Постанова 4856 № 240/5009/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/5009/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 14 лютого 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації та рішення, В С Т А Н О В И В : у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Житомирській області (ГУ ДПС у Житомирській області) в якому просив: -визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України за №713/6/99-00-04-06-03-06/1ПК від 20.02.2020 року; - визнати протиправним та скасувати рішення №4011/6/99-00-08-06-01-06 від 31.01.2020 року, в частині зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області сформувати та направити нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) відносно нього, з урахуванням викладеного в даному рішенні, яке винесене Державною податковою службою України; - визнати протиправним та скасувати рішення №16023/6/99-00-08-06-01-06 від 13.05.2020 року винесене Державною податковою службою України яким нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2020 року №Ф-15926- 52 ГУ ДПС у Житомирській області, сформовану відносно позивача залишено без змін, а скаргу на дану вимогу - без задоволення; - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області, щодо взяття на облік з 4 червня 2019 року позивача як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність; - зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області зняти з 4 червня 2019 року позивача з податкового обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність; - визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2020 року №Ф-15926-52 сформовану відносно позивача в повному обсязі; - стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Житомирській області солідарно, на користь позивача, моральну шкоду в розмірі 25000 грн.00 коп. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України за №713/6/99-00-04-06-03-06/1ПК від 20.02.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України №4011/6/99-00-08-06-01-06 від 31.01.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України №16023/6/99-00-08-06-01-06 від 13.05.2020. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області, щодо взяття на облік з 4 червня 2019 року ОСОБА_1 як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність. Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області зняти з 4 червня 2019 року ОСОБА_1 з податкового обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2020 року №Ф-15926-52 сформовану відносно ОСОБА_1 . У решті позовних вимог відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду 12.01.2021 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог. Проте, постановою Верховного Суду від 16.09.2021 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 16 вересня 2021 року зазначив наступне: -поза оцінкою та дослідженням судів першої та апеляційної інстанцій залишились обставини щодо дотримання відповідачем обов`язку повідомлення позивача про необхідність подання заяви для взяття його на облік як платника єдиного внеску. Поза правовою оцінкою судів залишились також і доводи позивача щодо невідповідності норм Порядку №1162 Закону №2464-VI; - щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України за №713/6/99-00-04-06-03-06/1ПК від 20 лютого 2020 року, суди першої та апеляційної інстанцій, роблячи протилежні висновки щодо надання/ненадання відповідей на поставлені позивачем запитання, не звернули уваги на те, що, оскаржуючи в судовому порядку індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, позивач наголошував на тому, що викладені в такій консультації висновки суперечать нормам та змісту відповідного податку чи збору; - щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової служби України: №4011/6/99-00-08-06-01-06 від 31 січня 2020 року в частині зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області сформувати та направити нову вимогу про сплату боргу (недоїмки), з урахуванням викладеного в даному рішенні, яке винесене Державною податковою службою України та №16023/6/99-00-08-06-01-06 від 13 травня 2020 року, яким нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31 березня 2020 року №Ф-15926-52 ГУ ДПС у Житомирській області, залишено без змін, а скаргу на вимогу - без задоволення. В даному випадку судами не перевірено чи порушено спірними рішеннями Державної податкової служби України права та інтереси Позивача у сфері публічно-правових відносин; - щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 31 березня 2020 року №Ф-15926, не досліджено чи дотримано Державною податковою службою України передбачені Законом № 2464-VI з урахуванням змін, внесених Законом № 540-IX, строки надсилання Позивачу рішення за результатами розгляду скарги. Разом з цим, відсутність наданої судами оцінки дотримання процедури розгляду скарги Позивача на вимогу про сплату боргу не дає можливості сформувати висновки щодо наявності або відсутності правових підстав для сплати позивачем єдиного соціального внеску як самозайнятої особи, що отримує пенсію за вислугу років та є інвалідом третьої групи. Так, за результатами нового розгляду даної справи, 12 липня 2022 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову частково. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України за №713/6/99-00-04-06-03-06/1ПК від 20.02.2020 року. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області, щодо взяття на облік з 4 червня 2019 року ОСОБА_1 як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність. Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області зняти з 4 червня 2019 року ОСОБА_1 з податкового обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2020 року №Ф-15926-52 сформовану відносно ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №00897 від 30.11.2017, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської області та посвідчення №000897 від 30.11.2017. Відповідно до довідки від 24.01.2018 №1806110700001 ОСОБА_1 взятий на облік платника податків за №842. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого від 28 лютого 2019 року ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи. Згідно витягу з Реєстру страхувальників №45, від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 взятий на облік платника єдиного внеску 04 червня 2019 року. 13.11.2019 ГУ ДПС у Житомирській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15926-52, відповідно до якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску. 26.12.2019 позивачем на адресу ДПС України було направлено скаргу з проханням скасувати вимогу №Ф-15926-52 від 13 листопада 2019 року. Так, рішенням №4011/6/99-00-08-06-01-06 від 31.01.2020 ДПС України скасував оскаржувану вимогу, зобов`язав ГУ ДПС у Житомирській області сформувати на направити нову вимогу стосовно ОСОБА_1 . Також, 25.01.2020 позивач звернувся до ДПС України із зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації. 20.02.2020 ДПС України надало податкову консультацію ОСОБА_1 31.03.2020 ГУ ДПС у Житомирській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15926-52, згідно якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску. 09.04.2020 позивачем на адресу ДПС України було направлено скаргу з проханням скасувати вимогу №Ф-15926-52 від 31 березня 2020 року. Рішенням №16023/6/99-00-08-06-01-06 від 13.05.2020 ДПС України оскаржувану вимогу, залишено без змін. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин та з врахуванням висновків Верховного Суду, судом першої інстанції зроблено висновок щодо обгунтованості позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України за №713/6/99-00-04-06-03-06/1ПК від 20.02.2020 року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до пп. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України з-поміж функцій контролюючих органів визначено надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи. Згідно пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Пунктом 52.1 ст. 52 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Згідно п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Так, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПК України). Згідно п. 53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована. Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій. У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації. Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом. Відповідно до п. 53.2 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Таким чином, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. При цьому, ст. 52 ПК України визначені обов`язкові вимоги щодо змісту податкової консультації та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання. Ненадання такої консультації або надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності. Тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню. Тобто, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є: -опис питань, що порушуються платником податків; - обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; - висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Так, із матеріалів справи встановлено, що 25.01.2020 позивач звернувся до ДПС України із зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації, у якому просив роз`яснити йому: -Чи зобов`язаний він сам особисто, подавати про себе інформацію, щодо наявності статусу інваліда контролюючому органу, а також роз`яснити порядок отримання ДФС такої інформації відносно особи? - Чи зобов`язаний він, як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та є інвалідом сплачувати ЄСВ, враховуючи те, що своєї добровільної згоди на його сплату не надавав? - Чи буде він звільнений від сплати ЄСВ, якщо відносно нього, буде у встановленому порядку внесено обов`язкову інформацію про інвалідність (із зазначенням її терміну) до інформаційної системи органу доходів і зборів ("Реєстру страхувальників», ІТ "Податковий блок")? Так, 20 лютого 2020 року ДПС України надано податкову консультацію, в якій з посиланням на положення чинного законодавства зазначено таке: «…Фізичні особи - підприємці звільняються від обов`язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність положення цієї норми не застосовуються. Враховуючи викладене, особа з інвалідністю, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність зобов`язана визначати базу нарахування єдиного внеску та сплачувати суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць. Між Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України складено Протокол про обмін інформацією щодо даних про платників єдиного внеску (фізичних осіб - підприємців та членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підстав ах), які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягай пенсійного віку (Протокол). Відповідно до норм цього Протоколу, Пенсійний фонд України надає Державній податковій службі України інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або особам з інвалідністю з зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності. Слід наголосити, що право щодо визначення фізичних осіб - підприємців, які будуть відповідати всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464 та які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058 