Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/334/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 року Справа № 924/334/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І. секретар судового засідання Цвіркун О.О. за участю представників: прокурора: Мельничук Л.О.; позивачів: не з`явились; третьої особи: не з`явився; відповідача: Несторук О.С. (самопредставництво) розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 29.09.2022 (суддя Яроцький А.М., повний текст складено 10.10.2022) у справі № 924/334/22 за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі: 1) Волочиської міської ради Хмельницької області; 2) Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" Волочиської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - Західного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 22.01.2021; визнання недійсною комерційної пропозиції ТОВ "Хмельницькенергозбут"; визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 11.03.2021; стягнення коштів в сумі 307 270,91 грн ВСТАНОВИВ: На розгляді Господарського суду Хмельницької області перебувала позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" Волочиської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" додаткових угод № 1 від 22.01.2021 та № 3 від 11.03.2021 до Договору № 20300014 від 11.01.2021, визнання недійсною Комерційної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", яка є додатком № 1 до Додаткової угоди без номера, укладених між Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Волочиським комунальним підприємством - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" з підстав невідповідності останніх п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення коштів в сумі 307 270,91 грн перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов Договору за № 20300014 від 11.01.2021. Ухвалою суду від 10.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, за клопотанням прокуратури залучено до участі у справі № 924/334/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів Західний офіс Державної аудиторської служби України. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2022 у справі № 924/334/22 позов задоволено. Визнано недійсною Додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до Договору № 20300014 від 11.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, визнано недійсним правочин "Комерційна пропозиція Постачальника" у формі додатку № 1 до Договору № 20300014 щодо зміни базової ціни товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії з 01.01.2021 до 3,00 грн. за кВт/год, визнано недійсною Додаткову угоду № 3 від 11.03.2021 до Договору № 20300014 від 11.01.2021, стягнуто з відповідача на користь Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" Волочиської міської ради грошові кошти в розмірі 307 270, 91 грн та стягнуто з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури 12 052, 06 грн витрат на оплату судового збору. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апелянт зазначає, що Договір про постачання електричної енергії споживачу № 20300014 від 11.01.2021 між сторонами було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, в іншому випадку такий договір вважався б нікчемним. Обрання ж позивачем такого способу захисту, як визнання додаткових угод № 1 та № 3 та Комерційної пропозиції до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20300014 від 11.01.2021 недійсними вважає неналежним, оскільки останні не суперечать умовам чинного законодавства та укладеного Договору № 20300014 від 11.01.2021 стосовно зміни регульованого тарифу. Разом з цим зазначає, що згідно приписів статті 173 ГПК України, вимога про стягнення 307 270,91 грн є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод, а тому задоволенню не підлягає. Від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання не погоджується із доводами апелянта та вказує, що місцевим господарським судом досліджено всі докази, подані сторонами у процесі розгляду позовної заяви та надано їм вірну оцінку, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2022 у справі № 924/334/22 - без змін. В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник апелянта підтримує доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та просить апеляційну скаргу задоволити. Присутній в судовому засіданні прокурор заперечує доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку, оскільки судова кореспонденція надсилалась учасникам справи на офіційні електронні адреси, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю. Разом з тим, безпосередньо в день судового засідання (09.02.2023, згідно відмітки канцелярії суду) від Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" Волочиської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надіслане 06.02.2023 (згідно відмітки пошти на конверті). У відповідності до приписів ст. 197 ГПК України, клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь, пропуск строку може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання. З вказаного, клопотання позивача - 2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не може бути задоволено у зв`язку із порушенням строку звернення з зазначеною заявою. Західний офіс Державної аудиторської служби України просив здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі його представника. За умовами ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи та явка сторін обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для її розгляду. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи № 924/334/22, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши та проаналізувавши наявні докази, колегія суддів встановила наступне. Між Волочиським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Джерело" (далі - Споживач) та ТОВ "Хмельницькенергозбут" (далі - Постачальник) укладено Договір № 20300014 про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2021 (далі - Договір), який відповідно до п. 1.1 встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії. Згідно з п. 1.4 Договору сторони, керуючись п.3.2.5 ПРРЕЕ дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов оголошення про проведення спрощеної закупівлі та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури № UA-2020-12-08-000571-b). За цим Договором Постачальник продає Споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (електрична енергія)" для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору). Відповідно до п. 3.1 Договору постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем заявки (далі - заявка), примірна форма якої є Додатком № 2 до цього Договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами споживача (за наявності). За умовами п. 5.1 Договору ціна цього договору становить 2 596 750,00 грн., в т.ч. ПДВ 432 791,67 грн. У п. 5.2 Договору визначено, що ціна за одиницю товару визначається у Додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція постачальника". Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору (п. 5.3 Договору). Згідно з п. 5.4 Договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору. Вказані послуги оплачуються Споживачем через Постачальника. Сторони домовились, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється в порівняні з базовою ціною шляхом внесення змін до цього Договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14 Договору. У разі зміни складової ціни товару - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього Договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до Договору згідно з п. 5.8 цього Договору (п.5.5 Договору). За умовами п. 5.6 Договору на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН). Підпунктом 5.6.1 Договору визначено, що зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 Договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна Договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. Відповідно до п. 5.7 Договору, у випадку, якщо коливання ціни на ринку товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно базової ціни товару, сторони керуючись п.5 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дійшли згоди, що вартість товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку. Обрахунок ціни за одиницю товару на відповідний розрахунковий період в такому випадку визначається за формулою, визначеною у п. 5.6 цього Договору. Згідно з п. 5.8 Договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором. У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в Додаток № 1 до Договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням Додатку № 1 в новій редакції (п. 5.8.1 Договору). Пунктом 5.8.2 Договору передбачено, що додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку № 1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електронної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці додатку №

1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно: 5.8.2.1. підписаного сторонами акту приймання - передачі товару за останній розрахунковий період або 5.8.2.2. згідно даних вказаних в додатку № 1 до договору, якщо акт приймання - передачі товару за договором не підписувався. У підп. 2 п. 6.1 Договору передбачене право споживача отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі. Згідно з підп. 4 п. 7.2 Договору постачальник зобов`язується публікувати на офіційному веб-сайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 Договору). Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін. Додатком № 1 до Договору сторонами оформлено Комерційну пропозицію Постачальника, згідно з якою очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 850 000 кВт*год. Загальна вартість Договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54583 грн., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл та без тарифу на передачу - 1,36133 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн. 20 січня 2021 року ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" з листом, згідно з яким повідомило про зростання тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, в зв`язку з набуттям чинності з 01.01.2021 постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381. В зв`язку із вказаним відповідач надав позивачу 2 додаткову угоду до договору, відповідно до якої тариф становитиме 3,325 грн/кВт*год з ПДВ. 22.01.2021 керуючись п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20300014 від 11.01.2021, згідно з п. 1 якої, у зв`язку з набуттям із 01.01.2021 року чинності постанови НКРЕКП №2381 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2021 та зростання тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток № 1 до Договору № 20300014 від 11.01.2021 викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021. Відповідно до додатку № 1 в редакції Додаткової угоди № 1 від 22.01.2021 "Комерційна пропозиція Постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 779804,80 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії з 01.01.2021 становить 2,7708 грн., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 1,36133 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн. 02.02.2021 (лист № 156) ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" з пропозицією підписати додаткову угоду про збільшення тарифу до 3,60 грн/кВт*год з ПДВ, у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в у ІІ декаді січня 2021 року - 1546,47 грн/МВт.год. в порівнянні з І декадою січня 2021 року - 1149,41 грн/МВт.год, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/60 від 27.01.2021, яка також долучена до матеріалів справи. З огляду на викладене між сторонами підписано Комерційну пропозицію Постачальника, Додаток № 1 до Додаткової угоди №__ Додатку № 1 до Договору про постачання електричної енергії Споживачу № 20300014, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить (не визначено) кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54583, з 01.01.2021 становить 2,7708, з 01.01.2021 становить 3,00 грн. при кількості 721319,44 кВт*год., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 1,58484 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн. 10.03.2021 (лист № 289/1) ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" з пропозицією підписати Додаткову угоду № 3 до Договору № 20300014 від 11.01.2021, у зв`язку із збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу на перед" в лютому 2021 року в порівняні з січнем 2021 року, що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 02.03.2021. В додаток до зазначеного листа відповідачем надано інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/152 від 02.03.2021, згідно якої середньо зважені ціни купівлі-продажу електричної енергії за січень та лютий 2021 року на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об`єднаної енергетичної системи України у січні 2021 року - 1462,52 грн/МВт.год. (без ПДВ), у лютому 2021 року - 1635,42 грн/МВт.год (без ПДВ). 11.03.2021, керуючись п. 1 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20300014 від 11.01.2021, згідно з п. 1 якої, у зв`язку збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу на перед" (РДН) в лютому 2021р. - 1635,42 грн/МВт.год. в порівнянні з січнем 2021р. - 1462,52 грн/МВт.год (без ПДВ), що підтверджено довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 02.03.2021 року № 22-05/152, сторони, за взаємною згодою вирішили додаток №1 до Договору № 20300014 від 11.01.2021 викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021. Відповідно до додатку № 1 в редакції Додаткової угоди № 3 від 11.03.2021 "Комерційна пропозиція Постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 683355,26 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 2 596 750,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії з 01.02.2021 становить 3,1667 грн., яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на розподіл - 1,75134 грн., тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн., тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн. Сторонами на виконання умов Договору № 20300014 від 11.01.2021 складено та підписано ряд актів приймання-передачі електричної енергії, а саме: акт №01 від 08.02.2021 на суму 315 583,20 грн. з ПДВ (ціна одиницю товару 3,00 грн.); акт №02 від 10.03.2021 на суму 328 186,66 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 3,1667 грн.); акт №03 від 06.04.2021 на суму 299 119,08 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,87806 грн.); акт № 04 від 07.05.2021 на суму 258 898,61 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,98697 грн.); акт №05 від 07.06.2021 на суму 215 948,09 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,68857 грн.); акт № 06 від 07.07.2021 на суму 255 044,48 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,92951 грн.); акт №07 від 05.08.2021 на суму 258 027,72 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,92951 грн.); акт №08 від 31.08.2021 на суму 309 391,42 грн. з ПДВ (ціна за одиницю товару 2,92951 грн.). Також матеріали справи містять рахунки-фактури №20300014 від 06.04.2021 на оплату спожитої електричної енергії у березні 2021 року в сумі 299 119,08 грн., від 07.05.2021 на оплату спожитої електричної енергії у квітні 2021 року в сумі 258 898,61 грн., від 07.06.2021 на оплату спожитої електричної енергії у травні 2021 року в сумі 215 948,09 грн., від 07.07.2021 на оплату спожитої електричної енергії у червні 2021 року в сумі 255 004,48 грн., та від 05.08.2021 на оплату спожитої електричної енергії у липні 2021 року в сумі 258 027,72 грн. 05.05.2022 Волочиське комунальне підприємство - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" у відповідь на звернення щодо проведення закупівлі UA-2020-12-08-001622-а, предметом якої визначено електричну енергію, повідомило Волочиську окружну прокуратуру Хмельницької області та Волочиського міського голову, що додаткові угоди до договору на постачання електричної енергії №20300014 від 11.01.2022 були укладені з дотриманням чинного законодавства, а оскільки договір припинив своє існування, відсутні підстави для вжиття заходів спрямованих на визнання недійсними зазначених додаткових угод. Також, 05.05.2022 Волочиська міська рада Хмельницької області листом № 676 від 05.05.2022 повідомила Волочиську окружну прокуратуру Хмельницької області, що додаткові угоди до Договору на постачання електричної енергії № 20300014 від 11.01.2022 були укладені з дотриманням чинного законодавства, а тому у Волочиської міської ради відсутні підстави для вжиття спрямованих на визнання недійсними зазначених додаткових угод. Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листом № 51-1555вих-22 від 12.05.2022 керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Волочиської міської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді. 24.06.2021 листом № 51-1591вих-21 Волочиська окружна прокуратура звернулась до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомила про можливі порушення ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні закупівель за державні кошти, вжиття заходів спрямованих на припинення дії додаткових угод та інформування прокуратури про вжиті заходи. Згідно Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA - 2020-12-08-001622-а від 20.07.2021, складеного Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, вбачається, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства під час внесення змін до Договору про закупівлю та їх оприлюднення встановлено порушення пункту 11 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі". Зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, та у разі неможливості, розглянути питання щодо припинення зобов`язань за укладеним Договором з ТОВ "Хмельницькенергозбут" від 11.01.2021 № 20300014. Згідно Інформаційно-цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/723 від 11.08.2021 наданої керівнику Волочиської окружної прокуратури, середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та на "внутрішньо добовому ринку" (ВДР) для Об`єднаної енергосистеми України складали, зокрема станом на 11.01.2021 ціна РДН становила 1579,22 грн.Мвт.г без ПДВ, ціна на ВДР - 1572,72 грн.Мвт.г без ПДВ; на 22.01.2021 ціна РДН - 1687,66 грн.Мвт.г без ПДВ, ціна на ВДР - 1750,35 грн.Мвт.г без ПДВ; на 11.03.2021 ціна РДН - 1383,34 грн.Мвт.г без ПДВ, ціна на ВДР - 1467,79 грн.Мвт.г без ПДВ 31.08.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору про постачання електричної енергії № 20300014 від 11.01.2021, згідно з п. 1 якої:

1. Сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір № 20300014 від 11.01.2021. Угода набирає чинності з 31.08.2021. 07.06.2022 прокурор звернувся з позовом до суду про визнання недійсними додаткових угод №1 від 22.01.2021 та № 3 від 11.03.2021 до Договору № 20300014 від 11.01.2021, визнання недійсною Комерційної пропозиції ТОВ "Хмельницькенергозбут", яка є додатком № 1 до Додаткової угоди без номера, укладених між ТОВ "Хмельницькенергозбут" та Волочиським комунальним підприємством - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" та стягнення коштів в сумі 307 270,91 грн перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов Договору за № 20300014 від 11.01.2021 та з підстав невідповідності останніх норм Закону України "Про публічні закупівлі". Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке. Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади, а не через державні чи комунальні підприємства/заклади. У пунктах 8.10, 8.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, сформульовано такі правові висновки: "Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3 статті 23 Закону (Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру"), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону (Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру") межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави". У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначено, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 83)). Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним (пункт 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21). Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20. Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор посилався на порушення законодавства про публічні закупівлі. При обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначав, що сторонами, всупереч інтересів держави, без належних на те підстав в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень Договору укладено спірні додаткові угоди. При цьому, посилався на лист № 51-1555вих-22 від 12.05.2022, яким керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Волочиської міської ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", як доказ нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень. За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи. Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18). За змістом пунктів 15, 22, 23 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету. Відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування, зокрема міська рада, має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Таким чином, Волочиська міська рада може здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатом проведених закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладення спірного договору Разом з тим, Волочиська міська рада не є стороною Договору № 20300014 від 11.01.2021 та оскаржуваних додаткових угод, що свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав комунального підприємства, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування. Вимога ж про стягнення грошових коштів є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду з позовом, прокурор як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого. Отже, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказівка на відсутність такого органу), відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в цьому випадку - правами позивача (близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/996/21). Саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів, здійсненої за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, суд має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним (аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19). В контексті спірних правовідносин, судова колегія враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/565/21 та від 21.12.2021 у справі № 917/764/21, відповідно до якої наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Відповідно до частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 8 цього Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Положеннями частини 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до пунктів 8 та 10 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь. Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. При цьому Держаудитслужба може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватися у суді з наведенням відповідного обґрунтування у судовому рішенні (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19). Колегія суддів, враховуючи обставини справи, вважає, що в даній справі належним органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Державна аудиторська служба України та її територіальні органи, проте керівник Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області при зверненні до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в межах цієї справи не визначив Держаудитслужбу позивачем. З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що, якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі в особі Волочиської міської ради Хмельницької області та Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" Волочиської міської ради на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України. Залишення позову без розгляду - це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення. Залишення позову без розгляду - це закінчення розгляду справи, викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу. Відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд вказує на порушення норм процесуального права, що в силу дії пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 4 частини 1 статті 275 ГПК України. Разом з цим судом відмічається, що апеляційна скарга не містить будь-яких аргументів з приводу невірно визначених прокурором осіб, які уповноважені державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, а відтак остання не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2022 у справі № 924/334/22 скасувати. Позов керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області та Волочиського комунального підприємства - водопровідного каналізаційного господарства "Джерело" Волочиської міської ради залишити без розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Матеріали справи № 924/334/22 повернути Господарському суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений "21" лютого 2023 р. Головуючий суддя Тимошенко О.М. Суддя Крейбух О.Г. Суддя Юрчук М.І.