Постанова КЦС ВС № 179/1354/13-ц

Постанова Іменем України 08 лютого 2022 року м. Київ справа № 179/1354/13-ц провадження № 61-21132св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Ковальчук Т. А., постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У липні 2013 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовну заяву мотивувало тим, що відповідно до умов кредитного договору № DNМ0GА00005444, укладеного 09 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 , позичальник отримав кредит у розмірі 600 000 грн на строк до 09 жовтня 2027 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних. Згідно з умовами цього договору, погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісячно у період сплати, позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, за процентами, за комісією, інші витрати. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 09 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, згідно з умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності. Позивач вказував, що позичальник належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував, станом на 28 травня 2013 року допустив заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2 209 270,29 грн. АТ КБ «ПриватБанк» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 , шляхом його продажу АТ КБ «ПриватБанк», з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дії щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 0,44 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб із вказаного житлового будинку, стягнути з відповідача судові витрати. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 328,88 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки АТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2017 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року залишено без задоволення. Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року заяву третьої особи - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року задоволено. Заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року скасовано, справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. 30 жовтня 2020 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» змінив предмет позову та просив суд у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу житлового будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 на прилюдних торгах та виселення відповідача та інших зареєстрованих у будинку осіб. При цьому свої доводи обґрунтовував положенням частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку». Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року залишено без змін. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав іпотекодержателя, оскільки сторони передбачили у договорі іпотеки застереження, згідно з яким позивач має можливість самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах. Крім того, між сторонами укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким визначено порядок позасудового порядку звернення стягнення на нерухоме майно. Короткий зміст вимог касаційної скарги 23 грудня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 18 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйова І. А., Лідовець Р. А. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області. У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. У зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року, визначено новий склад колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Луспеник Д. Д. 23 січня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц, та у постановах Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 334/1714/17, від 15 грудня 2021 року у справі № 404/5573/12. Також заявник указує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, заявник зазначає, що чинним законодавством України передбачено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано виключно відповідачем. Інші ж учасники справи мають право на апеляційне оскарження судового рішення у загальному порядку. Відзив на касаційну скаргу, у визначений судом строк, не подано. Фактичні обставини справи, встановлені судами 09 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № DNМ0GА00005443, відповідно до якого ОСОБА_2 наданий кредит у розмірі 600 000 грн на строк до 09 жовтня 2027 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних та позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань, 09 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки домоволодіння № DNМ0GА00005444, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Станом на 28 травня 2013 року за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року № DNМ0GА00005444 банком рахується заборгованість в загальному розмірі 2 209 270,29 грн, яка складається із: 618 573,78 грн - заборгованість за кредитом, 620 851,16 грн - заборгованість за процентами, 60 000 грн - заборгованість з комісії, 804 404,01 грн - пеня, 250 грн - штраф (фіксована частина), 105 191,44 грн - штраф (процента складова).

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не виповідають. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Звертаючись до суду касаційної інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, який ухвалою від 24 липня 2020 року задовольнив заяву третьої особи - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення та скасував заочне рішення від 27 вересня 2013 року з призначенням справи до судового розгляду. Колегія суддів вважає слушними ці доводи касаційної скарги з огляду на таке. Із матеріалів справи встановлено, що ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року (том 1, а.с. 226). Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду (том 1, а.с. 233-234). Згідно з вимогами частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто персоніфікованим суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Оскільки ОСОБА_2 є третьою особою, то він має право оскаржувати заочне рішення суду в загальному порядку. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 161/21418/13-ц (провадження № 61-15982св18) від 17 червня 2020 року у справі № 450/1547/18 (провадження № 61-4507св19). Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд першої інстанції на це уваги не звернув та передчасно відкрив провадження за заявою третьої особи - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. Відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі посилається на те, що ухвала суду першої інстанції про розгляд заяви третьої особи про перегляд заочного рішення є незаконною. Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2020 року, ухвала Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2020 року, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року прийняті без додержання норм процесуального права, вони є незаконними. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання зі стадії відкриття провадження за заявою третьої особи про перегляд заочного рішення. Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження за заявою третьої особи - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2021 року. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець