Ухвала КЦС ВС № 200/15089/16-ц

Ухвала 16 лютого 2023 року м. Київ справа № 200/15089/16 провадження № 61-1499ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2022 року по справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2016 року у справі № 200/15089/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року залишено без змін. 30 січня2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надіслав засобами електронного зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2022 року. У касаційній скарзі заявникпросить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2022 року, справу направити на розгляд до суду першої інстанції. Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Згідно з пунктом 29 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції про поворот виконання рішення, а також постанова суду апеляційної інстанції, винесена за результатами перегляду цієї ухвали, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ухвала суду першої інстанції відсутня в переліку ухвал суду, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після її перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 рокута постанова Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2022 року не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданоюпредставником ОСОБА_2 , на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2021 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2022 року по справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко