Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/901/22
від 16.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/901/22 Номер провадження 22-ц/814/1992/23Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л. секретар: Гречка Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2022 року, постановлене суддею Предоляк О.С. по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік», третя особа директор-головний лікар Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» Давиденко Ярослав Вікторович, про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, - В С Т А Н О В И В : У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом в якому вказала, що 22.12.2021 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неякісно проведене лікування пацієнта, що спричинило до погіршення його стану та грубе порушення ведення медичної документації (порушення посадової інструкції). Зі змісту наказу підставами для його винесення є звернення пацієнта ОСОБА_2 , доповідна записка завідувача стоматологічного відділення ОСОБА_3 по розгляду випадку, пояснювальна записка ОСОБА_1 , протокол засідання лікарсько - консультативної комісії. Стверджує, що засідання лікарсько-консультативної комісії відбулось незаконно, всупереч наказу МОЗ № 69 від 05.02.2016 року, висновок складено не уповноваженими особами та без надання висновку КЕК МОЗ. Вказала, що наказ щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності не містить відомості щодо конкретного грубого порушення вчиненого нею, зокрема ведення медичної документації, що стало підставою притягнення її до відповідальності. Вважає, що відповідачем при проведенні службового розслідування та процедури притягнення її до дисциплінарної відповідальності було порушено положення ст. 147-149 КЗпП України, тому просить визнати наказ № 155 від 22.12.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » протиправним та скасувати. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідачем доведено наявність дій (бездіяльності) позивача щодо грубого порушення ведення медичної документації; порушення або неналежне виконання покладених на неї трудових обов`язків; вину позивача у погіршенні здоров?я пацієнта ОСОБА_2 та наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків, що є необхідними елементами притягнення до дисциплінарної відповідальності. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , просила скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що неправильне лікування пацієнта ОСОБА_2 з її боку не доведено і не підтверджено належними доказами, а сам факт наявності у пацієнта больвих відчуттів від хворого зуба та його пошкодження, що призвело в подальшому до його видалення, не свідчить про те, що це трапилося внаслідок неправильного лікування проведеного нею. Окрім того, у оскаржуємому наказі не конкретизовано яка саме медична документація велася нею з порушеннями та відповідачем не було дотримано передбачену законом процедуру притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Від директора-головного лікаря ТОВ «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» Давиденка Я.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прохав в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення місцевого суду залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» було дотримано процедури накладення дисциплінарного стягнення передбаченої ст. ст. 147-149 КЗпП України (строк накладення дисциплінарного стягнення, порядок відібрання письмових пояснень у порушника трудової дисциплінни тощо), тому оскаржуваний наказ є законним, а тому відсутні підстави для його скасування. Від представника ОСОБА_1 адвоката Гонтар В.М. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якому вказав на недоведеність неякісного лікування ОСОБА_1 пацієнта ОСОБА_2 та грубе порушення ведення медичної документації, що стало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, сторони у справі перебувають у трудових відносинах, ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» на посаді лікаря - стоматолога - терапевта. 24.11.2021 до завідувача стоматологічного відділення «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» Мокієнка В.Г. надійшло звернення ОСОБА_2 щодо непрофесійних та халатних дій лікаря ОСОБА_1 під час проведення стоматологічного лікування, скарги на невдале та болісне лікування зубу, збереження болю у зубі після завершення лікування лікарем стоматологом ОСОБА_1 протягом 2 місяців (т. 1, а.с. 10). 17.12.2021 завідувач стоматологічного відділення ОСОБА_3 подав заступнику директора - головному лікарю Телятнику А.А. службову записку щодо звернення пацієнта ОСОБА_2 зі скаргою на лікаря-терапевта ОСОБА_1 . В даній службовій записці зазначено, що було виявлено наступні порушення в протоколі лікування: неодноразове, безпідставне використання анастетиків при лікувані та неповне лікування (наявність незаповнених кореневих каналів пломбувальним матеріалом) (т.1, а.с. 11). 17.12.2021 заступником директора - головного лікаря Телятником А.А. та завідувачем стоматологічного відділення ОСОБА_3 в присутності голови профспілкового комітету медчастини ОСОБА_4 складений акт щодо ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом скарги ОСОБА_2 та зі змістом службової записки ОСОБА_3 та запропоновано останній надати письмові пояснення (т. 1, а.с. 75) 20.12.2021 ОСОБА_1 надала пояснювальну записку в якій визнала некоректне оформлення амбулаторної картки та зобов`язувалася на майбутнє уважніше відноситись до лікувального процесу (т. 1, а.с. 12-13). 22.12.2021 проведене засідання лікарсько - консультативної комісії щодо розгляду письмової скарги працівника ПАТ «Укртатнафта» виробництва № 4 ОСОБА_2 за результатом якої оформлено протокол №
2. Враховуючи вивчення записів ведення щоденників амбулаторної карти та письмову скаргу ОСОБА_2 було виявлено грубе порушення ведення медичної документації (медичної карти амбулаторного хворого); сумнівів у діагнозі встановленому лікарем ОСОБА_1 від 23.09.2021 (періодонтит 2.8 зуба); неспівпадіння лікування кількості каналів, зазначених в щоденнику з кількістю пролікованих каналів фактично; проведення не в повному обсязі лікування зуба 2.8 лікарем-стоматологом ОСОБА_1 , що призвело до його видалення (т. 1, а.с. 14-15). 22.12.2021 наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» № 155 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » оголошено догану ОСОБА_1 лікарю-стоматологу-терапевту за неякісно проведене лікування пацієнта, що спричинило погіршення його стану здоров`я та грубе порушення ведення медичної документації. Підставами притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани стало звернення (скарга) пацієнта ОСОБА_2 від 24.11.2021 року, доповідна записка завідувача стоматологічного відділення ОСОБА_3 від 17.12.2021 року, пояснювальна записка ОСОБА_1 лікаря-стоматолога-терапевта від 20.12.2021, протокол засідання лікарсько-консультативної комісії ТОВ «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» № 2 від 22.12.2021 (т. 1, а.с. 8). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд прийшов до висновку про законність оскаржуваного наказу та відсутність підстав для його скасування. Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з огляду на наступне. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Частиною першою статті 3, статтею 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Відповідно до посадової інструкції лікаря стоматолога-терапевта ТОВ «МСЧ «Нафтохімік» до його функціональних обов`язків відноситься, зокрема: забезпечувати надання кваліфікованої стоматологічної допомоги робітникам та службовцям заводу, інших організацій та госпрозрахунковим пацієнтам, забезпечувати раннє виявлення захворювань, своєчасну діагностику та кваліфіковану медичну допомогу при лікуванні хворих, використовувати сучасні методи обстеження і лікування, забезпечувати своєчасне і якісне оформлення медичної та звітної статистичної документації лікаря-стоматолога (т. 1, а.с. 72-74). Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом з тим саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Згідно з частинами першою, четвертою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. У постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-2801цс15 вказано, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки. При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника. У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 461/8132/17 (провадження № 61-9697св19). За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК). Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81, частинами першою та другою статті 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З матеріалів справи вбачається, що завідувач стоматологічного відділення ОСОБА_3 розглядаючи звернення пацієнта ОСОБА_2 в службовій записці від 17.12.2021 встановив порушення лікарем ОСОБА_1 протоколу лікування. Інших порушень трудових обов`язків лікарем ОСОБА_1 службова записка не містить Ознайомившись з даною службовою запискою 20.12.2021 ОСОБА_1 надала свої письмові пояснення. Під час засідання лікарсько-консультативної комісії, яке оформлене протоколом № 2 від 22.12.2021 року, окрім недоліків у лікуванні пацієнта було виявлено грубе порушення позивачем ведення медичної документації (медичної карти амбулаторного хворого), поставлено під сумнів встановлений нею діагноз та відповідність проведеного лікування стану хворого. На даному засіданні ОСОБА_1 участі не приймала, в матеріалах справи відсутні відомості щодо її ознайомлення з протоколом № 2 від 22.12.2021. З пояснень представника відповідача вбачається, що саме під час засідання лікарсько-консультативної комісії 22.12.2021 були встановлені професійні недоліки допущені лікарем. Проте, всупереч ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення відповідач не зажадав від лікаря письмових пояснень з приводу встановлених на засіданні лікарсько-консультативної комісії порушень ведення медичної документації, імовірності невірно встановленого діагнозу та неякісного лікування. За змістом оскаржуваного наказу на позивача накладено дисциплінарне стягнення за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків лікаря-стоматолога та порушення ведення медичної документації, проте оскаржуваний наказ не містить посилання на те, які саме порушення посадової інструкції лікаря-стоматолога допустив позивач та яка саме медична документація велася ОСОБА_1 неправильно та з порушеннями, відсутні чіткі підстави накладення дисциплінарного стягнення, що не відповідає принципу правової визначеності. Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позову. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 2481 грн. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч.1 п. 3, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. РішенняАвтозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік», третя особа директор-головний лікар Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» Давиденко Ярослав Вікторович, про визнання протиправним та скасування наказу № 155 від 22.12.2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ № 155 від 22.12.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », винесений Товариством з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» стосовно ОСОБА_1 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медико-санітарна частина «Нафтохімік» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2481 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді : С. А. Гальонкін Г. Л. Карпушин