Постанова 4855 № 697/292/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 697/292/22 Суддя (судді) першої інстанції: Скирда Б.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 жовтня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В: До Канівського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати постанови серії: ВМ № 00009051 від 26.01.2022, ВМ № 00009052 від 26.01.2022; ВМ № 00009060 від 26.01.2022; ВМ № 00009114 від 26.01.2022; ВМ № 00009169 від 27.01.2022; ВМ № 00009170 від 27.01.2022; ВМ № 00009172 від 27.01.2022; ВМ № 00009173 від 27.01.2022; ВМ № 00009175 від 27.01.2022; ВМ № 00009176 від 27.01.2022, винесені уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О., відносно позивача - ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а справи про адміністративні правопорушення - закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком В.О. прийнято 10 постанов по справам про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі за допуск автомобілів із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до цих постанов, на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів за перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху - навантаження на здвоєні (строєні) осі транспортних засобів. Позивач зазначає про те, що всі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вказані порушення є незаконними, оскільки складені з порушеннями вимог КУпАП, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у серії безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція) та Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок), а викладені в спірних постановах обставини не доведені належними та допустимими доказами. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 жовтня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує доводи аналогічні викладеним у позовній заяві та разом з цим наголошує, що спірні постанови по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не в повній мірі відповідають вимогам Інструкції та Порядку, оскільки у розділі «Установив(ла) не вказано: смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб» не вказано тип обладнання та серійний номер. Оскаржувані постанови містять кваліфікований електронний підпис (КЕП) інспектора, який виносив постанови, при цьому жодна з постанов не містить кваліфікованої електронної печатки, як того вимагає п. 16 Порядку, а тому постанови не завірені належним чином та не мають юридичної сили. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції в порушення вимог законодавства не застосовано вимоги п. 22.5 ПДР України, які діють в редакції з 09.02.2022 року. Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідач заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства, а скарга позивача є необґрунтованою. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з наявної у матеріалах справи, що відповідно до постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу: - серії ВМ № 00009051 від 26.01.2022, у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 28.11.2021 о 13 год. 30 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DT384 реєстраційний номер НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 34% (9,532 тон) (а.с.10); - серії ВМ № 00009052 від 26.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 28.11.2021 о 11 год. 56 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DT384 реєстраційний номер НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 41% (10,862 тон) (а.с.12); - серії ВМ № 00009060 від 26.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 28.11.2021 о 09 год. 19 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DR384 реєстраційний номер НОМЕР_3 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 48,6% (12,318 тон) (а.с.14); - серії ВМ № 00009114 від 26.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 28.11.2021 о 13 год. 30 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_4 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 11,5% (7,222 тон) (а.с.16); - серії ВМ № 00009169 від 27.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 30.11.2021 о 10 год. 52 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля МАЗ 6501С5 реєстраційний номер НОМЕР_5 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 36,9% (10,084 тон) (а.с.18); - серії ВМ № 00009170 від 27.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 30.11.2021 о 10 год. 52 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля МАЗ 6501С5 реєстраційний номер НОМЕР_6 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 33,7% (9,476 тон) (а.с.20); - серії ВМ № 00009172 від 27.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 30.11.2021 о 09 год. 25 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DT384 реєстраційний номер НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 38,2% (10,342 тон) (а.с.22); - серії ВМ № 00009173 від 27.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 30.11.2021 о 09 год. 25 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DR384 реєстраційний номер НОМЕР_3 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 48,7% (12,334 тон) (а.с.24); - серії ВМ № 00009175 від 27.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 30.11.2021 о 08 год. 14 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DR384 реєстраційний номер НОМЕР_7 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 48,9% (12,368 тон) (а.с.26); - серії ВМ № 00009176 від 27.01.2022, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що 30.11.2021 о 08 год. 14 хв., за адресою - дорога М-05 Київ - Одеса, км 36+303 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу - автомобіля SHACMAN SX3258-DТ384 реєстраційний номер НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 41,1% (10,884 тон) (а.с.28); Судом першої інстанції зазначено, що згідно договору оренди №3/11 від 03.11.2021, ПП «Канів-Граніт» в особі директора ОСОБА_1 передано, а ТОВ «СК Нева+» прийнято у строкове платне володіння та користування (оренду) майно, що належить на праві приватної власності Орендодавцю техніку, зокрема: SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; SHACMAN SX3258-DR384, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; МАЗ 6501С5, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; МАЗ 6501С5, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; SHACMAN SX3258-DR384, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; DAF XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_8 , про що складено акт приймання передачі. Договір діє по 03.12.2021 (а.с.30-32). Відповідно до Додатку №1 до договору оренди №3/11 від 03.11.2021, між сторонами договору встановлено орендну плату за вище вказану техніку, яка передається в користування Орендарю (а.с.33). Згідно Додатку №2 до договору оренди №3/11 від 03.11.2021, встановлено, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування вказану техніку (а.