Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/385/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 року м. Хмельницький Справа № 674/385/22 Провадження № 33/4820/152/23 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Цимбалістої В.І., особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Рохова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Рохова О.В. на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27січня 2023 року,- в с т а н о в и в: Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , притягався до адміністративної відповідальності постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за ч.1 ст.130 КУпАП від 10 вересня 2021 року, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 - 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору в дохід держави України. За постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 будучи притягнутим до адміністративної відповідальності Хмельницьким міськрайонним судом 10.09.2021 року за ч.1 ст.130 КУпАП, 10.04.2022 року о 23 год. 04 хв. в с. Міцівці по вул.Богдана Хмельницького, 80, керував автомобілем «ВАЗ-210990», д.н.з. НОМЕР_1 не в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням технічного приладу «Драгер» алкотест 6810, що підтверджується тестом № 561 від 10.04.2022 року, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.130КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Рохов О.В. проситьпостанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вважає, що постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 303739 від 27.12.2022р., всупереч приписам ч.2 ст. 254 КУпАП інспектором Пасло Б.В. було складено не впродовж 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а через 8 місяців з моменту виявлення цієї особи, що свідчить про незаконність зазначеного протоколу, а відтак і про відсутність у матеріалах вказаної справи належного і допустимого доказу факту і події вчинення ОСОБА_1 зазначеного у протоколі правопорушення. Зазначає, що роздрукованому принтлисті тесту за № 561 алкотестера «Drager 6810» - не зазначено дані про те, до якого протоколу роздруковано результат тестування особи на стан алкогольного сп`яніння (в графі «До протоколу № ...» роздрукованого принтлиста тесту за № 561 відповідний запис відсутній; в доданому до протоколу «Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів» - не зазначено дату складання вказаного акту огляду; не вказано інформації про технічні засоби відеозапису (серію і номер нагрудної камери поліцейського, тощо), яким здійснювалась відеозйомка процедури проведення поліцейським на місці зупинки т/з ОСОБА_1 на стан сп`яніння (при відсутності свідків такого огляду), що є підставою недопустимості доказів на підтвердження обставин події та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення. Крім, того зазначає, що з досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейськими відбувалася 11 квітня 2024 року о 04 годині 10 хвилин. У той же час в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №303739 від 27.12.2022р. зазначено, що 10 квітня 2022 року в 23 годині 04 хвилини в с.Міцівці водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21 0990 днз. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Зазначена постанова була виготовлена судом першої інстанції та вручена ОСОБА_1 під розписку в приміщенні суду 01.02.2023р, що доводиться доданою копією супровідного листа суду від 01.02.2023р. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Рохова О.В., які просили задовольнити апеляційні вимоги у повному обсязі, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що такий строк захисником пропущений з поважних причин, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не була присутньою під час розгляду справи, зазначена постанова була виготовлена місцевим судом та вручена ОСОБА_1 під розписку в приміщенні суду 01 лютого 2023 року, що підтверджується доданою копією супровідного листа, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах. Згідно ч.2 статті 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна. Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9.а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом серії ААД №303739 від 27.12.2022 року, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння 1.37‰, роздруківкою приладу «Драгер» 6810», тест №561, яким встановлено результат огляду ОСОБА_1 . 1.37‰; копією постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2022 року про притягнення до ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та наданими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції було допитано свідка інспектора з РПП СПД №1 ВнП №2 Кам`янець-Подільського РУП ОСОБА_2 , який пояснив, що 10 квітня 2022 року в с. Міцівці ним було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який порушив комендантську годину та був не пристебнутий ременем безпеки. У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та на місці зупинки він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», яким підтверджено стан алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись з результатом, водій вирішив пройти повторний огляд в медичному закладі, однак коли був доставлений в заклад охорони здоров`я, відмовився від такого проходження. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки за поліцейськими базами на той час не можливо було перевірити інформацію про притягнення особи до відповідальності за аналогічне правопорушення протягом року. На місці складання протоколу ОСОБА_1 повідомив, що відносно нього є постанова про притягнення до відповідальності за аналогічне порушення, але вона оскаржується в апеляційному суді. В подальшому, матеріали відносно ОСОБА_1 було повернуто суддею для доопрацювання. На виконання постанови судді, був направлений запит, на який отримано постанову від 10.09.2022 року Хмельницького міськрайонного суду про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Після отримання даної інформації, складено новий протокол щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП. Крім того, пояснив, що відомості щодо дати та часу події вказані у протоколі, можуть відрізнятись від дати та часу відеофіксації події з нагрудної камери. Час в нагрудній камері може збиватись після заміни акумулятора, разом з цим, дата та час камери вбудованої у службовому автомобілі завжди точні і відповідають протоколу. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою яка його склала та ОСОБА_1 . В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що з протоколом не згідний. Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 10 квітня 2022 року за участю ОСОБА_1 , а саме : працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» 6810». Водій ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу пройшов (проба 561 із результатом 1.37‰). Не будучи згідним з його результатами, погодився проїхати на огляд до медичного закладу, однак в медичному закладі відмовився від такого проходження. Після чого, працівник поліції о 23 год.40 хв. повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, так як справа, яка вже існує відносно даного водія за ч.1 ст.130 КУпАП знаходиться на розгляді в апеляційному суді, про що повідомив працівникам поліції сам порушник. Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст.266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Безпідставними є доводи, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням строку, оскільки відповідно до змісту ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол складається протягом 24 годин з моменту фактичної ідентифікації особи і прибуття до відповідної службової особи. З матеріалів справи видно, 27.12.2022 року працівниками поліції в присутності порушника складено новий протокол за ч.2 ст.130 КУпАП за факту події 10.04.2022, у зв`язку з виявленням відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року, а саме постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2022. Посилання в апеляційній скарзі на часові розбіжності під час проходження огляду не відповідають дійсності, оскільки спростовані показами допитаним у суді першої інстанції працівником поліції, який надав обгрунтовані пояснення з цього приводу. Відсутність в постанові судді вказівки на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис поліцейським не тягне за собою безумовної підстави для визнання цього доказу недопустимим, оскільки вимоги до постанови судді про накладення адміністративного стягнення та до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів не є тотожними. Отже правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з посиланням на вимоги ч.3 ст.283 КУпАП, стосується іншої правої ситуації - розгляду справи посадовою особи уповноваженого підрозділу Національної поліції вказаної категорії справ. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про те, що посилання захисника на ряд процесуальних недоліків при складанні адміністративних матеріалів як на підставу для закриття провадження не виключає вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, не є суттєвими, оскільки не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Крім того під час складання протоколу ОСОБА_1 мав право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти пояснення та мотиви своєї не згоди, які долучаються до протоколу. Він таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 2 ст.130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав при складанні протоколу, до компетентних органів не звертався, а тому у суду першої інстанції та у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання об`єктивними тверджень апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушеннями вимог ст.256 КУпАП, що протокол є упередженим та не відповідає дійсним обставинам. Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Під час апеляційного розгляду порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції», та порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального чи матеріального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою. Керуючись ст.ст. 294 КУпАП, суддя,- п о с т а н о в и в: Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій БЕРЕЖНИЙ