Постанова Одеський апеляційний суд № 947/24782/22

Номер провадження: 33/813/152/23 Справа № 947/24782/22 Головуючий у першій інстанції Войтов Г.В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.02.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Хухрова С.В., представника ОСОБА_1 адвоката Грицюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Грицюка Олександра Олексійовича на постанову Київського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн., без вилучення транспортного засобу. Також стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн. на користь держави. Відповідно до адміністративних матеріалів, 07.10.2022 року о 07:12 год., ОСОБА_1 , керував автомобілем Mersedes-Benz Е320, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Академіка Глушка, біля буд. 29-А в м. Одесі, без номерного знаку повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.9 в «Правил дорожнього руху України» (далі ПДР України). Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2022 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 КУпАП (а.с.9). Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 03.01.2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Грицюк О.О. подав не неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.121 КУпАП (а.с.20-21). Крім того, у в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Грицюк О.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови (а.с.24). Вивчивши клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Грицюка О.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Київського районного суду м. Одеси була ухвалена 14 листопада 2022 року, однак відомості про направлення та вручення її ОСОБА_1 або його представнику адвокату Грицюку О.О. відсутні. З огляду на викладене, зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений апелянтом з поважних причин, тому підлягає поновленню. При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Що стосується суті апеляційної скарги, то апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається із матеріалів справи, судове засідання яке було призначено на 24 січня 2023 року не відбулось у зв`язку із відсутністю електромережі в будівлі, у зв`язку із чим, було відкладено на 13 лютого 2023 року, на 10 год. 30 хв., (а.с.34-35). Так, 13 лютого 2023 року у судове засідання прибув представник ОСОБА_1 адвокат Грицюк О.О., який апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати (а.с.42-43). Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідальність за повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, передбачена ч.7 ст.121 КУпАП,в редакції, чинній на момент скоєння адміністративного правопорушення 07.10.2022 року. Однак з таким твердженням не погоджується апеляційний суд, виходячи з таких підстав. Відповідно до п.2.9 В ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: ?не належить цьому засобу; ?не відповідає вимогам стандартів; ?закріплений не в установленому для цього місці; ?закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; ?неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР 18 №039480 від 07.10.2022 року, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9 В ПДР України, а саме: «…водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E320CPI, д.н.з. НОМЕР_2 , без номерного знаку повторно». Однак, як вже було зазначено вище, номерний знак був присутній на транспортному засобі Mercedes-Benz E320C НОМЕР_3 . Таким чином, виходячи з вищевикладеного, працівниками поліції було невірно кваліфіковано правопорушення, скоєне ОСОБА_2 , а саме: керування без номерного знаку повторно, в той час, як вірно було б кваліфікувати номерний знак, який не відповідає вимогам стандартів. З огляду на викладене, суд вважає, що працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була допущена неповнота і однобічність при з`ясуванні всіх обставин справи, та відповідно, не дана належна оцінка, а дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Неправильна кваліфікація порушення зумовлює складення протоколу за неналежне порушення і, відповідно, відсутність протоколу за вчинене правопорушення. Відповідно до цього провадження закривається з підстави відсутності події та складу правопорушення. За змістом ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Такого ж висновку дійшов Апеляційний суд Одеської області у постанові від 10 лютого 2015 року у справі № 639/11593/14-п. Крім того, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 КУпАП, є недоведеним, а висновок суду про винуватість останньої в керуванні транспортним засобом без номерного знаку, повторно протягом року, є безпідставним, та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, наявним доказам та зазначеним вимогам закону. При цьому апеляційний суд зазначає, що згідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 КУпАП. Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, зокрема щодо знаходження ОСОБА_1 на військовій службі в період військового стану в Україні, а також щодо законодавчого дозволу ОСОБА_1 керувати транспортним засобом з номерним знаком, який не відповідає вимогам стандартів, так як матеріали адміністративної справи не мають таких доказів. Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Грицюка Олександра Олексійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2022 року задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Грицюку Олександру Олексійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2022 року. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Грицюка Олександра Олексійовича задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, провадження у справі закрити по п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 20.02.2023 року. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда