LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд761/16372/22

від 20.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 761/16372/22 Головуючий у суді першої інстанції - Саадулаєв А.І. Номер провадження № 33/824/844/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Пустовим Богданом Вікторовичем, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №155769 від 13 червня 2022 року вбачається, що водій ОСОБА_1 13 червня 2022 року о 23 год. 10 хв. в м. Києві, по вул. Саратівській, 59А, керував автомобілем «Kia Rio», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 проводився в кабінеті лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця,

20. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Пустовий Б.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Доводами апеляційної скарги є те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з бодікамер працівників поліції не дає підстав вважати, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу. Вказано, що перебування ОСОБА_1 біля транспортного засобу, який стоїть біля правого краю дороги, тобто знаходиться у нерухомому стані, не є доказом того, що він керував ним, а отже не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі зазначено, що з відеоматеріалів також вбачається, що працівники патрульної поліції перед початком проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу, фактично не мали та не надали ОСОБА_1 спеціальні технічні засоби, які використовуються. ОСОБА_1 зазначав про те, що він не вживав наркотичних або інших засобів, що викликають сп`яніння й що він не має ознак сп`яніння. Крім того, апелянт заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, відповідно до якого вказує, що ОСОБА_1 не отримував повістки про час та місце розгляду даної справи, суд не вживав заходів щодо його належного повідомлення й розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 . Також вказано, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не було вручено та/або надіслано, захисник апелянта отримав копію постанови суду першої інстанції лише 05 січня 2023 року. Враховуючи зазначене, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, доводи захисника ОСОБА_1 - Пустового Б.В. про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2022 року було ухвалено оскаржувану постанову. ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був (а.с.13-14). Разом з тим, належних та допустимих доказів вручення судової повістки ОСОБА_1 про призначене судове засідання на 19 жовтня 2022 року матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП (в редакції, чинній на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення) передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №155769 від 13 червня 2022 року вбачається, що водій ОСОБА_1 13 червня 2022 року о 23 год. 10 хв. в м. Києві, по вул. Саратівській, 59А, керував автомобілем «Kia Rio», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 проводився в кабінеті лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця,

20. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.2). У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 вказав, що не згоден із звуженням зіниць. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 20 червня 2022 року зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, а в його організмі виявлено стимулятори - амфетамін (а.с.3). Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.4а). Дослідивши матеріали даної справи, апеляційний суд встановив, що працівниками патрульної поліції не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом. Не містять відомостей щодо причини зупинки транспортного засобу. Матеріали справи також не містять жодного відеоматеріалу, на підтвердження вказаних обставин. Крім того, із долученого до матеріалів справи відеозапису неможливо встановити обставини даної справи, оскільки працівниками патрульної поліції неналежним чином було здійснено відеофіксацію події. Так, на долученому до матеріалів справи відеозапису відсутня фіксація самого транспортного засобу, відсутня інформація щодо особи, яка керувала даним транспортним засобом. Відеозапис не містить зображення обличчя правопорушника щодо якого він здійснювався, що позбавляє можливість ідентифікувати особу правопорушника. Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Касаційного Адміністративний Суд в складі Верховного Суду в пункті 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року у справі №536/1703/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Сукупність вказаних обставин дає підстави для висновку, що матеріалами справи належним чином не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не доведено факт керування транспортним засобом. За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Пустовим Богданом Вікторовичем, задовольнити. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»