі № 199/4891/19 (провадження №61-15558св20). Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що звернення стягнення на нерухоме майно позивача квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає боржник, може бути застосоване в останню чергу, що визначено ч.ч.1, 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у приватного виконавця не було правових підстав для першочергового звернення стягнення на квартиру, в якій проживає боржник, за наявності у останньої грошових коштів та рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення. Що стосується доводів представника заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 адвоката Павлишина Ю.М. про те, що ОСОБА_1 в силу вимог, передбачених ст. 388 ЦК України, є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, яке було придбано на електронних торгах, тому останнє не може бути у нього витребуване, спростовуються тим, що спірна квартира вибула з володіння позивача ОСОБА_2 та була реалізована на електронних торгах з порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна, на підставі рішень суду та виданих на їх виконання виконавчих листів, які в подальшому були скасовані, а виконавчий лист визнаний таким, що не підлягає виконанню, про що детально вказано вище. Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дані доводи ОСОБА_7 , а також представника заявника апеляційної скарги адвоката Павлишина Ю.М., у розумінні положень ст. 388 ЦК України, є необгрунтованими, так як спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза її волею. При цьому слід зазначити, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Таким чином, положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14- 132цс18). Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Павлишина Юрія Миколайовича залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27.02.2023 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда О.С. Комлева Т.В. Цюра