LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС279/1856/22

від 22.02.2023 · Цивільна
Резолютивна:Повернути ОСОБА_1 матеріали на усунення недоліків, а саме - лист на виконання вимог ухвали від 02 лютого 2023 року та нову редакцію касаційної скарги, які надійшли на електронну пошту Верховного Суду 16 лютого 2023 року,…

Ухвала 22 лютого 2023 року м. Київ справа № 279/1856/22 провадження № 61-819ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, ВСТАНОВИВ: 09 січня 2023 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у справі. Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень, обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. 16 лютого 2023 року на електронну пошту Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків ОСОБА_1 , а саме - лист на виконання вимог ухвали від 02 лютого 2023 року та нова редакція касаційної скарги, які не скріплені електронним цифровим підписом, що підтверджується довідкою, складеною відділом забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Враховуючи, що матеріали на усунення недоліків,а саме - лист на виконання вимог ухвали від 02 лютого 2023 року та нова редакція касаційної скарги, які надійшли на електронну пошту Верховного Суду не підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , тому вони підлягають поверненню заявнику без розгляду. Разом із цим, на виконання вимог ухвали від 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 16 лютого 2023 року подала засобами поштового зв`язку нову редакцію касаційної скарги, в якій як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 289 ЦПК України, а саме - справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Частиною третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Системний аналіз наведених положень ЦПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі має обов`язково наводитися обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу (підстави) для касаційного оскарження судового (судових) рішення (рішень). Нова редакція касаційної скарги ОСОБА_1 не містить наведених підстав касаційного оскарження судових рішень. Посилання заявника на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не є обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, які визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, є підставою для оскарження судових рішень, ухвалених у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в касаційному порядку, тобто надає заявнику можливість оскаржити судові рішення у таких справах до касаційного суду, навівши при цьому підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Для усунення вказаного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень, обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 127, 183, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Повернути ОСОБА_1 матеріали на усунення недоліків, а саме - лист на виконання вимог ухвали від 02 лютого 2023 року та нову редакцію касаційної скарги, які надійшли на електронну пошту Верховного Суду 16 лютого 2023 року, без розгляду. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»