Постанова Київський апеляційний суд № 752/13346/22

Справа № 752/13346/22 Головуючий 1 інстанція- Дідик М.В. Провадження № 33/824/291/2023 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 10 січня 2023 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі судді Савченка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 , не працюючого, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, в с т а н о в и в: Постановою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Відповідно до вказаної постанови 20 липня 2022 року близько 22 години 20 хв. ОСОБА_1 на проспекті Науки 60 у м.Києві керував автомобілем марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м.Київ, вул.Відпочинку 18 (висновок № 003859). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На постанову судді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність та необгрунтованість постанови. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд позбавив його можливості прийняти участь у розгляді справи і як наслідок порушив його права, передбачені ст.268 КУпАП. Суд не звернув увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам - 2 - ст.256 КУпАП та обставинам події, зокрема у протоколі взагалі не зазначена суть правопорушення відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, невірно вказано його місце проживання (номер будинку), час складання протоколу передує часу складання висновку лікаря-нарколога та часу його огляду, відображеному на відеозаписі, а відомості у протоколі про час вчинення порушення суперечать часу на відеозапису. Працівниками поліції порушено процедуру застосування відеореєстраторів, оскільки не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, згідно п.5 розділу II якої, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. Суд не врахував порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння та його невідповідність вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, оскільки не здійснювалося обов`язкове дослідження біологічного матеріалу на визначення наркотичного засобу, що є недопустимим, а його поверхневий огляд здійснювався після спливу двох годин з моменту виявлення поліцією ознак сп`яніння. Також, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги з огляду на те, що розгляд справи відбувся без його участі, а смс-повідомлення про розгляд справи він не отримував. Копію постанови він не отримував, а про її наявність він дізнався лише з`явившись до суду і ознайомившись із матеріалами справи 04 листопада 2022 року, тоді ж отримав копію постанови. Наведені причини пропуску строку подання апеляційної скарги знайшли своє підтвердження і визнаються судом поважними, а тому на підставі ст.294 КУпАП суд поновлює апелянту строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2022 року. В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 адвокат Шмагаревська Г.О. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила задоволити та скасувати постанову суду як незаконну. Вважала за можливе розглядати справу у відсутність її підзахисного. Від ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду не надходило. Вислухавши захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанову слід скасувати з наступних підстав. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя першої інстанції зазначив, що винуватість ОСОБА_2 у порушенні п.2.9(а) ПДР підтверджується наявними у справі доказами, зокрема даними, які містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 082851 від 21 липня 2022 року, у висновку лікаря нарколога КМНКЛ «Соціотерапія» від 21 липня 2022 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Проте, апеляційний суд не може погодитися з такими висновками судді першої інстанції з наступних міркувань. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, - 3 - до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.2 ст.7 КУпАП). Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`ктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд не врахував зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не дав належної оцінки наявним у справі доказам, не оцінив їх відповідність вимогам законодавства та всупереч наведеним вимогам КУпАП прийняв необгрунтоване рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення. Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналіз змісту ч.1 ст.130 КупАП КУпАП свідчить про те, що диспозиція даної норми містить кілька окремих складів адміністративного правопорушення, які є самостійними і відрізняються за своєю об`єктивною стороною, тобто за характером вчинених особою дій, за які цю особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Такі дії зокрема можуть виражатися у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, або у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед інших обставин в тому числі зазначаютьсямісце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Розглядаючи справу, суддя не звернув увагу на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та відповідність суті адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі, положенням диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 082851 від 21 липня 2022 року, складеному у відношенні ОСОБА_1 , у розділі суть адміністративного правопорушення зазначено, наступне: «20 липня 2022 року о 22 годині 20 хв. у м.Києві на проспекті Науки 60 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м.Київ, вул.Відпочинку 18». Тобто, протокол взагалі не містить обов`язкового складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема не зазначено як те, що - 4 - ОСОБА_1 керував автомобілем у стані наркотичного сп`яніння, так і не зазначено результати огляду ОСОБА_1 лікарем наркологом на стан сп`яніння, зокрема чи виявлено заборонені речовини, щоб стверджувати про перебування водія у стані сп`яніння. Отже, визнаючи ОСОБА_1 винним у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп`яніння суд вийшов за межі змісту та суті адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі, що очевидно та поза всяким розумним сумнівом є порушенням права ОСОБА_1 на захист та принципу рівності сторін процесу. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суддя першої інстанції наведеного не врахував, не звернув уваги на допущені працівниками поліції грубі порушення норм КУпАП, та всупереч положень ст.280 КупАП щодо законності і обгрунтованості постанови у справі про адміністративне правопорушення, прийняв постанову про винуватість ОСОБА_1 . При вирішенні апеляційної скарги відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людинияк джерела права. Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів. Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до п.39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та - 5 - вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суддя першої інстанції не звернув увагу на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та відповідність суті адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі, положенням диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, дав неналежну оцінку наявним у справі доказам, не звернув увагу на наявні порушення встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення судом ОСОБА_1 про час розгляду справи, які враховані при поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді. Водночас, апеляційний суд прийшов до висновку, що решта доводів апеляційної скарги необгрунтовані. Зокрема, доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено процедуру застосування відеореєстраторів, оскільки не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, згідно п.5 розділу II якої, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, апеляційний суд відхиляє як непобгрунтовані. До матеріалів справи додано відеозапис на якому відображаються події щодо доставлення ОСОБА_1 до лікаря нарколога та його огляду. Ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов`язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення повного відео з моменту зупинки. Так згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 рокудо протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Поліцейським долучено до протоколу необхідні фрагменти відеофайлів, які підтверджуєть факт огляду ОСОБА_1 в лікарні. При цьому посилання захисника на непроведення поліцейським безперервної відеофіксації обставин виявленого правопорушення є лише здогадами захисника, які не - 6 - підтверджені належними доказами, зокрема матеріалами службової перевірки тощо. Доводи апеляційної скарги про порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння та його невідповідність вимогам ст.266 КУпАПта Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, оскільки не здійснювалося обов`язкове дослідження біологічного матеріалу на визначення наркотичного засобу, необгрунтовані і спростовуються відеозаписом нагрудної камери поліцейського. Із відеозапису вбачається, що лікар запропонував ОСОБА_1 надати зразки біологічного середовища, а саме сечу і надав йому контейнер, після чого ОСОБА_1 в туалеті наповнив контейнер, однак у лікаря виникли сумніви, що це сеча, оскільки рідина була занадто прозора і не відповідала температурі людського тіла, а тому ОСОБА_1 повторно надано контейнер для отримання сечі. У висновку вказано про встановлення наявності канабіноїдів (клінічно). Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова судді Деснянського районного суду м.Києва від 26 липня 2022 рокущодо ОСОБА_1 скасуванню, а провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Постановусудді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягненняскасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.І.Савченко