Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/2287/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/2287/22 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О. Категорія 69 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Кузьменко А.О. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2022 року, постановлену під головуванням судді Зайченко Є.О. у цивільній справі №278/2287/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - в с т а н о в и в: У серпні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом. Просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошенського району Київської області, актовий запис №

415. В обґрунтування поданого позову вказувала, що подружні відносини між сторонами припинились в червні 2022 року. З цього часу сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, у позивача є намір створити сім`ю з іншим чоловіком. Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем. Наразі спору щодо місяця проживання дитини немає. Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачці. У поданій через свого представника ОСОБА_3 апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, ухвала суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що позовна заява подана через підсистему Електронний суд з наданням Ордеру та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в електронній формі підписаного електронним підписом. Вказаний Ордер надає представнику право на здійснення повноважень від імені позивача без будь-яких обмежень, в тому числі і на підпис вказаної позовної заяви та її подання до суду, оскільки останній не містить обмеження повноважень адвоката. Крім того вказує, що ОСОБА_5 на даний час перебуває за кордоном, а тому отримання від неї будь-яких документів в оригіналі є неможливим. До того ж, у випадку наявності сумнівів суду щодо відповідності поданої копії оригіналу Свідоцтва про шлюб суд завжди може звернутися до відповідних реєстрів для перевірки цієї інформації. На думку апелянта, ненадання вказаних документів саме в оригіналі, не може бути підставою для повернення позовної заяви, через те що вказані вимоги не передбачені ст.175,177 ЦПК України, що в свою чергу не могло бути підставною для залишення без руху позовної заяви та подальшої її повернення в силу ст.185 ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху, з причини недодержання вимог ст.175,177 ЦПК України при поданні заяви, та позивачу був наданий строк для усунення недоліків, 5 днів з дня отримання останнім ухвали про залишення позовної заяви без руху. Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви суд виходив з того, що позивачем не усунені недоліки в строки, встановлені в ухвалі суду, зазначена заява містить лише мотиви не згоди представника із зазначеними в ухвалі недоліками, на які вказує суд. Проте, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи з наступного. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що остання не відповідає вимогам ч.4 ст.62, ч.1 ст.100, ч.2,3 ст.175, ч.4,7 ст.177 ЦПК України. Так, позивачем не додано копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, не зазначено про наявність у представника або іншої особи оригіналу електронного доказу, представником позивача не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Вимоги до позовної заяви визначені в ст.175 ЦПК України. Зокрема, частиною 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10). У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.6 ст.175 ЦПК України). Згідно положень ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві (ч.3). В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 29 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 14 грудня 2022 року подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка сформована в системі «Електроний суд» 13.12.2022 року (а.с.71-80). Представник позивача вказував, що позовна заява з додатками була направлена відповідачу позивачем 30 серпня 2022 року, підтвердження чого 31 серпня 2022 року було направлено до Житомирського районного суду. Враховуючи, що 01 вересня 2022 року справа була передана за підсудністю Попільнянському районному суду вказані документи, на думку представника, до матеріалів провадження не потрапили. Крім того, позивачка ОСОБА_1 перебуває за кордоном, а тому отримати від неї документальне підтвердження вказаних фактів та оригінали електронних копій письмових доказів не є можливим. Вказував, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії має бути застережне у виданому йому ордері, проте останній таких не містить. Крім того, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом. До заяви долучено доказ оплати судового збору та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1116025 від 12 грудня 2022 року. Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Житомирського районного суду із позовною заявою через «Електроний суд» в додатках якої зазначено: копія свідоцтва про шлюб; копія Свідоцтва про народження дитини; копія позовної заяви з додатками для відповідача; ордер та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Відтак, слід розуміти, що додатки подавалися суду першої інстанції разом із заявою. Проте, відповідний акт суду матеріали справи не містять. До заяви долучено квитанцію від 28.08.2022 року про оплату судового збору в розмірі 992,40 грн. (а.с.1). Крім того, на аркуші справи 44 міститься повідомлення поштового відправлення з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_2 01.11.2022 року отримав копію ухвали, позовну заяву з додатками. Усуваючи недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі Попільнянського районного суду від 29 листопада 2022 року, представником ОСОБА_3 через систему «Електроний суд» 13.12.2022 було надано докази направлення відповідачу ОСОБА_2 позовної заяви з додатками, квитанцію про сплату судового збору від 13.12.2022 року в розмірі 992,40 грн. та Ордер на надання правничої (правової допомоги) серія АЕ від 12 грудня 2022 року зі змісту якого вбачається, що повноваження адвоката не обмежуються (а.с.76,80). Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). У частині першій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Отже, ордер, який видано відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція ЦПК України не передбачає. Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2021 року в справі № 766/17492/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 182/9172/18. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № 9901/736/18 викладено правовий висновок, згідно якого, виходячи зі змісту ч.1,3 ст.26 Закону N 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги. Таким чином, ненадання представником позивача при подачі позовної заяви договору про надання правової допомоги не може бути підставою для повернення позову з підстав, визначених п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України. Разом із тим, такі відомості в електронному ордері серії АЕ №1116025 про надання правничої (правової) допомоги в Попільнянському районному суді адвокатом Довгаль С.В. зазначені в повному обсязі. Крім того, інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи. Позовну заяву ОСОБА_3 підписав, як адвокат, на його підписі міститься печатка адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Отже, суд першої інстанції не позбавлений був можливості перевірити у Єдиному реєстрі адвокатів України наявність відомостей щодо ОСОБА_3 як адвоката. Апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених вище, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також апеляційний суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361за20) зробила висновок, що надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет». Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документа). Суди та органи системи правосуддя приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30). Позиція Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, дає підстави для висновку, що формування та надсилання процесуальних документів через сервіс «Електронний суд» визначає необхідність застосування електронного підпису особи, яка надсилає такий документ, тобто без накладення такого підпису неможливо створити процесуальний документ та здійснити його направлення через сервіс «Електронний суд» (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/6877/21-ц). Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення Кутіч проти Хорватії, заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизначеного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Рішенням ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення в справі «Bellet v. France»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції. Таким чином, повернення позовної заяви із суто формальних підстав, які не перешкоджають її розгляду, є порушенням права на доступ до правосуддя. Крім того, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що у визначений строк (п`ять днів) позивачем зазначені в ухвалі суду недоліки станом на 19 грудня 2022 року, не усунуто. Відповідно до роздруківки відстеження АТ «Укрпошти» поштового відправлення, копія ухвали отримала ОСОБА_1 особисто 06 грудня 2022 року. Проте, судом першої інстанції не враховано, що п`ятиденний строк на усунення недоліків закінчився 12.12.2022 року, а заява про усунення недоліків позовної заяви сформована в системі «Електроний суд» 13.12.2022. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виявив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за наявності доказів усунення недоліків позовної заяви апеляційної скарги, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Щодо клопотання апелянта, викладеного в прохальній частині апеляційної скарги, про повернення судового збору в розмірі 992,40 грн., сплаченого за подання позовної заяви на рахунок Житомирського районного суду апеляційний суд звертає увагу на те, що для повернення помилково сплаченого судового збору платнику необхідно звернутись до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2016р. за № 1341/29471. Відповідно до ч.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про необґрунтованість постановленої судом ухвали. А тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.258,259,367,374,379,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2022 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий: Судді: