Постанова 4816 № 591/6453/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року м.Суми Справа №591/6453/21 Номер провадження 22-ц/816/60/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І., сторони справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідачі: Сумська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Сумській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області та Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 вересня 2022 року в складі судді Северинової А.С., постановлене у м. Суми, повний текст рішення складено 06 жовтня 2022 року, в с т а н о в и в: Звернувшись до суду із позовом у вересні 2021 року позивач остаточно уточнивши позовні вимоги просив суд відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання казначейством коштів із рахунку Державного бюджету на його користь у розмірі 1 000 000 грн. на відшкодування заборгованості по заробітній платі, 165 000 за виконані роботи майнової шкоди та 1 000 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів досудового розслідування та прокуратури. Позов мотивує тим, що слідчими Сумського РУП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42012110020000108 від 10 грудня 2012 року за ст.ст. 172, 175, 358 КК України, де він є потерпілим. Процесуальне керівництво здійснює окружна прокуратура міста Суми. Позивач зазначає, що протягом дев`яти років вчиняється умисне порушення вимог розумного строку та свідоме перешкоджання прийняття відповідного процесуального рішення, завершення досудового розслідування та передачі матеріалів до суду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована відповідна процесуальна форма. Вказує, що він працював на посаді начальника дільниці на полігоні по захороненню відходів ливарного виробництва в с. Руднівка, Сумського району в ТОВ «Укрвтормет-Союз» з січня 2007 року по травень 2011 року, а з травня 2011 року по теперішній час перебуває у вимушених прогулах з вини вказаного товариства. Виконані ним роботи з підготовки земель та відходів ливарного виробництва до захоронення на полігоні с. Руднівка, Сумського району від ТОВ «Укрвтормет-Союз» виконувалися під наглядом майстра і макшейдера представників ПАТ «Центроліт», який перераховував за дані роботи кошти на ТОВ «Укрвтормет-Союз», та з яких йому повинні були сплачувати по 5000 грн щомісячно. Зазначає, що протягом дев`яти років органом досудового розслідування та прокуратурою не здійснено заходів на розшук та повернення йому трудової книжки, яка перебувала в ТОВ «Укрвтормет-Союз», яка містить підтвердження його п`ятнадцятирічного трудового стажу, що складе в подальшому проблему з його встановленням та підтвердженням, а також з отриманням пенсії. Тривале затягування та неналежне досудове розслідування призводить до його душевних страждань та переживань, тому він був змушений змінити свій життєвий уклад та спосіб отримання коштів на забезпечення життєвих потреб, а з огляду на його вік це становиться все важче. Втрата роботи та неправомірне затягування поновлення його прав призвело до втрати родини та перешкоджанню спілкуванню з його малолітньою донькою ОСОБА_2 , 2012 року народження. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування. У задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення, першої інстанції виходив з того, що систематичне винесення слідчим протиправних постанов про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 42012110020000108 вказує на халатність органу слідства. При цьому через неефективне та надміру довготривале проведення досудового розслідування, а саме з 2012 року позивач витрачав чимало часу на оскарження протиправних постанов слідчого, ініціювання проведення слідчих дій, перебував у стані постійного дискомфорту, невизначеності від неналежного досудового розслідування та відсутності кінцевого результату за висновками розслідування, розчарування у правдивості державних органів та вкладення немало часу для захисту своїх прав у вищестоящих органах та суді, а тому доводи позивача в частині стягнення моральної шкоди є обґрунтованими. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди, що складається із заборгованості по заробітній платі та заборгованості виконані роботи, суд виходив з того, що питання відшкодування майнової шкоди по заробітній платі та за виконані роботи не відноситься до безпосередньої компетенції відповідачів, а держава не несе майнову відповідальність перед потерпілим за всі злочини, які залишилися нерозкритими. Крім того, позивачем не надано будь яких доказів того, що зазначені ним втрати є майновою шкодою, спричиненою внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідачів. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що наявність недоліків в процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Вказує, що присуджена судом сума морального відшкодування є необґрунтованою, а оскаржуване рішення таким, що не ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Від відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, в якому останній вважає доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованими та просить її задовольнити. Від відповідача - Сумської обласної прокуратури відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області до суду не надходив. Від позивача до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області в якому останній не погоджується з нею та зазначає, що відповідачами не надано до суду аргументів стосовно того, що саме робили органи державної влади та чому не проведене та не забезпечене належне досудове розслідування, чому не прийнято відповідне процесуальне рішення, а також чому не виконувалися численні вказівки прокурора. Вважає присуджену судом суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. несправедливою. Просить залишити апеляційну скаргу головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області без задоволення. Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що в позовній заяві відсутні належні та допустимі докази які підтверджують спричинення моральних страждань позивача. Однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності є наявність причинного зв`язку між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою завданою потерпілому. Вказує, що доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та незаконними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Факт закриття постановою слідчого кримінального провадження, яка скасована на підставі ухвали слідчого судді, не вручення підозри винним особам, не направлення матеріалів до суду, на які посилається позивач, не свідчить про заподіяння моральної шкоди позивачу, а також не має причинно наслідкового зв`язку із заподіяною моральною шкодою. Крім того, позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку розміру завданої й йому моральної шкоди. Факт винесення слідчим суддею процесуальних ухвал, у тому числі про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, не тягне безумовний наслідок цивільно правового характеру і саме по собі не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди. Вказує, що недотримання розумних строків учасники кримінального провадження можуть оскаржити у встановленому законом порядку, а доводи позивача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні. Вказує, що законодавець встановив мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом. Тобто цей розмір у будь якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Від позивача та відповідачів - Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, Сумської обласної прокуратури, відзиви на апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області до суду не надходили Представники Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області та Головного управління Національної поліції в Сумській області в судовому засіданні апеляційні скаргу підтримали та просили суд їх задовольнити. Позивач та представник Сумської обласної прокуратури в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування заборгованості по заробітній платі та майнової шкоди сторонами по справі не оскаржується, а тому в неоскарженій частині відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Колегія суддів зауважує, що позивач, хоча висловив у відзиву свою незгоду з розміром присудженої на його користь моральної шкоди, у встановленому порядку апеляційної скарги на рішення не подав, а тому апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в оскарженій частині в межах доводів, викладених в апеляційних скаргах інших учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню. Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 10 грудня 2012 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 175 КК України за № 42012110020000108 щодо порушення трудового законодавства та законодавства про оплату праці керівництвом ТОВ «Укрвтормет-Союз» (т. 1, а.с. 10). Постановою заступника начальника відділення СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Горового В.М. від 27 грудня 2013 року закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42012110020000108 від 10 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КК України (кримінальне провадження № 42012110020000108, том 1, а.с. 214-218). Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 лютого 2014 року скасовано постанову заступника начальника відділення СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Горового В.М. про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2013 року, внесеного до ЄРДР №42012110020000108 від 10 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України (кримінальне провадження № 42012110020000108, том 1, а.с. 261, цивільна справа № 591/6453/21, т. 2, а.с. 230). Постановою слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Рекун Я.С. від 19 травня 2014 року закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42012110020000108 від 10 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КК України (кримінальне провадження № 42012110020000108, том 1, а.с. 268-271). Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2014 року скасовано постанову слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Рекун Я.С. від 19 травня 2014 року про закриття кримінального провадження № 42012110020000108 (кримінальне провадження № 42012110020000108, том 1, а.с. 278, цивільна справа № 591/6453/21, т. 2, а.с. 231). 17 липня 2014 року Сумським МВ МВС України в Сумській області за заявою позивача внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 358 КК України щодо підробки документів, вчинених директором ТОВ «Укрвтормет-Союз» Султангалієвим Р.Р., заступниками директора товариства Смілим І.К., ОСОБА_3 та юристами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 10). Постановою ст. слідчого СУ ГУНП в Сумській області Москалика О.М. від 22 липня 2019 року перекваліфіковано кримінальне провадження, внесене 10 грудня 2012 року до ЄРДР за №42012110020000108 з ч. 1 ст. 175 на ч. 2 ст. 172 КК України (кримінальне провадження № 42012110020000108, том 5, а.с. 77-78). Постановою ст. слідчого СУ ГУНП в Сумській області Москалика О.М. від 22 липня 2019 року закрито кримінальне провадження, внесене 10 грудня 2012 року до ЄРДР за №42012110020000108 в частині, що стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч. 1 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб і працівників ТОВ «Укрвтормет-Союз» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (кримінальне провадження № 42012110020000108, том 5, а.с. 79-81, цивільна справа № 591/6453/21, т. 2, а.с. 234-236). Ухвалою Сумського апеляційного суду від 26 травня 2021 року скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області Москалика О.М. про закриття кримінального провадження № 42012110020000108 від 22 липня 2019 року за ч. 1 ст. 358 КК України (т. 1, а.с. 12-14). З матеріалів цивільної справи вбачається, що за період часу з грудня 2012 року по травень 2021 року позивач неодноразово звертався до Сумського МВ УМВС України в Сумській області, ГУНП в Сумській області, Окружної прокуратури міста Суми із заявами та скаргами щодо вчинення порушень під час проведення розслідування у кримінальному провадженні № 42012110020000108 і щодо активізації розслідування, з приводу чого прокурором неодноразово надавалися письмові вказівки дізнавачу щодо вчинення процесуальних дій (т. 1, а.с. 22-23, 24-25, 26, т. 2, а.с. 42, 43-46, 49, 55-56, 57-59, 60-61, 62-63, 75, 76, 79, 82, 105-106, 107, 240-241в, 242а-242в). Разом з тим, в межах кримінального провадження № 42012110020000108 не було виконано вказівок прокурора у вигляді здійснення необхідних слідчих дій, станом на 26 вересня 2022 року не повідомлено нікому про підозру, а досудове розслідування, яке було розпочате 10 грудня 2012 року, досі триває. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 липня 2019 року зобов`язано прокурора вищого рівня прокуратури Сумської області Матвійчука В.А. виконати вимоги ст. 308 КПК України, розглянути скаргу ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року та надати йому відповідь (т. 2, а.с. 250). Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 грудня 2020 року частково задоволено скаргу потерпілого ОСОБА_1 на бездіяльність старшого інспектора ВД Сумського ВП Чайки В.О., яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк. Зобов`язано старшого інспектора ВД Сумського ВП Чайку В.О. розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 14.09.2020 та 15.12.2020 у кримінальному провадженні № 42012110020000108 від 10.12.2012 та повідомити його про результати розгляду клопотання (т. 2, а.с. 243в). Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Пунктом 2 частини 2 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. За правилами встановленими ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно з ч. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу Національної поліції або начальником відокремленого підрозділу територіального органу Національної поліції. Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства. Відповідно до функцій прокуратури, наведених у п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Колегія суддів звертає увагу, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснення щоденної діяльності, підрив репутації тощо. Оцінюючи рівень душевних переживань позивача, що може свідчити про завдання йому моральної шкоди, колегія суддів виходить з того, що матеріалами цивільної справи підтверджується, що позивач був вимушений систематично оскаржувати протиправні постанови слідчого у кримінальному провадженні № 42012110020000108, ініціювати проведення слідчих дій, що вимагає від нього значних витрат часу, зміни способу життя та призводить до дискомфорту, викликає розчарування у справедливості державних органів. Крім того, колегія суддів враховує, що надмірна тривалість кримінального провадження в сукупності із систематичністю прийняття протиправних постанов про закриття кримінального провадження, які позивач змушений був оскаржувати у встановленому законом порядку призвела до правової невизначеності у вказаних правовідносинах та необхідності затрат чималого часу для захисту своїх порушених прав. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо завдання позивачеві моральної шкоди. Доводи відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області стосовно того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які підтверджують спричинення моральних страждань позивачу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують ту обставину, що в результаті протиправної бездіяльності відповідачів, що полягає у неефективному та надміру довготривалому проведенні досудового розслідування, а також протиправних діях відповідача ГУНП в Сумській області щодо протиправного закриття кримінального провадження, шо підтверджується численними ухвалами суду, якими визнано зазначені постанови слідчого протиправними, відповідачу було завдано моральної шкоди. Колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 1173 ЦК України вина відповідача у завданні моральної шкоди немає правового значення для встановлення правових підстав для відшкодування моральної шкоди, а тому доведенню не підлягає. Доводи відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області стосовно того, що закриття постановою слідчого кримінального провадження, яка скасована на підставі ухвали слідчого судді, не вручення підозри винним особам, не направлення матеріалів до суду, на які посилається позивач, не свідчить про заподіяння йому моральної шкоди, а також не має причинно наслідкового зв`язку із заподіяною моральною шкодою, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Таким чином, відповідач ГУ НП в Сумській області при здійсненні своїх повноважень повинен діяти у відповідності до Конституції України та Законів України, з дотриманням відповідних процесуальних строків, уникаючи прийняття неправомірних рішень виходячи лише з тих міркувань, що позивач не позбавлений права їх оскаржити у встановленому законом порядку, оскільки саме держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а прийняття неправомірних рішень у кримінальному провадженні саме по собі свідчить про порушення прав позивача та викликає розчарування у державних інституціях, що викликає негативні емоції, що можуть досягати рівня моральних страждань. Доводи Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області відносно того, що наявність недоліків в процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної та матеріальної шкоди колегія суддів відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в якості підстав в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивач послався не на недоліки процесуальної діяльності посадових осіб ГУ НП в Сумській області як таку, а на те, що відповідачем ГУ НП в Сумській області здійснювалося довготривале досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42012110020000108, а також приймалися протиправні рішення у вигляді постанов про закриття кримінального провадження, що і будо підтверджено численними судовими рішеннями. Тобто, позивачем обґрунтовано заявлені позовні вимоги щодо завдання йому моральної шкоди конкретними діями державного органу - ГУ НП в Сумській області. Відносно доводів відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, що викладені ним в його апеляційній скарзі відносно необґрунтованості присудженої судом суми морального відшкодування, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке: Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v.BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції керувався значною тривалістю досудового розслідування, систематичністю прийняття відповідачем неправомірних рішень, які позивач вимушений був оскаржувати, а також враховуючи час який позивачем було витрачено на поновлення його порушених прав, а також обсяг зусиль які він доклав для їх поновлення. А тому, з урахуванням вказаних обставин, а також принципу розумності та справедливості, погодження позивачем із присудженої судом суми відшкодування йому моральної шкоди, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром грошового еквівалента відшкодування завданої позивачу моральної шкоди. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області та Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 вересня 2022 року в оскарженій частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 20 лютого 2023 року Головуючий - С. С. Ткачук Судді: О. Ю. Кононенко В. І. Криворотенко