Постанова Київський апеляційний суд № 755/8779/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 33/824/699/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 755/8779/22 13 лютого 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ -Ратнікової В.М. при секретарі Шпильовій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києвавід 17 листопада 2022 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- в с т а н о в и в: Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 30листопада 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року та закрити провадження у справі. Також в апеляційній скарзі просив про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначав, що оскаржувану постанову було ухвалено 17 листопада 2022 року, проте через відсутність електроенергії підприємства поштового зв`язку не працювали та він не мав можливості надіслати апеляційну скаргу до 27 листопада 2022 року включно. З огляду на вище викладене, просив суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року. За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом 17 листопада 2022 року. ОСОБА_1 та його захисник адвокат Горобівський І.Г. були присутні в судовому засіданні суду першої інстанції. Докази надсилання ОСОБА_1 чи його захиснику копії оскаржуваної постанови та її отримання в матеріалах справи відсутні. Останнім днем подання апеляційної скарги ОСОБА_1 є 28 листопада 2022 року з огляду на те, що 10 день строку на апеляційне оскарження постанови випадав на вихідний день- неділю. Апеляційна скарга була подана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 30 листопада 2022 року, тобто, з пропуском 2 днів. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 17 листопада 2022 року ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок ракетних обстрілів території України було пошкоджено лінії електромережі, що призвело до зупинення роботи відділень поштового зв`язку та затримки відправлень поштової кореспонденції. Вказані доводи ОСОБА_1 апеляційний суд вважає обґрунтованими та вважає можливим поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 17 листопада 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні даної постанови не було взято до уваги пояснення, які він надавав в судовому засіданні та не було надано належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи. Вказує на те, що працівниками поліції йому не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а тому були відсутні підстави для проведення його огляду у закладі охорони здоров`я. Зазначає, що лікар нарколог, який проводив його огляд на стан наркотичного сп`яніння,не проходив тематичного удосконалення та спеціальної підготовки за програмою щодо здійснення огляду на стан сп`яніння, а томуне мав права проводити його огляд для встановлення стану сп`яніння. Вказує на те, що, враховуючи час складання висновку за результатами медичного огляду,та протоколу про адміністративне правопорушення, є очевидним, що висновок не було складено у присутності співробітників поліції. Посилається також на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,поліцейський не мав медичного висновку, який підтверджував би факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, оскільки протокол було складено 20 липня 2022 року, а висновок був підписаний 24 липня 2022 року. Вказує на те, що після проходження медичного огляду його не було відсторонено від керування транспортним засобом. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Горобівський Іван Григорович повністю підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 17 листопада 2022 року та закрити провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Горобівського Івана Григоровича, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 24.07.2022 року № 003405 та відеозаписом події з боді камер працівників поліції. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або, перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 149464, складеного інспектором роти № 3, батальйону № 3, полку № 2 з ОЛБ УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Смоленцевим Олегом Ігоровичем, 20 липня 2022 року, о 10 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagenpassat», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по пр-ту Гагаріна, 6 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Огляд на стан сп`яніння пройшов у лікаря нарколога в КНП «Соціотерапія», здавши при цьому біологічну речовину. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 липня 2022 року, складеного лікарем наркологом КНП " Київська міська наркологічна лікарня " Соціотерапія" ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перебуває у наркотичному стані, стимулятор- амфетамін. З дослідженого в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відеозапису події з боді камер працівників поліції № 473525 та № 473509, який долучений до матеріалів справи в якості доказу, вбачається, що співробітниками поліції було зупинено транспортний запис під керуванням ОСОБА_1 . (зафіксований час на відео 10:49). В подальшому співробітники поліції просять ОСОБА_1 зняти окуляри після чого запитують у останнього чому у нього такі втомлені очі. ОСОБА_1 пояснює співробітникам поліції, що за останню добу він спав з 03 год. до 09 год. На запитання співробітників поліції чи вживає ОСОБА_1 лікарські препарати, або будь-що, ОСОБА_1 відповідає «ні». Співробітники поліції світять ОСОБА_1 ліхтариком в зіниці очей, після чого співробітник поліції констатує, що зіниці очей ОСОБА_1 не реагують на світло. Також співробітники поліції виміряли ОСОБА_1 пульс, який становив (140/120). Після вище викладеного, співробітник поліції роз`яснює ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує йому проїхати до лікаря нарколога. (зафіксований час на відео 10:55). В подальшому на відеозаписі зафіксовано, як два співробітники поліції разом з ОСОБА_1 знаходяться в кабінеті у лікаря нарколога під час проведення огляду. (зафіксований час 11:44) Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та норми матеріального права, які регулюють вказані правовідносини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав вірну правову оцінку вказаним доказам, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють вказані правовідносини та прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисника адвоката Горобівського Івана Григоровича про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а тому були відсутні підстави для проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне. Процедура огляду водія на стан сп`яніння встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання вимог статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735). Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем в закладі охорони здоров`я. Згідно з пунктом 12 Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. У пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 перелічені такі ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно з пунктом 8 Порядку №1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З аналізу підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення огляду, вбачається, що огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводиться. Для проведення огляду водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я, де такий огляд проводиться з використанням експрес-тестів для дослідження біологічних матеріалів особи, яка оглядається. Суд зауважує, що принцип верховенства права вимагає врахування соціального контексту, в якому застосовується правова норма, а також реальних суспільних відносин, що склалися. Суд враховує, що станом на момент складення протоколу, що розглядається, співробітники поліції забезпечені спеціальними технічними засобами для проведення огляду водіїв транспортних засобів лише на стан алкогольного сп`яніння. Це алкотестери «Драгер» - прилади для швидкого визначення концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу повітря, яке вона видихає. Поліцейські не забезпечуються спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння водіїв транспортних засобів, тому зробити такий огляд на місці зупинки фактично не мають можливості. Отже, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичному закладі. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що лікар, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння не проходив тематичне удосконалення та спеціальної підготовки за програмою щодо здійснення огляду на стан сп`яніння, а томуі не мав права проводити огляд щодо встановлення стану сп`яніння, так як відповідно до листа директора КНП " Київська міська наркологічна клінічна лікарня " Соціотерапія" Володимира Ярого від 26.09.2022 року на запит адвоката Івана Горобівського, відповідно до пункту 3 Порядку, огляд водія проводиться лікарем закладу охорони здоров`я ( в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальні підготовку). За роз`ясненнями Міністерства охорони здоров`я України на сьогодні немає жодної програми тематичного удосконалення для лікарів закладів охорони здоров`я, що проводять огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Лікар-нарколог має право проводити огляд на стан сп`яніння відповідно до посадової інструкції, затвердженої керівником закладу охорони здоров`я, де проводиться такий огляд. Лікарі-наркологи відділення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, у тому числі лікар нарколог ОСОБА_2 мають повну вищу освіту за напрямком підготовки " Медицина", спеціальністю " Лікувальна справа", пройшли інтернатуру за спеціальністю " Психіатрія" з наступною спеціалізацією з " Наркології", атестовані у встановленому порядку на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням ( підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю " Наркологія". Доводи апеляційної скарги про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський, не мав медичного висновку, який підтверджував би факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, оскільки протокол було складено 20 липня 2022 року, а висновок лікаря-нарколога був підписаний 24 липня 2022 року, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на те, що відповідно до листа КНП " Київська міська наркологічна клінічна лікарня " Соціотерапія", наданого на запит суду першої інстанції, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння був проведений лікарем-наркологом КНП " Київська міська наркологічна клінічна лікарня " Соціотерапія" ОСОБА_2 20 липня 2022 року в присутності працівників поліції, під час проведення огляду лікар нарколог виявив у ОСОБА_1 клінічні ознаки наркотичного сп`яніння, які відповідали клінічним ознакам, встановленим у розділі F15.0 глави V Психічні та поведінкові розлади Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10) та у пункті 4 розділу І Інструкції. На підставі виявлених при проведенні огляду клінічних ознак наркотичного сп`яніння лікар - нарколог ОСОБА_2 встановив ОСОБА_1 діагноз: «Стан сп`яніння внаслідок вживання стимуляторів», з яким ознайомив ОСОБА_1 в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та запропонував ОСОБА_1 здати біологічне серодовище (сечу) на лабораторний аналіз. З викладеного вбачається, що вказаний огляд було проведено лікарем-наркологом у визначеному законодавством порядку, після огляду водія лікар в присутності працівників поліції встановив йому діагноз «Стан сп`яніння внаслідок вживання стимуляторів», а тому при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 працівники поліції посилались на висновок лікаря-нарколога. Складений лікарем-наркологом письмовий висновок від 24 липня 2022 року правильності встановленого ОСОБА_1 20 липня 2022 року діагнозу «Стан сп`яніння внаслідок вживання стимуляторів» не спростовує. Не відповідають матеріалам справи і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його не було відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом, так як з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 149464 вбачається, що у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 , видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 та водій був відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджується підписами ОСОБА_1 в протоколі . У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Аналізуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 у процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: