Постанова 4805 № 296/6351/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/6351/22 Головуючий у 1-й інст. Покатілов О. Б. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Мартинюка Дмитра Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Мартинюка Дмитра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 26 грудня 2022 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 07.09.2022 року о 22 год. 20 хв. в м. Житомирі по вул.І.Кочерги, керував транспортним засобом Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря № 571 від 07.09.2022 року, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Мартинюк Д.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, посилається на ту обставину, що висновок за результатами огляду на стан сп`яніння його підзахисного не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки він суперечить вимогам відповідної Інструкції. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що з повним текстом постанови вони ознайомилися 29.12.2022 року. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення з`явившихся учасників, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283,284 КУпАП. Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 19.09.2022 року відповідно до якого ОСОБА_1 07.09.2022 року о 22 год. 20 хв. в м. Житомирі по вул.І.Кочерги, керував транспортним засобом Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря № 571 від 07.09.2022 року, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); висновком медичного огляду КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 07.09.2022 року, за результатами якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с.4). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Не заслуговують на увагу посилання захисника на те, що уповноваженими особами були порушені його права під час оформлення матеріалів справи та проведення огляду, оскільки в наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року, під час огляду ОСОБА_1 не встановлено. Посилання апелянта на ту обставину, що лікар передчасно заповнила та підписала висновок, без результатів лабораторного дослідження крові не виходять за межі припущень захисника та не впливають на правильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 і не викликають сумнівів у належності та допустимості зазначеного документу, як доказу, що підтверджується сукупністю інших доказів, які зафіксовані за допомогою технічних засобів. Зокрема, вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно визнавав факт керування ним автомобілем, не заперечував вживання перед цим невеликої кількості спиртних напоїв. Наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, де цей огляд і пройшов без будь-яких зауважень до дій працівників поліції чи лікарів. Зупинка автомобіля ОСОБА_1 відповідала вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію», та про причину зупинки його було належним чином повідомлено, про що ОСОБА_1 підтвердив під час апеляційного перегляду справи. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд не вправі був витребовувати акт медичного огляду, на підставі якого було складено висновок за результатами огляду, оскільки це передбачено положеннями статті 278 КУпАП та не може вважатися зібранням додаткових доказів обвинувачення, так як зазначений документ передує складанню висновку, є його частиною і не є доказом винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Принцип безсторонності суду порушений не був. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ: Клопотання адвоката Мартинюка Дмитра Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 26 грудня 2022 року. Апеляційну скаргу адвоката Мартинюка Дмитра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 грудня 2022 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко