Ухвала КЦС ВС № 640/9468/20

УХВАЛА 09 лютого 2023 року м. Київ справа № 640/9468/20 провадження № 61-12407ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження відзив Міністерства юстиції України на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 09 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 03 січня 2023 рокуМіністерства юстиції України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 (ВХ № 314/0/220-23). Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України). Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України). У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень». Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. У частині четвертій статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Відзив Міністерства юстиції України підписаний електронним підписом Субота О. В. До відзиву додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) Міністерство юстиції України, згідно відомостей якого Субота О. В. має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копі документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладання мирової угоди) - представник. Проте до відзиву не додано та в матеріалах справи відсутні документи, якіб засвідчували можливість Субота О. В. представляти у суді Міністерство юстиції України за правилами самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника. Наявність у ЄДР даних про представника Міністерства юстиції України, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі в судах України без окремого доручення керівника, не впливає на обов`язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. З урахуванням наведених висновків Верховного Суду щодо відсутності у справі документів, які б підтверджували повноваження Субота О. В., зазначений відзив Міністерства юстиції України підлягає поверненню заявнику без розгляду. Керуючись статтями 183, 260, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відзив Міністерства юстиції України, підписаний Субота О. В., на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року повернути без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат