Постанова 4816 № 756/19318/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2023 року м.Суми Справа №756/19318/21 Номер провадження 22-ц/816/42/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Ординат Зої Анатоліївни на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року в складі судді Євдокімової О.П., ухвалене в м. Шостка Сумської області, в с т а н о в и в: В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Остаточно уточнивши позовні вимоги просить: -Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 2012 року по вересень 2021 року; -Здійснити поділ спільного майна подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності, що було нажито під час постійного спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 2012 року по вересень 2021 року; -Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частину вартості побутової техніки та транспортних засобів: AUDI Q7 2967 куб. см, 2010 р.в., № куз. WA1WMAFE3AD005480; MEILLER KISA 3, 2014 р.в., № шасі НОМЕР_1 ; DAF FT CF 85.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_2 ; RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб. см, 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_3 ; DAF CF 85.430, 12583 куб. см, 2005 р.в., № шасі НОМЕР_4 ; DAF CF 85.460,12902 куб. см, 2012 р.в., № шасі НОМЕР_5 ; VAN HOOL 3D0011, 2004 р.в., № шасі НОМЕР_6 ; DAF XF 105.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_7 ; SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_8 ; DAF 85360, 11600 куб. см, 2000 р.в., № шасі НОМЕР_9 ; SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_10 ; RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб. см, 2008 р.в., № кузова НОМЕР_11 ; -В порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок вартості 1/2 частини вищезазначених транспортних засобів і побутової техніки 6430920,00 грн; -Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати. У червні 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні транспортні засоби: AUDI Q7 2967 куб. см, 2010 р.в., № куз. НОМЕР_12 ; MEILLER KISA 3, 2014 р.в., № шасі НОМЕР_1 ; DAF FT CF 85.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_2 ; RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб. см, 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_3 ; DAF CF 85.430, 12583 куб. см, 2005 р.в., № шасі НОМЕР_4 ; DAF CF 85.460,12902 куб. см, 2012 р.в., № шасі НОМЕР_5 ; VAN HOOL 3D0011, 2004 р.в., № шасі НОМЕР_6 ; DAF XF 105.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_7 ; SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_8 ; DAF 85360, 11600 куб. см, 2000 р.в., № шасі НОМЕР_9 ; SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_10 ; RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб. см, 2008 р.в., № кузова НОМЕР_11 , та заборонити ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме: укладати попередні договори з даними транспортними засобами, угоди управління, генеральні довіреності на керування оскаржуваними транспортними засобами, передавати вказане майно на зберігання третім особам, передавати майно у користування третім особам, до ухвалення остаточного рішення у справі. Заяву мотивовано тим, що відповідач почав продавати спірне майно. А тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звертається. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону на відчуження автомобілів: AUDI Q7 2967 куб. см, 2010 р.в., № куз. НОМЕР_12 ; MEILLER KISA 3, 2014 р.в., № шасі НОМЕР_1 ; DAF FT CF 85.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_2 ; RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб. см, 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_3 ; DAF CF 85.430,12583 куб. см, 2005 р.в., № шасі НОМЕР_4 ; DAF CF 85.460,12902 куб. см, 2012 р.в., № шасі НОМЕР_5 ; VAN HOOL 3D0011, 2004 р.в., № шасі НОМЕР_6 ; DAF XF 105.410,12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_7 ; SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_8 ; DAF 85360,11600 куб. см, 2000 р.в., № шасі НОМЕР_9 ; SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_10 ; RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб. см, 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_11 . В іншій частині вимог відмовлено. Допущено негайне виконання ухвали суду. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вважав наявними підстави для забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження на вищезгадане майно, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася. Стосовно заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: укладати попередні угоди з даними транспортними засобами, угоди управління, генеральні довіреності на керування оскаржуваними транспортними засобами, передавати вказане майно на зберігання третім особам, передавати майно у користування третім особам до винесення рішення у справі, суд відмовив, оскільки вважав, що таке обмеження прав відповідача щодо вільного володіння майном є невиправданим втручанням в право власності останнього, що суперечить завданню цивільного судочинства та меті забезпечення позову. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 через свого представника адвоката Ординат З.А. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість ухвали суду, просить скасувати ухвалу про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що транспортні засоби, які є предметом обтяження згідно оскаржуваної ухвали, є власністю третіх осіб, які не є стороною у справі. Вказує на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд мав здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Такі правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 641/2891/19-ц. Також зазначає, що Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 554/6830/17 зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Від представника ОСОБА_1 адвоката Пілюги В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду - без змін. Вказує на те, що апеляційна скарга містить лише посилання на матеріальні норми, постанову Пленуму Верховного Суду України та правові позиції Верховного Суду. Жодного обґрунтування, в чому саме полягає незаконність або необґрунтованість ухвали в скарзі не зазначено. До апеляційної скарги додані договори комісії та договори купівлі-продажу транспортних засобів, однак в апеляційній скарзі не зазначено, на підтвердження яких обставин надані зазначені договори, та що вони підтверджують. Наголошує на тому, що ОСОБА_2 до апеляційної скарги не додані докази, які підтверджують, що спірні транспортні засоби зареєстровані за новими власниками відповідно до договорів купівлі-продажу до постановлення судом ухвали про заборону на відчуження. А надані договори купівлі-продажу транспортних засобів в силу приписів ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК України не підтверджують факт набуття права власності на транспортні засоби новими власниками, а отже є неналежними доказами. Також від представника ОСОБА_1 адвоката Шаповал О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Вважає, що з огляду на вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна без згоди позивача, наявність спору між сторонами та те, що метою забезпечення позову є лише вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі, для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила задовольнити. Повідомила, що відповідач з середини 2022 року перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого у нього народилася дитина. Представник позивача просив ухвалу залишити без змін, оскільки відповідач обізнаний про з`явлення до нього майновий вимог про поділ спільного майна, яке було нажито під час їх спільного проживання, а їх стосунки було припинено у вересні 2021 року, продаж належних йому авто відбувається за значно заниженою ціною. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, пунктом 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору є, зокрема, транспортні засоби AUDI Q7 2967 куб. см, 2010 р.в., № куз. НОМЕР_12 ; MEILLER KISA 3, 2014 р.в., № шасі НОМЕР_1 ; DAF FT CF 85.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_2 ; RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб. см, 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_3 ; DAF CF 85.430, 12583 куб. см, 2005 р.в., № шасі НОМЕР_4 ; DAF CF 85.460,12902 куб. см, 2012 р.в., № шасі НОМЕР_5 ; VAN HOOL 3D0011, 2004 р.в., № шасі НОМЕР_6 ; DAF XF 105.410, 12902 куб. см, 2008 р.в., № шасі НОМЕР_7 ; SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_8 ; DAF 85360, 11600 куб. см, 2000 р.в., № шасі НОМЕР_9 ; SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_10 ; RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб. см, 2008 р.в., № кузова НОМЕР_11 , які, як зазначає позивач вони придбали з відповідачем за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, мотивувала її тим, що відповідач почав продавати спірні транспортні засоби. При цьому, в апеляційній скарзі, сторона відповідача не спростовує вказану обставину, а навпаки, підтверджує обставину того, що він вчиняє дії по відчуженню спірного майна, на підтвердження чого надав договори комісії та купівлі-продажу транспортних засобів (а.с. 139-156). З наданих копій договорів вбачається, що, зокрема, транспортний засіб AUDI Q7, 2010 р.в., № куз. НОМЕР_12 , ОСОБА_2 продав 07 серпня 2022 року, тобто, коли справа вже перебувала в провадженні суду (провадження у справі відкрито 03 травня 2022 року). З врахуванням обставин того, що відповідач вчиняє дії по відчуженню спірного майна, колегія суддів погоджується з висновком суду про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження спірного майна, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення, забезпечити ефективний спосіб захисту порушеного права, що розглядає судом. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Колегія суддів приймає до уваги заперечення позивача, що долучені до апеляційної скарги договори комісії та купівлі-продажу транспортних засобів, укладені вже після звернення позивача до суду і без підтвердження факту про фактичну передачу проданого майна новим власникам транспортних засобів, оскільки дані про проведення державної реєстрації за новим власником суду відповідачем не надано, але умовами пунктів 2.1 і 2.2 представлених суду договорів визначено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору; покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу. У договорах відсутня інформація про передачу майна покупцю на час підписання договору, а акти-прийому-передачі авто суду не надані. Окрім того, відповідачем не надано суду доказів, які спростували інформацію головного сервісного центру МВС України станом на 10.11.2021, яка було долучено позивачем до заяви про забезпечення позову і враховувалася судом при вирішенні питання, оскільки право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу, такого висновку дійшов КЦС ВС у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року по справі № 683/2694/16-ц. Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабміну № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників ТЗ та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Отже, колегія суддів вважає правильним на даний час висновку про те, що спірні автомобілі у власність третіх осіб не перейшли, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку. На думку колегії суддів, з урахуванням підстав та змісту позову, відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін, такий вид забезпечення позову як заборона на відчуження спірних транспортний засобів, є обґрунтованим та співмірним із заявленими позовними вимогами в цій справі. Крім того, їх вжиття щодо вказаного майна не позбавляє права користування ним. Також слід зазначити, що заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Ординат Зої Анатоліївни залишити без задоволення. Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 лютого 2023 року. Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина