Постанова 4822 № 714/633/22
від 15.02.2023 ·ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 лютого 2023 року м. Чернівці справа № 714/633/22 провадження 22-ц/822/122/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів : Височанської Н.К., Лисака І.Н. секретар Петранюк Ю.Т. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, встановив:
Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини. Позов обгрунтовано наступним. Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30 листопада 2016 року відповідача було зобов`язано сплачувати аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. З моменту набрання законної сили рішенням суду та по сьогоднішній день відповідач сплачує аліменти несвоєчасно та частинами по 1309 гривен на місяць. Розмір аліментів, які сплачує відповідач на її користь на утримання їхньої спільної дитини є занадто низькими. Вона самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати малолітнього сина ОСОБА_3 , який проживає разом із нею в с.Лунка. Витрати на утримання сина постійно зростають, кожних півроку вона змушена купувати йому нове взуття та одежу, крім цього для нормального фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку дитини повинна купувати відповідні іграшки, книжки, вітаміни, та інше. Розмір аліментів, який сплачує відповідач недостатній для належного утримання сина. Враховуючи теперішні умови повсякденного життя, стрімкій ріст цін на всі товари домашнього вжитку та розвитку для дитини, їжу, одяг, ліки, які необхідні сину, для підтримання його нормального розвитку, навчання, здоров`я, матеріального забезпечення, позивачці не вистачає коштів, що сплачує відповідач. Відповідач на даний час перебуває за кордоном де працює, але їй не відомо де саме та скільки отримує доходу. Син навчається у 3-му класі Великосільської гімназії та щоденно харчується в школі, також купила сину комп`ютер та додаткові книжки. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини з твердої грошової суми 600 гривен на 1/3 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення законної сили та до досягненні дитиною повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , на підставі рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30.11.2016 року на користь ОСОБА_4 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 600 гривень щомісяця на 1/4 частку від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 22 липня 2022 року скасувати. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру стягнення аліментів задовольнити частково. Змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їхньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2/17 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду вважає незаконними та необґрунтованим у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвели до порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не встановлено фактів і позивачем не було надано належних та допустимих доказів, що змінився матеріальний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їхньої дитини, і що є підставою для збільшення розміру аліментів. Судом першої інстанції правильно було встановлено, що відповідач має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей. Дана обставина підтверджує, що майновий стан відповідача погіршився. Тому за для справедливого розподілу доходів відповідача між дітьми, які перебувають на його утриманні, суд правильно прийняв за можливе позовні вимоги позивачки задовольнити частково, однак визначивши розмір стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки від його заробітку ( доходу ) суд фактично задовольнив позовну вимогу в частині збільшення розміру стягнення аліментів.
Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що згідно рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15.11.2016 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Від даного шлюбу народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30.11.2016 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. Відповідно до довідки Герцаївського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області від 03.06.2022 року № 23/7-18/3279 відповідач сплатив з грудня місяця 2021 року по травень 2022 року аліменти на утримання дитини в сумі за грудень 2021 року - 1309,00 грн, січень 2022 року - 00,00 грн, лютий 2022 року - 2618, 00 грн, березень 2022 року - 00,00 грн, квітень 2022 року - 3987,00 грн та травень 2022 року - 1309,00 грн. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, тому дійшов висновку про часткове задоволення позову та змінив стягувані з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти з 600 гривень на 1/4 частку від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19). Отже зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості. Колегія суддів звертає увагу на те, що у позовній заяві не міститься жодного посилання на підстави для зміни раніше встановленого розміру аліментів, передбачені ст. 192 СК України, зазначено лише, що відповідач працює за кордоном, а розмір аліментів, які сплачує відповідач, не достатній для утримання дитини. Позов ґрунтується цілком на цьому ствердженні, при цьому будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин для зміни способу стягнення аліментів позивачем не надано. З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, зокрема з твердої грошової суми 600грн. на 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак, жодного доказу про місце роботи та його доходи матеріали справи не містять. Обґрунтовуючи даний позов, позивачка вказувала, що від часу призначення аліментів змінились обставини за якими вони призначались, а тому призначений рішенням суду розмір аліментів на даний час є недостатнім. Тобто, як вбачається з аналізу обґрунтування позову, позивач фактично вказує на необхідність збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, враховуючи, що середня заробітна плата по Чернівецькій області на час подачі позову становить 12903 гривні. Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження покращення матеріального стану відповідача, а також доказів погіршення її матеріального стану визначених статтею 192 СК України для збільшення встановленого розміру аліментів. Поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітної плати (доходу) платника, позивачу належало доводити передусім зміну матеріального та сімейного стану платника аліментів, а саме наявність у платника відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Так само, зважаючи на пред`явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належало доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, частиною 1 статті 182 СК України. Зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього. При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у відповідному розмірі. Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Розпорядившись своїми цивільними та процесуальними правами на власний розсуд, позивачка не виконала вимог закону щодо належного обґрунтування та доказування позову, вимоги ґрунтувалися на недопустимих у доказуванні припущеннях. Зокрема, позивачка не довела, що відповідач отримує дохід, який значно покращив його матеріальне становище з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів та надає йому можливість сплачувати аліменти у новому, більшому розмірі. Обгрунтованими є доводи апелянта, що після винесення попереднього рішення суду про стягнення аліментів, витрати відповідача зросли у зв`язку з необхідністю утримувати ще двох дітей, оскільки як зазначає в апеляційній скарзі відповідач, на його утриманні є ще двоє малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином не може йти мова про покращення матеріального становища відповідача. Також позивач не надала доказів, що свідчать про погіршення її матеріального стану та/або погіршення здоров`я. Доводи позивача щодо наявності у неї значних витрат на утримання дитини, пов`язаних з придбанням їжі, одягу, зростанням цін та інше, самі по собі без доведення підстав, передбачених статтею 192 СК України, не є підставою для збільшення розміру аліментів. Враховуючи зазначене, підстав для задоволення позову немає. Судом першої інстанції зазначеного не враховано, що призвело до помилкового висновку суду про наявність підстав для часткового задоволення позову та зміни способу стягнення аліментів. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції неповно встановлені всі обставини справи, порушені норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду та відмови в позові. Керуючись ст. ст.374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 грудня 2022 року скасувати. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 17 лютого 2023 року. Головуючий І.Б. Перепелюк Судді: Н.К. Височанська І.Н. Лисак