Постанова Львівський апеляційний суд № 466/2885/22

Справа № 466/2885/22 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 22-ц/811/2245/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія: 36 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2023 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2022 року в справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу, в с т а н о в и в: У травні 2022 року акціонерне товариство (далі - АТ) «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 вартість не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 139964,74 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між АТ «Львівгаз» та ОСОБА_1 укладено договір розподілу природного газу, за яким позивач споживав природний газ за адресою: АДРЕСА_1 . 31.03.2021 року представниками АТ «Львівгаз» на об`єкті відповідача за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення кодексу ГРС, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, про що складено акт про порушення (бланк 006838). 31.03.2021 року лічильник газу було направлено на експертизу, за результатами якої встановлено втручання в роботу ПЛГ, внаслідок чого споживачу проведено нарахування не облікованого об`єму природного газу, що передбачено пунктом 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. За результатами засідання 23.04.2021 року, комісія АТ «Львівгаз» прийняла рішення про задоволення акту про порушення та проведення позивачу донарахування не облікованого об`єму природного газу в розмірі 139964,74 грн. Після задоволення акту про порушення, АТ «Львівгаз» направило відповідачу супровідним листом рахунок на оплату вартості необлікованого об`єму природного газу та припинення газопостачання, однак, станом на момент звернення з позовом до суду, відповідачем не здійснено оплату донарахованого спожитого газу. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відмовлено. Рішення суду оскаржив позивач АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому такий не може нести відповідальність за виявлене порушення. Зокрема, суд не врахував, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживала за адресою домоволодіння ОСОБА_2 , яка станом на момент прийняття рішення про донарахування вартості не облікованого обсягу природного газу, померла, інші зареєстровані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є малолітніми, а тому не можуть нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції зобов`язаний був розглянути справу по суті з урахуванням існуючої судової практики та положень законодавства. 01.11.2022 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує доводи та вимоги апелянта. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 31.01.2023 року, є дата складення повного судового рішення - 10.02.2023 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 09.10.2012 року, виданого виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . У будинку зареєстровані: позивач ОСОБА_1 (невістка власника) та неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (онуки), що стверджується довідкою №1519 від 02.11.2017 року з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації у вказаному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 31.03.2021 року представниками АТ «Львівгаз» на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення кодексу ГРС, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, про що складено акт про порушення (бланк 006838). 31.03.2021 року даний лічильник газу було направлено на експертизу, за результатами якої встановлено втручання в роботу ПЛГ, внаслідок чого споживачу проведено нарахування не облікованого об`єму природного газу відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. 06.04.2021 року працівниками АТ «Львівгаз» проведено експертизу лічильника газу Метрікс G-4 зав. №00116473, 2010 року випуску, за результатами якої виявлено несанкціоноване втручання в роботу вимірювальної техніки, а саме: ЗВТ реагує на магнітне поле; видима тріщина на кришці облікового механізму знизу; захисна стрічка, яка з`єднує кришку облікового механізму з корпусом ЗВТ за номером А №215051, - частково ушкоджена. За результатами засідання 23.04.2021 року, комісія АТ «Львівгаз» прийняла рішення про задоволення акту про порушення та проведення позивачу донарахування не облікованого об`єму природного газу в розмірі 139964,74 грн. Після задоволення акту про порушення, АТ «Львівгаз» направило відповідачу супровідним листом рахунок на оплату вартості не облікованого об`єму природного газу та припинення газопостачання. Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла власник будинку - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №305117588 від 15.07.2022 року, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_5 . Звертаючись до суду із вказаним позовом, АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відповідачем вказало - ОСОБА_1 , при цьому, покликався на те, що ОСОБА_1 приєдналась до умов договору розподілу природного газу на умовах типового договору. Розглядаючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відповідачка ОСОБА_1 не укладала жодного договору щодо розподілу природного газу на умовах типового договору, як зазначено в матеріалах позовної заяви, заяви про приєднання до договору про газопостачання від імені ОСОБА_1 також немає, крім того, відповідачка ОСОБА_1 ніколи власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 не була, а лише є зареєстрована у вказаному будинку, жодних прав на спадщину після смерті власника вказаного будинку - ОСОБА_2 відповідачка ОСОБА_1 не пред`являла, тому суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у вказаній цивільній справі. Перевіряючи законність судового рішення в означеній частині, колегія суддів виходить з наступного. Взаємовідносини між споживачами природного газу та Оператором ГРМ регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП за №2494 від 30.09.2015 року, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року №2496 та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП за №2498 від 30.09.2015 року. Позивач є оператором ГРМ, що здійснює діяльність з розподілу природного газу в рамках Кодексу газорозподільних систем, отриманої ліцензії та діючого законодавства України. Відповідно до глави 3 розділу VI Кодексу - споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт (пункт 1). Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу (пункт 3). Так, згідно з п. 37 ч.1 ст. 1 Закону, споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини. Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що саме споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу. Відповідно до Кодексу ГРС, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Кодексом ГРС також визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому, числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема, Оператор ГРМ та споживач, під час ведення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу ( сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильника газу). Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюється у будь-який час доби та у присутності споживача ( суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом ( абзац перший пункту 2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС). Відповідно до пунктів 1-4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною у додатку 16 до цього Кодексу. Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачам відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу (абзац 3 пункту 6 глави 3 розділу I Кодексу ГРС). Таким чином, розглядаючи справи про стягнення з особи вартості не облікованого об`єму природного газу, слід встановити, чи є ця особа споживачем природного газу відповідно до Кодексу ГРС, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Типового договору розподілу природного газу. Постачання фізичним особам природного газу здійснюється на підставі договору розподілу природного газу, який укладається між оператором ГРМ та споживачем. Разом з тим, Положеннями пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах. Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності). Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання. Згідно з статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування. Отже, саме власник або користувач об`єкта, який уклав договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт, несе відповідальність за порушення правил постачання природного газу, і саме власник або користувач є відповідальною особою за збитки, завдані постачальнику природного газу, в результаті несанкціонованого відбору природного газу, що подається у належні споживачу на праві власності чи користування об`єкти. Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою в будинку АДРЕСА_1 , не приєдналась до умов договору розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2498. На час складання представниками АТ «Львівгаз» 31.03.2021 року акта про порушення, власником житлового будинку по АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 . Позивачем не долучено даних про особовий рахунок та на чиє ім`я такий рахунок на момент виявлення порушення - несанкціонованого відбору газу було відкрито, що ставить під сумнів той факт, що саме відповідачка ОСОБА_1 є споживачем послуг в розумінні вимог Закону України «Про ринок природного газу». При цьому, суд звертає увагу, що факт реєстрації та проживання особи за певною адресою не є доказом того, що саме ця особа є учасником договірних відносин з приводу отримання житлово-комунальних послуг за даною адресою проживання. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. В свою чергу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц зроблено правовий висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц). Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові. Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є власником майна, а також доказів щодо укладання договору на приєднання до ГРМ між ОСОБА_1 та АТ «Львівгаз» та доказів укладання ОСОБА_1 договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є споживачем природного газу в будинку за вказаною вище адресою, який би мав нести відповідальність за виявлене позивачем порушення. Таким чином, суд правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 10 лютого 2023 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич