Постанова Дніпровський апеляційний суд № 194/1265/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1076/23 Справа № 194/1265/21 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Максюти Ж.І. суддів Биліни Т.І., Зайцевої С.А. за участю секретаря Драгомерецької А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Тернівського міського суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання та зустрічною позовною заявою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що він з 03.02.1997 р. по 27.05.1997 р., з 25.01.2001 р. по 04.04.2017 р. працював на підприємстві - шахтах Тернівська та Західно-Донбаська ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з повним робочим днем під землею. Стаж роботи у шкідливих умовах праці є більшим за 15 років. 04.04.2017 р. був звільнений з займаної посади за ч. 2 ст. 40 КЗпПУ у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Йому з 31.07.2017 року первинно сукупно було встановлено 55 % втрати професійної працездатності, а з 01.08.2020 року повторно сукупно встановлено 55 % втрати професійної працездатності (40% -радикулопатія, 10% - ХОЗЛ, 5% - туговухість), в зв`язку з чим він перебуває на обліку та отримую страхові виплати в управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області. Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.07.2017 року, затвердженого першим заступуником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів, механізмів, засобів індивідуального захисту. Все це призвело до професійних захворювань. Так, він зазнав зменшення обсягу трудової діяльності, був звільнений з займаної посади за станом здоров`я, змушений пройти курс лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що наслідки отриманого на виробництві професійного захворювання обмежують мою життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя він змушений проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування, у зв`язку з чим не може вести повноцінний спосіб життя, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначалося і позначається на моєму душевному та фізичному стані. Згідно з Актом розслідування професійного захворювання від 13.07.2017 року також встановлено, що професійне захворювання він отримав внаслідок фізичного перевантаження, пилу, шуму. Крім того, професійне захворювання виникло за обставин тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого. При повторному переогляді 13.07.2020 р. міжрайонною профпатологічною МСЕК мені встановлено 55 % втрати професійної працездатності та підтверджено третю групу інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням та зазначено потребу у медикаментозному на санаторно-курортному лікуванні (довідка 12 ААА № 058610). Після встановлення йому групи інвалідності та втрати професійної працездатності його стан здоров`я продовжує погіршуватися. Оскільки роботодавець не створив безпечні та нешкідливі умови праці на підприємстві, де він працював, тим самим порушивши ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», які встановлюють цей обов`язок, що в свою чергу стало причиною отримання мною професійних захворювань. Просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 60000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб. Представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Селіванов О.А. звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 працював гірником очисного забою 5 розряду на дільниці з видобутку вугілля №1 ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 25 січня 2001 року по 04 квітня 2017 року. 04 квітня 2017 року розпорядженням ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 04 квітня 2017 року №63 ОСОБА_1 був звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, п.2 ст. 40 КЗпП України. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вважає, що відомості, викладені в акті розслідування причини хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 14 липня 2017 року не відповідають дійсності. Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 10 липня 2017 року №381-ПЗ утворено комісію та зобов`язано провести протягом 10 днів розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 та скласти акт відповідно до п. 86-88 Порядку № 1232. Під час проведення розслідування випадку професійного захворювання у ОСОБА_1 комісією з розслідування не були виконані вимоги Порядку № 1232, а саме: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання. Так, на виконання вимог п. 81 Порядку №1232 головою комісії не була складена «програма заходів з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)», яка була б розрахована на період розслідування профзахворювання з 11 липня 2017 року по 21 липня 2017 року, що підтверджується відсутністю будь-яких протоколів засідань комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та вказує на формальність розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 . Крім того, в порушення п. 117 Порядку №1232 комісією не була надана належна оцінка причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , поза увагою комісії залишилися результати медичних оглядів працівника. Медична комісія не приймала необхідних дій щодо не допущення виникнення у ОСОБА_1 профзахворювання при наявності перших ознак професійного захворювання. Просить визнати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 14 липня 2017 року за формою П-4 незаконним та скасувати його, судові витрати розподілити згідно норм ЦПК України. Рішенням Тернівського міського суду від 14 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (ЄДРПОУ 00178353, юридична адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 60000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (ЄДРПОУ 00178353, юридична адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір. В задоволенні зустрічного позову ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, відмовлено. В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог (первісного позову) та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, та задовольнити зустрічний позов ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та висновки суду не відповідають встановленим обставинам, та позивачем не доведено факту спричинення моральної шкоди. До Дніпровського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, в якому просить суд в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відмовити, оскільки доводи апеляційної скарги, щодо висновків медичних комісій КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради щодо порушення вимог наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007 року при проведенні щорічних медичних оглядів ОСОБА_1 у 2012 - 2016 роках, є необгрунтованими. До Дніпровського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якому просить суд рішення Тернівського міського суду від 14 вересня 2022 року залишити без змін. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, з огляду на таке. Щодо первісного позову. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.02.1997 р. по 27.05.1997 р., з 25.01.2001 р. по 04.04.2017 р. перебував в трудових відносинах з ВО «Павлоградвугілля», ВАТ «ДХК «Павлоградвугілля» правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», звільнений у зв`язку із виявленою невідпорвідністю виконуваній роботі за станом здоров`я за ч. 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці, заповненої 04 лютого 1997 року на ім`я ОСОБА_1 . Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 липня 2017 року за формою П-4, затвердженого першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Тимченко Л.В. 14 липня 2017 року, професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів, механізмів, засобів індивідуального захисту. Причиною виникнення хронічного професійного захворювання є: фізичне перенавантаження, пил, шум, несприятливий мікроклімат, напружена праця. Так, актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 липня 2017 року за формою П-4 встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбувся при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача. Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА № 047185 від 03 серпня 2017 року ОСОБА_1 встановлено первинно втрату професійної працездатності - 55%, з них 40% радикулопатія з ДПА, 10% ХОЗЛ, 5% туговухість, та встановлено третю групу інвалідності. Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА № 058610 від 13 липня 2020 року ОСОБА_1 встановлено первинно втрату професійної працездатності - 55%, з них 40% радикулопатія з ДПА, 10% ХОЗЛ, 5% туговухість, та встановлено третю групу інвалідності. Відповідно до довідки до акту МСЕК 12ААБ № 230637 від 13 липня 2020 року ОСОБА_1 протипоказана робота в підземних умовах, в умовах пилу, шуму, несприятливого мікроклімату, важка фізична праця; рекомендовано нагляд та лікування у невропатолога, травматолога, пульмонолога, ЛОРа та стаціонарне лікування. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, оцінивши глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 55% професійної працездатності, призначення позивачу третьої групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, стягнув компенсацію спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 60 000 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Щодо зустрічної позовної заяви. Судом встановлено, що ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини м. Кривий Ріг» складено повідомлення № 416 від 30 червня 2017 року про професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 з зазначенням діагнозів: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1, і шийна С6, С7, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофісними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ст.), остеоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворюваня легень першої стадії (пильовий бронхіт першої ступеня, емфізема легень першої стадії) група А, ЛН першого-другого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Наказом Головного управління держпраці у Дніпропетровській області від 10 липня 2017 року № 381-ПЗ утворено комісію з проведення причин виникнення професійного захворювання у гірника очисного забою дільниці з видобутку вугілля №1 ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Кулик О.М. у складі: голови комісії Білої О.І. начальника відділу з питань гігієни управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, Гореян А.Л. заступника директора з охорони праці ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_2 страхового експерта з охорони праці відділу ВД Фонду ССНВВ України в м. Тернівка Дніпропетровської області, Халявкіна Ю.В. лікара терапевта КУ «ЦПМСД м. Тернівка», Косарєва В.В. голови первинної профспілкової організації, Москальова О.М. голови дільничого комітету первинної профспілкової організації, Слинько І.П. керівника департаменту правового забезпечення ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 липня 2017 року за формою П-4, затвердженого 14 липня 2017 року першим заступником начальника головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Л.В. Тимченко та підписаного: головою комісії Білою О.І. начальником відділу з питань гігієни управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, Гореян А.Л. заступником директора з охорони праці ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_2 страховим експертом з охорони праці відділу ВД Фонду ССНВВ України в м. Тернівка Дніпропетровської області, Халявкіним Ю.В. лікарем терапевтом КУ «ЦПМСД м. Тернівка», ОСОБА_3 головою первинної профспілкової організації, Москальовою О.М. головою дільничого комітету первинної профспілкової організації, Слинько І.П. керівником департаменту правового забезпечення ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів, механізм засобів індивідуального захисту. Причиною виникнення професійного захворювання є: робоча поза вимушена на четвереньках, впродовж 27,2% змінного часу при допустимому значенні до 10%, маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40 кг. при допустимому значенні 30 кг., величина статистичного навантаження за зміну при утриманні вантажу: двома руками 97234 при допустимому значенні до 70000, однією рукою 39510 при допустимому значенні до 36000. Пил в концентрації 89,2 мг.куб.м при ГДК 2,0 мг.куб.м, діяв впродовж 87,5 % змінного часу. Температура повітря становила 24,6 грудуса при нормі 20-24, відносна вологість повітря 77 % при нормі 75%, швидкість руху повітря при нормі 0,6-0,5 м/с становила 0,3 м/с, час дії несприятливого мікроклімату впродавж 87,5 % зміни. Еквівалентний рівень шуму 92 дБ при ГДР 80 дБ. По сенсорному навантаженню тривалість зосередженого спостереження 76% при допустимому значенні 51-75%. Навантаженян на слуховий аналізатор розбірливість слів і сигналів від 50% до 70% при допустимому значенні від 90% до 70%. Ступень ризику для власного життя та життя інших осіб - вірогідний, нерегулярна змінність з роботою у нічний час допустимому показнику двозмінна. Все це призвело до: радикулопатії попереково-крижової L4, L5, S1, і шийна С6, С7, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофісними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ст.), остеоартрозу у поєднанні з періатрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворюваня легень першої стадії (пильовий бронхіт першої ступеня, емфізема легень першої стадії) група А, ЛН першого-другого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Стаж роботи за професією 12 років 9 місяців, у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 16 років 5 місяців. Відповідно до карт працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду за 2012 рік - ОСОБА_1 визнаний здоровим, придатним до роботи за професією, за 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, - у ОСОБА_1 встановлено відповідно діагноз люмболгія, остеохондроз, придатним до роботи по професії, які відповідають довідці від 04 квітня 2017 року наданою Здоровпунктом №5 медичного центру ТОВ «ДТЕК Сервіс» Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області. 22 травня 2017 року ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за вих. №1112 направило на адресу начальника управління з питань праці головного управління Держпраці у Дніпропетровській області А.Б. Толстогузову повідомлення з інформацією про умови праці ОСОБА_1 . Начальником відділу з питань гігієни управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області Білою О.І. складено програму заходів з розслідування причини виникнення професійного захворювання у у гірника підземного дільниці конвеєрного транспорту-1 ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Кулик О.М. Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (підпункт 25); проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь(підпункт 27). Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому законом порядку територіальні органи. Процедуру проведення розслідування на обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. № 1232 (далі - Порядок №1232). Пунктом 62 Порядку №1232 визначено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню. До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов`язаних з роботою (п. 63 Порядку №1232). Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 (п. 64 Порядку №1232). Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами (п. 66 Порядку №1232). Спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання. Діагноз професійного захворювання може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу професійного захворювання покладається на керівників таких закладів та голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком лікарсько-експертної комісії. У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.(п. 67,68 Порядку №1232). Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання відповідного повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів (п. 74 Порядку №1232). Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування (п. 76 Порядку №1232). Роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: 1) відомості про професійні обов`язки працівника; 2) документи і матеріали, які характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); 3) необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; 4) матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці; 5) копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; 6) приписи або інші документи, які раніше видані закладами державної санітарно-епідеміологічної служби і стосуються даного професійного захворювання; 7) результати медичних оглядів працівника (працівників); 8) інші матеріали (п. 79 Порядку №1232). Комісія з розслідування зобов`язана: 1) розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; 2) розподілити функції між членами комісії; 3) розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; 4) провести розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання; 5) скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (п. 81 Порядку №1232). За результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт за формою П-4). Акт за формою П-4 є документом, у якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установлюються особи, які не виконали відповідних вимог законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (п. 86 Порядку №1232). Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Державного управління справами та завіряється печаткою. У разі незгоди члена комісії з розслідування зі змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід`ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті (п. 87 Порядку №1232). Як вбачається з матеріалів справи, до складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , увійшли: голова комісії Біла О.І. начальник відділу з питань гігієни управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, Гореян А.Л. заступник директора з охорони праці ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_2 страховий експерт з охорони праці відділу ВД Фонду ССНВВ України в м. Тернівка Дніпропетровської області, Халявкіна Ю.В. лікара терапевта КУ «ЦПМСД м. Тернівка», ОСОБА_3 голова первинної профспілкової організації, Москальов О.М. голова дільничого комітету первинної профспілкової організації, Слинько І.П. керівник департаменту правового забезпечення ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», тобто не лише представники органів державної влади, але й інші особи, в тому числі представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яке є позивачем за зустрічним позовом. При цьому, представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» будь-яких незгод у виді окремої думки не висловлювали та не зазначили, що було порушено п.81 Порядку №1232: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а навпаки погодилися з хронічними професійними захворюваннями потерпілого, зазначили причини та обставини виникнення професійного захворювання шкідливими зазначеними у акті, про що свідчить їх підписи. Отже, комісія у складі зазначених осіб не здійснювала владних управлінських функцій на підставі законодавства, а розслідувала причини виникнення хронічного професійного захворювання, про що 13 липня 2017 року склала відповідний акт за формою П-4, який не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 13 грудня 2004 року № 614 затверджено Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (далі - Порядок від 13 грудня 2004 року № 614). Пунктом 1.3 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614 визначено, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожного конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння). Санітарно - гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ (пункт 1.4 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). Підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта за формою 315/0, затвердженою МОЗ України від 11 липня 2000 року №

160. Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 1.5 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). Відповідно до пунктів 1.10, 1.11 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614, у разі, коли працівник працював на декількох підприємствах, санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за останнім підприємством, де працював працівник, з доданням при потребі інформаційних довідок від інших закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснювали державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємствами, де він працював раніше. Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов`язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на цьому підприємстві. У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де були умови для розвитку профзахворювання (профотруєння). Для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (пункт 1.14 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). У санітарно-гігієнічній характеристиці відображаються ті шкідливі виробничі фактори на робочому місці працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток професійного захворювання конкретного працівника (пункт 1.21 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). У разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку (пункт 1.26 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). Судом встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на підприємстві позивача складає 16 років 5 місяців. За результатами розслідування комісією з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання 13 липня 2017 року складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. При цьому вказана комісія керувалася інформацією, зазначеною спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом в повідомленні про професійне захворювання за формою П-3, оскільки комісія не визначає самостійно підприємство, на якому необхідно провести розслідування, та не визначає зв`язок професійного захворювання працівника з умовами праці на іншому підприємстві, так як дані повноваження має лише спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим підстави для відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного. У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я. Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (не майнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду чи галузевої належності. Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відповідно частині 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини факту душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Як вбачається зі змісту акту розслідування профзахворювання, комісія встановила порушення закону, що призвели до профзахворювання, тобто вину відповідача, який не забезпечив належні умови праці. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Враховуючи характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань позивача, істотності недоотриманих благ, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам процесуального та матеріального права на підставі досліджених доказів. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він в повному обсязі виконував обов`язки, щодо забезпечення належних умов праці, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки саме негативні показники важких умов праці та мікроклімату спричинили виникнення хронічних захворювань у позивача. Відсутність прямого причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду. Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення. Рішення Тернівського міського суду від 14 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Головуючий: Ж.І. Максюта Судді: Т.І. Биліна С.А. Зайцева