або особами з інвалідністю, належить виключно Пенсійному фонду України. Державна податкова служба України є користувачем такої інформації відповідно до Протоколу". Тобто, із змісту консультації слідує, що на поставлені позивачем питання не надано конкретних та чітких відповідей, що стосуються саме конкретної особи- позивача, про що він наголошував у заяві. Крім того, позивач просив надати роз`яснення щодо застосування норм законодавства відносно нього як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є пенсіонером та має інвалідність, тоді як у консультації відповідачем процитовано та зроблено аналіз норм закону №2464 що стосується фізичних осіб-підприємців, тоді як особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи-підприємці мають різний статус та є різними поняттями. При цьому, позивач не є фізичною особою-підприємцем. Таким чином, із змісту оскаржуваної консультації слідує, що в ній не викладено опису всіх питань, що порушені платником, а також не зазначено порядок застосування норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин. Водночас зміст податкової консультації зведений до цитування положень Податкового кодексу України, що не є роз`ясненням поставленого питання та суперечить встановленим законодавством нормам. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам, встановленим положеннями пункту 52.4 статті 52 Податкового кодексу України, оскільки не містить обов`язкових вимог, а саме: опису питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків; обґрунтування застосування норм законодавства; висновку з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства, а тому наявні підстави для її скасування. Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області, щодо взяття на облік з 4 червня 2019 року ОСОБА_1 як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність та зобов`язання Головне управління ДПС у Житомирській області зняти з 4 червня 2019 року його з податкового обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (Закон №5076-VI) визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до ч. 3 ст. 4, ч. 1 ст. 13 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов`язок платник податків стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України. Згідно п. п. 63.1, 63.2 ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору. Пунктом 178.1 ст. 178 ПК України визначено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Так, згідно п. п. 65.2, 65.3 ст. 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів. Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання. Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464 (Закон №2464). Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2464 облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви. Згідно ч. 4 ст. 5 Закону №2464 обов`язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності. При цьому, на підставі ст. 5 Закону №2464 розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, (Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини 3 статті 117 Конституції України. Вказаний Порядок визначає питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску. Пунктом 1 розділу III Порядку №1162 визначено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку. Згідно п. 2 розділу ІІІ Порядку №1162 платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку №1162 платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку. Згідно п. 4 Розділу VІ Порядку №1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік". Тобто, п. 4 Розділу VІ Порядку №1162 визначає обов`язок контролюючого органу повідомити особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Із матеріалів справи встановлено, що позивач самостійно не подавав заяви за формою №1-ЄСВ до контролюючого органу про взяття на облік як платника єдиного внеску, у зв`язку з чим відповідач самостійно поставив позивача на облік як платника єдиного внеску 04 червня 2019 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов`язку повідомити позивача про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття його на облік як платника єдиного внеску. Крім того, відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №1162 платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку. Проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання або вручення позивачу повідомлення про взяття на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до вказаного Порядку. Більше того, на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про витребування доказів відповідач таких доказів не надав та доводи позивача з даного приводу не спростував. При цьому, не направлення позивачу такого повідомлення позбавило його можливості бути обізнаним про обов`язок ним сплати єдиного внеску, що потягло за собою нарахування податкової заборгованості та винесення податкової вимоги. За таких обстави, відповідачем не дотримано процедуру взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність та повідомлення про взяття на такий облік, що не узгоджуються з нормами Порядку №1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Житомирській області, щодо взяття на облік з 4 червня 2019 року позивача як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайняту особу, яка провадить незалежну професійну діяльність та зобов`язання позивача зняти з такого обліку та як наслідок наявні підстави для визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2020 року №Ф-15926-52 сформованої відносно позивача. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційних скарг. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.