с.34). Не погоджуючись з прийнятим суб`єктом владних повноважень постановами про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що автомобілі, які фігурують у оскаржуваних постановах відповідача по факту перевищення навантаження є власністю ПП «Канів-Граніт». Це спеціалізовані вантажні самоскиди. Керівник - директор ПП «Канів-Граніт» ОСОБА_1 . Отже, позивач є належною особою для притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту спірних постанов вбачається, що в них вказані відомості про найменування органу, який виніс постанову, та його уповноваженої посадової особи, про дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за відповідне адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі. Тобто, зазначено всі відомості, які вимагаються законодавством, зокрема, ст. 283 КУпАП та Інструкцією № 512, та які є достатніми і необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем порушення. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо посилання апелянта на те, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вказані порушення є незаконними, оскільки складені з порушеннями вимог КУпАП, Інструкції та Порядку, колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (надалі - Порядок № 1174). Пунктами 2, 16 Порядку № 1174, встановлено, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Згідно пункту 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №

163. Відповідно до пункту 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Пунктом 2 Порядку № 1174 встановлено, що система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174). Відповідно до пункту 12 Порядку № 1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Отже, технічний засіб фіксації вищевказаного адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам вказаного Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатами перевірки типу та сертифікатами відповідності на вказаний прилад. Судом першої інстанції звернуто увагу, що позивач та його представник не ставили під сумнів обставини щодо повірки технічного засобу та строк його дії, зазначені в оскаржуваних постановах. У суду також відсутні сумніви у тому, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу ІТС «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM), підсистема вагового контролю транспортних засобів зав. № М-05 Київ-Одеса, KM 36+303/WIM5/, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, пройшов повірку, а його робота відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №

94. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про не зазначення всіх даних, які мають значення для розгляду справи в оскаржуваних постановах не зазначено є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, що позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі зазначає про те, що спірні постанови по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті не в повній мірі відповідають вимогам Інструкції та Порядку, оскільки у розділі «Установив(ла) не вказано: смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб» не вказано тип обладнання та серійний номер. Проте, зі змісту спірних постанов вбачається, що в них вказані відомості про найменування органу, який виніс постанову, та його уповноваженої посадової особи, про дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за відповідне адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у оскаржуваних постановах зазначено всі відомості, які вимагаються законодавством, зокрема, ст. 283 КУпАП та Інструкцією № 512, та які є достатніми і необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем порушення. Поряд з цим, пункт 3 Інструкції, на яку посилається позивач, не містить відсилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб. Так, із змісту положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті, може здійснюватися шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. У свою чергу система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Водночас, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/коригувати або змінювати зміст такої постанови є неможливим. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що твердження позивача про те, що в оскаржуваних постановах не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи є необґрунтованими. Щодо посилання апелянта на те, що постанови не засвідчені печаткою, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на них розміщено навпроти прізвища посадової особи відповідача QR-КОД. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року справі справа №826/15341/15. Крім того, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У контексті пункту 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року по справі № 803/1540/16. Отже, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу. Щодо твердження позивача про те, що одна із постанов, що оскаржується - серії ВМ № 00009114 складена відносно автомобіля DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється двохвісним спеціалізованим сідловим тягачем-Е. Тягач, сам по собі не може перевозити вантажі. Для цього до автомобіля приєднується інший транспортний засіб - напівпричіп, в залежності від мети перевезення. Як вбачається з фотографій зроблених під час зважування, вказаний автомобіль рухався в з`єднанні з трьохвісним напівричепом на якому і перебував вантаж. Позивач зазначає про відсутність в матеріалах справи інформації про реєстраційний номерний знак та власника транспортного засобу - напівпричепа, який відповідно до ст. 14-2 КУпАП має нести відповідальність за перевантаження свого транспортного засобу - трьохвісного напівпричепа. Так, у частині 1 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо). Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски. Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо). Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху, транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу. З урахуванням викладеного, напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій. Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 761/33776/19. Отже, сідловий тягач DAF XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_4 та напівпричеп, який приводиться в рух за допомогою сідлового тягача, є одним транспортним засобом, але саме сідловий тягач як автопоїзд (транспортний состав), може вважатись великоваговим та саме власник вказаного транспортного засобу, за п. 22.5. ПДР України та ч. 2 ст. 132-1 КУпАП підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами. З аналізу матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що і в даній частині твердження апелянта є безпідставним та необґрунтованими, а рішення суду в даній частині є обґрунтованим. Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано вимоги п. 22.5 ПДР України, які діють в редакції з 09.02.2022 року, колегія суддів критично ставиться до даних тверджень позивача, оскільки судом розглядається справи та застосовуються норми права, які діяла на час вчинення правопорушення, а саме, станом на листопад 2021 року. Щодо посилання апелянта на рішення судів апеляційної інстанції, як практику, яка підлягає врахуванню, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді прави практика викладена Верховним Судом, що і було зроблено судом першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У свою чергу, вказані позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 272, 286, 308, 310, 313, 315-316, 321-322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан