Постанова 4816 № 588/609/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року м.Суми Справа №588/609/22 Номер провадження 22-ц/816/274/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ», відповідач ОСОБА_1 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 23 грудня 2022 року в складі судді Огієнка О.О., ухвалене в м. Тростянець, повний текст якого складено 27 грудня 2022 року, В С Т А Н О В И В: 29 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (далі ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Свої вимоги мотивувало тим, що відповідач є побутовим споживачем природного газу і користувався послугами з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , де встановлені газові прилади для опалення, газова плита, на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831 та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827. ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» в порядку, передбаченому правилами постачання природного газу розмістило на своєму сайті smgaszbut.104.ua типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслало всім побутовим споживачам заяви-приєднання із супровідним листом по формі, встановленій у постанові НКРЕКП від 30 вересня 2016 року № 2500, яку споживачам необхідно було підписати та повернути в ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ». Одночасно договір був опублікований в офіційному друкованому виданні: газета «Сумщина» № 49 від 30 грудня 2015 року. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог правил постачання. Відповідач фактично споживав природній газ до жовтня 2017 року, тобто до дня, коли йому було припинено газопостачання з причин заборгованості за спожитий природний газ. Станом на 21 липня 2022 року на особовому рахунку відповідача № НОМЕР_1 обраховується заборгованість у розмірі 10930 грн 12 коп., яка станом на дату подання позовної заяви до суду не сплачена. Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем було проведено інфляційні нарахування та нарахування 3 % річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих послуг з газопостачання до 31 грудня 2021 року. Згідно проведених розрахунків втрати від інфляції склали 1821 грн 31 коп., а 3 % річних становить 742 грн 11 коп. 25 січня 2022 року на адресу відповідача було направлено досудове попередження, на яке відповідач відповіді не надіслав. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13493 грн 54 коп., у тому числі: сума заборгованості - 10930 грн 12 коп., інфляційне збільшення 1821 грн 31 коп., 3 % річних 742 грн 11 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 23 грудня 2022 року в задоволенні позову ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» відмовлено повністю. В апеляційній скарзі ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», не погоджуючись з рішенням суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач, як постачальник, здійснював відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об`єму газу та зазначав його в рахунках плати за спожитий природний газ, які отримував відповідач та факт отримання яких відповідач підтвердив у судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції. Зазначає, що позивач, як постачальник, не володіє і не повинен володіти інформацією яким чином здійснюється визначення обсягів спожитого природного газу відповідачу (за показниками газового лічильника, за нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, чи іншим способом), а лише зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об`єму газу. Підсумовуючи вищевикладене, вказує про те, що місцевий суд дійшов хибних висновків, що стороною позивача не доведено коли саме цей об`єм газу було спожито відповідачем. Саме по собі занесення показників лічильника газу без підтвердження періоду споживання природного газу не може бути достатнім доказом на доведення обставин на які посилається позивач як на підставу позовних вимог. Відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 до апеляційного суду не направив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року: 2684 * 100 = 268400 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам. У газеті «Сумщина» від 30 грудня 2015 року № 49 ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» було опубліковано Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, а також пропозицію товариства укласти з ним договір постачання природного газу на умовах вказаного типового договору та заяву - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» (а.с. 6). На підтвердження факту споживання відповідачем природного газу позивачем надано інформацію про фінансовий стан рахунку № НОМЕР_1 з якого вбачається, що споживачем послуг постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Інформацію надано за період з липня 2017 року по вересень 2022 року. Станом на липень - серпень 2017 року на рахунку відповідача була наявна переплата коштів у розмірі 7 грн 70 коп. У вересні 2017 року на рахунку відповідача були внесені дані про споживання природного газу в об`ємі 1572 м3 та нараховано до сплати за спожитий газ 10937 грн 82 коп., з яких відраховано переплату в розмірі 7 грн 70 коп., після чого сума боргу склала 10930 грн 12 коп. (а.с. 26). 25 січня 2022 року позивачем було направлено за місцем проживання ОСОБА_1 досудове попередження із вимогою про погашення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 10930 грн 12 коп. протягом 5 календарних днів з дня отримання досудового попередження. Вказане досудове попередження було отримано ОСОБА_1 29 січня 2022 року (а.с. 5). Протокольною ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 31 жовтня 2022 року за клопотанням відповідача було витребувано у позивача акт про відключення господарства, розташованого по АДРЕСА_1 від газопостачання у 2010 році, а також інформацію про використання газу у вказаному господарстві з 2010 року по теперішній час (а.с. 37). Позивачем було надано повідомлення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» від 31 жовтня 2022 року за № 400-Лв-10289-1022 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 на особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , товариством було зафіксовано 11 вересня 2017 року показники лічильника газу - 20672,00 м3, об`єм спожитого природного газу склав 1572 м3 (а.с. 41). Також місцевим судом було встановлено, що позивач листом від 10 листопада 2022 повідомив, що припинення та відновлення газопостачання, як і визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту побутового споживача відноситься до повноважень Оператора ГРМ, функцію якого по Сумській області виконує Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», а тому запитуваний акт про відключення від газопостачання господарства за адресою: АДРЕСА_1 у ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» відсутній, оскільки товариство не є стороною такого акту (а.с. 43). Протокольною ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року було витребувано в Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» інформацію про об`єм (обсяг) спожитого природного газу в господарстві, розташованому по АДРЕСА_1 у період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2017 року включно, а також про дату відключення від централізованого газопостачання вказаного господарства. Листом від 20 грудня 2022 року за № 400-Лв-12310-1222 Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» було надано повідомлення, в якому зазначено, що за обліковими даними АТ «Сумигаз» об`єкт побутового споживача ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 , фактичний об`єм спожитого (розподілу/постачання) природного газу по об`єкту споживача визначається за показанням індивідуального вузла обліку природного газу, вид споживання природного газу - абоненти, що використовують газ для комплексного споживання (індивідуальне опалення та приготування їжі та/або підігріву води), опалювальна площа 70 кв. м, зареєстровано 3 особи. 11 вересня 2017 року за вказаною адресою споживача було зафіксовано показники лічильника газу - 20672,00 м3, об`єм спожитого природного газу склав 1572 м3. Дана інформація була передана оператором ГРМ постачальнику природного газу ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» (а.с. 61). Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не доведено наявність договірних правовідносин щодо постачання ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» природного газу до господарства відповідача на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, оскільки не доведено факт споживання відповідачем природного газу за період з грудня 2015 року по даний час, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» необґрунтовані та не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду. Згідно п. 1.3, 5.2.4 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27 грудня 2005 року за № 618 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 26 січня 2006 року за № 67/11941 облік транспортованого та реалізованого споживачу газу здійснюється спільно газопостачальним підприємством, газорозподільним підприємством, трубопроводами якого здійснюється транспортування газу споживачу, та споживачем у порядку, установленому цими Правилами. У разі використання показувальних або реєструвальних засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) розрахунки об`єму газу повинні заноситись до журналу обліку газу. Форма журналу наведена у додатку

1. Відповідно до пункту 5 глави 5 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступ на власні об`єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, зокрема, для перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу. Згідно пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань. Отже, позивач, як постачальник природного газу, зобов`язаний вести облік транспортованого та реалізованого споживачу газу, а розрахунки про об`єм спожитого газу заносити до журналу обліку газу. Таким чином, позивач повинен мати інформацію про об`єм спожитого відповідачем газу за період усього часу здійснення газопостачання, якщо таке здійснювалося. Водночас, відповідач ОСОБА_1 стверджує про відсутність газопостачання у господарстві, розташованому по АДРЕСА_1 , починаючи з 2010 року. При цьому, позивачем на підтвердження здійснення газопостачання до господарства відповідача не були надані докази. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність договірних правовідносин щодо постачання ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» природного газу до господарства відповідача на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, оскільки не доведено факт споживання відповідачем природного газу за період з грудня 2015 року по даний час. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи вищенаведені вимоги закону, досліджені докази та встановлені на їх підставі обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд першої інстанції відповідно до ст. ст. 89, 263 ЦПК України ухвалив рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами та випливають із встановлених обставин, та визначив правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, внаслідок чого дійшов законного і обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи скарги належним чином не доведені, висновки суду не спростовані. Отже, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» залишити без задоволення. Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 23 грудня 2022 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: О. Ю. Кононенко О. І. Собина