Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/3984/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" лютого 2023 р. Справа№ 910/3984/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Шаптали Є.Ю. Станіка С.Р. без виклику учасників справи, розглянувши апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 (повний текст рішення складено 09.08.2022) у справі № 910/3984/22 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» про стягнення 130 080 грн ВСТАНОВИВ: У травні 2022 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» про стягнення 130 080 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані наступним: відповідач неналежним чином виконав умови договору від 05.04.2022 №111/ВЗЗ-2022; 14.04.2020 товар було поставлено у кількості 10 000 кг на суму 650 040 грн; з товаром були надані такі товарно-супровідні документи: видаткова накладна від 14.04.2022 №НЛ-0000164; товарно-транспортна накладна від 14.04.2022 №НЛ-0000153; протокол випробувань від 01.12.2021 №211 та декларація виробника від 13.04.2022 №113; проте відповідачем не надано рахунок-фактуру на товар, підписаний особою, уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів; також всупереч пункту 5.4 Договору відповідачем не було направлено уповноваженого представника відповідача, який має право підпису на необхідних документах та який відповідно до пункту 5.4 Договору зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товару; під час проведення перевірки позивачем поставленого відповідачем товару на дотримання постачальником пункту 2.1 Договору та ДСТУ 8494:2015 у позивача виникла обґрунтована підозра, що поставлений відповідачем товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом та іншими органолептичними показниками; за таких обставин комісією позивача встановлено порушення вимог щодо якості товару визначені ДСТУ 8494:2015, а саме: наявність сушених плодів, що загнили та горілі плоди; також наявні комахи, шкідники хлібних запасів, про що позивачем на підставі пункту 7.4 7 Договору складений акт поставки неякісного товару від 14.04.2022 №3; враховуючи, що відповідач чи його уповноважений представник не був присутній під час поставки та огляду товару, 21.04.2022 акт поставки неякісного товару від 14.04.2022 №3 було направлено цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача; через фіксацію факту поставки відповідачем неякісного товару, зазначена партія товару на склад позивача не була прийнята та повернута відповідачу для здійснення заміни на товар, якість якого має відповідати умовам Договору; для врегулювання спору в досудовому порядку 18.05.2022 позивачем було передано під особистий підпис уповноваженому представнику відповідача Павліченко Владиславу Олександровичу, що діяв на підставі довіреності від 20.04.2022, претензію від 22.04.2022 №78/8/2-205 про сплату штрафу у розмірі 130 080 грн, обґрунтовані вимоги якої не задоволені; розмір санкції визначено відповідно до пункту 7.4 Договору, а саме 20 % вартості поставленого товару з порушенням вимог щодо якості за видатковою накладною відповідача від 14.04.2022 № НЛ-0000164 (20 % х 650 400 грн = 130 080 грн). Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 130 080,00 грн. штрафу за поставку неякісного товару та 2481,00 грн судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами був укладений Договір, за умовами якого відповідач зобов`язувався поставити позивачеві якісні товари, зазначені у специфікації, за місцезнаходженням військової часини в м. Києві, а позивач - прийняти та оплатити такі товари. В квітні 2022 року відповідачем здійснено поставку товару позивачу у кількості 10 000 кг на загальну вартість 650400,00 грн за місцезнаходженням військової частини, але оскільки відповідачем поставлено неякісний товар, то зазначена партія на склад позивача не була прийнята та повернута Товариству для здійснення заміни на товар, якість якого відповідатиме умовам Договору. Представнику відповідача була направлена претензія про сплату штрафу у розмірі 130080,00 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та належного реагування. Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача щодо неякісності товару. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/3984/22 та ухвалили нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Водночас, скаржник просив у разі повного чи часткового задоволення позову вирішити питання про зменшення суми штрафу. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що порядок приймання товару мав здійснюватися відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7. Крім того, позивачем в акті не зазначено кількість оглянутого товару, акт не містить вказівки на обов`язкове ознайомлення учасників комісії з відповідними нормативними документами. Відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я, благополуччя тварин» в частині відбору зразків та передачі їх для здійснення перевірки до лабораторії, а також Порядок відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. №833. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/3984/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3984/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/3984/22. 14.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 залишено без руху. Надано апелянту строк на усунення недоліків. 23.09.2022 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/3984/22. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18 04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема до 19 лютого 2023 року. Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. Відповідно до п. 2 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 № 10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» визнано таким, що втратили чинність, зокрема, пункт 1 наказу Голови суду від 03.03.2022 №10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану». В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022. Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже, справа №910/3984/22 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі. 12.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про продовження судом процесуального строку для подачі відзиву разом з відзивом. Розглянувши заяву позивача, колегія суду прийшла до висновку про поважність причин пропуску строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу, вважає за можливе їх поновити та прийняти відзив до матеріалів справи. У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 05.04.2022 між позивачем та відповідачем був укладений договір №111/В33-2022, за умовами якого відповідач зобов`язувався поставити позивачеві якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору, а позивач - прийняти та оплатити такі товари. Відповідно до п.1.2. договору найменування (номенклатура, асортименту кількість) товару зазначена в Додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015: 15330000-0 - Оброблені фрукти та овочі. Згідно з п.2.1. договору якість товару, що поставляється відповідачем повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТУ, ДСТУ, ТУ на цей вид товару. Відповідно до п.5.1. договору дата та місце поставки товару зазначається письмовій заявці позивача, сканкопія якої надсилається позивачем з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту відповідача tov.riolimit@ukr.net, вказану у розділі 13 цього Договору. Відповідач зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити позивачеві (його уповноваженій особі) отримання заявки. У .заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Передача (приймання - здача) товару здійснюється в пунктах відвантаження, а саме: Військова частина НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (п.5.2. договору). Згідно з п.5.4. договору при передачі товару відповідач повинен направити уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов`язаний передати всю необхідну товарно- супровідну документацію на товар, а позивач зобов`язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. На кожну партію товару, що постачається, відповідач зобов`язувався надавати позивачеві наступні документи, а саме: товарно-транспортну накладну (у разі перевезення товару автомобільним транспортом). Товарно-транспортна накладна, оформлена належним чином відповідно до вимог Закону України від 23.12.1997 №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568) «Про затвердження Правил перевезені, вантажів автомобільним транспортом в Україні»; рахунок-фактуру, підписану особою, уповноважену на підписання господарських та фінансових документів; видаткову накладну (у трьох примірниках), підписану особою, уповноважену на; підписання господарських та фінансових документів; оригінал (або завірена постачальником копія) декларації виробника або сертифікат якості (п.5.5. договору). Відповідно до п. 5.7 договору позивач має право відкласти приймання товару за кількістю та якістю, у разі, якщо відповідач не надав відповідні підтверджуючі (кількість та якість товару) документу або є сумніви щодо якості товару після проведення огляду, на строк - до 2-х календарних днів (для надання відповідачем цих документів) або встановлення відповідної якості товару. У разі, якщо сумніви щодо якості товару підтверджуються актом, складеним позивачем, він має право в односторонньому порядку дострокового розірвати Договір. Згідно з п.7.4. договору у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом, складеним позивачем. Зазначений товар не зараховується відповідачу у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання відповідачем вказаного акту. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим договором. Відповідно до п.11.8. договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього Договору). У будь-якому разі позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а відповідач з моменту направлення позивачем відповідного листа (на електронну пошту відповідача, вказану у розділі 13 цього Договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання відповідачем). Відповідно до специфікації до договору від 05.04.2022 №11/В33-2022 відповідач мав поставити позивачеві сухофрукти (суміш) у кількості 100000 кг загальною вартістю 6504000,00 грн. При цьому, якість товару визначено у ДСТУ 8494:2015 «Фрукти насіннячкові сушені». Так, відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5.1 розділу 5 «ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ» ДСТУ за органолептичними показниками сушені фрукти мають відповідати вимогам: - зовнішній вигляд: цілі плоди з насінням, цілі приплюснути плоди з витисненим насінням, половинки плодів правильної круглої чи овальної форми зі злегка загорненими краями, одного виду з непошкодженою шкіркою, кружки (бокові зрізи повноцінні за м`якоттю), часточки плодів; - консистенція: сушені фрукти еластичні, не ламкі, які не злипають під час стиснення. Дозволено грудкування напівфабрикату, яке усувається під час натискання. Згідно з підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 розділу 5 «ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ» ДСТУ за фізико-хімічними показниками сушені фрукти мають відповідати нормам: - металеві домішки - заборонено; - мінеральні домішки - заборонено; - сторонні домішки - заборонено; - ураженість шкідниками хлібних запасів - заборонено; - наявність сушених плодів, що загнили, горілих плодів, відходів - заборонено. Відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 «ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ» ДСТУ у сушених фруктах заборонено: наявність ознак спиртового бродіння; плісень за зовнішнім виглядом; наліт на поверхні плодів сірого чи білого кольору; комах, шкідників хлібних запасів, їхніх личинок і лялечок. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідно до ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи на виконання умов договору 14.04.2022 року відповідачем було поставлено позивачеві, за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8, корпус А, 10000 кг сухофруктів вартістю 650400,00 грн. Особа, яка здійснювала поставку (водій), разом з поставленим товаром надала такі товарно-супровідні документи: видаткову накладну від 14.04.2022 №НЛ-0000164; товарно-транспортну накладну від 14.04.2022 №НЛ-0000153; протокол випробувань від 01.12.2021 №211 та декларацію виробника від 13.04.2022 №113. Водночас, відповідачем не надано рахунок-фактуру на товар, підписаний особою уповноваженою на підписання господарських та фінансових документів. Всупереч пункту 5.4 договору відповідачем не було направлено уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який відповідно до пункту 5.4 договору зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар. При цьому, водій не був особою уповноваженою відповідачем в силу приписів пункту 5.4 Договору. Відповідно до декларації виробника від 13.04.2022 №113 постачальником сировини/продукції є ТОВ «КАРМАЛЮК ЮА», яке своєю декларацію гарантувало відповідність поставленої партії товару стандартам ДСТУ та підтверджувало відсутність в товарі гнилих плодів, відходів шкідників та їх личинок. Під час проведення перевірки позивачем поставленого відповідачем товару на дотримання постачальником пункту 2.1 Договору «ЯКІСТЬ ТОВАРУ» та ДСТУ у позивача виникла обґрунтована підозра, що поставлений відповідачем товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом та іншими органолептичними показниками. В зв`язку з чим, комісією позивача встановлено порушення вимог щодо якості товару, визначеної ДСТУ, а саме: наявність сушених плодів, що загнили та горілі плоди; також наявні комахи, шкідники хлібних запасів. Виявивши невідповідність товару зазначеним вимогам, позивач на підставі пункту 7.4 договору склав акт поставки неякісного товару від 14.04.2022 № 3, який 21.04.2022 позивач надіслав цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сторони, в силу вимог статті 627 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, самі визначили за умовами договору порядок приймання продукції та складання акту позивачем у разі наявності сумнівів щодо якості товару після проведення огляду. Крім того, суд звертає увагу, що згідно з зазначеною інформацією в Акті поставки неякісної продукції №3 від 14.04.2022, під час перевірки факт наявності сушених плодів, що загнили та горілих плодів, наявності комах, шкідників хлібних запасів зафіксовано засобами фототехніки, але будь-яких зауважень чи претензій до процедури перевірки і оформлених матеріалів від відповідача на адресу позивача не надходило. Незгоди або спростування зазначеного відповідачем до матеріалів справи також не надано. При цьому, сам відповідач по справі не скористався правом проведення дослідження на відповідність зразків товару вимогам ДСТУ. Натомість відповідач зазначає, що ним поставлено всю продукцію за умовами договору в обумовленій кількості, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач погодився з цим фактом. У зв`язку із фіксацію факту поставки відповідачем неякісного товару, зазначена партія на склад позивача не прийнята та повернута відповідачу для здійснення заміни на товар, якість якого відповідатиме умовам Договору. Для врегулювання спору в досудовому порядку, 18.05.2022 позивачем було передано під особистий підпис уповноваженому представнику відповідача Павліченко В.О., що діяв на підставі довіреності від 20.04.2022, претензію від 22.04.2022 №78/8/2-205 про сплату штрафу у розмірі 130080,00 грн. Проте, вказану претензію відповідач також залишив без відповіді та належного реагування; доказів протилежного суду не подано. Водночас, доводів позивача щодо неякісності товару відповідачем не спростовано. Посилання відповідача на долучену до матеріалів справи копію декларації виробника від 13.04.2022 №113 та протокол випробувань №211 від 01.12.2021 не спростовують виявленого позивачем факту неякісного товару, оскільки сама по собі декларація як і протокол не свідчить про якість продукції, а всі претензії з цього приводу відповідач має можливість пред`явити безпосередньо до постачальника неякісної продукції. Безпідставним судова колегія також вважає посилання відповідача на допущені позивачем порушення вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» та Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833 при відборі зразків продукції та їх дослідженні, оскільки як Закон, так і Порядок, визначають правові та організаційні засади саме державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що факт не зазначення кількості оглянутого товару, відсутності вказівки на обов`язкове ознайомлення учасників комісії з відповідними нормативними документами перед проведенням перевірки та порушення на думку відповідача позивачем порядку відбору зразків, без спростування факту вчинення порушення відповідачем, самі по собі не є такими, що звільняють останнього від відповідальності за вчинені ним порушення договору. У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 130080,00 грн штрафу (20 % від 650400,00 грн), розмір якого узгоджено сторонами у пункті 7.4 Договору. Судом першої інстанції здійснено перевірку заявлених позивачем до стягнення 130080,00 грн штрафу та не виявлено помилок у їх нарахуванні. Тому місцевий господарський суд, враховуючи положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, п. 7.4. договору від 05.04.2022 №111/В33-2022, дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, відповідають умовам укладеного договору, вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню. В поданій до суду апеляційній скарзі, відповідач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу, зменшивши його розмір. Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України ). Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором. Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання. Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з нормами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно п. 7.4. договору, у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом, складеним позивачем. Зазначений товар не зараховується відповідачу у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання відповідачем вказаного акту. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за цим договором. Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення суми штрафних санкцій та перед судом таке питання не ставилося. Питання щодо зменшення розміру суми штрафних санкції було порушено відповідачем лише при поданні апеляційної скарги. При цьому, відповідач в своїй апеляційній скарзі заначив, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.05.2022 він отримав лише 04.08.2022, а тому не мав можливості вчасно подати до суду відзив на позовну заяву. Доводи відповідача щодо можливості зменшення розміру штрафу, нарахованих на підставі п. 7.4. договору, зводяться до того, що відповідачем виконано умови договору та поставлено товар у повному обсязі, тобто поведінка відповідача доводить наявність підстав для зменшення розміру стягнення штрафних санкцій, крім того запроваджений в Україні воєнний стан погіршує фінансовий стан останнього, а об`єм прибутків скоротився на 50% порівняно з часом до введення військового стану. Надаючи оцінку доводам відповідача, як підставам для зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів зазначає, що неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, а не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки. Звертаючись з клопотанням про зменшення суми штрафу відповідач не надав доказів в підтвердження наявності підстав для зменшення його розміру, зокрема таких, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності, тяжке фінансове становище боржника та значну кількість зобов`язань перед третіми особами, неприбутковість боржника, тощо. З огляду на викладене, виходячи із визначених ст. 3 Цивільного кодексу України загальних засадах цивільного законодавства колегія суддів вважає, що підстави для зменшення штрафу відсутні. Суд апеляційної інстанції враховує п. 7.4. договору від 05.04.2022 №111/В33-2022, яким сторони добровільно, на власний розсуд, визначили відповідальність у вигляді сплати штрафу за поставку неякісного товару. Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі, як підставу для зменшення штрафних санкцій на те, що в Україні запроваджено воєнний стан, що зменшило об`єми прибутку та об`єми продажу, погіршило його фінансовий стан та призвело до скорочення чисельності працівників, то суд вказує, що відповідачем не надані суду докази в підтвердження зазначених обставин. Водночас колегія суддів звертає увагу, що спірний договір був укладений вже після введення в Україні воєнного стану, а саме 05.04.2022, що свідчить про обізнаність відповідача на момент підписання договору про відповідні умови здійснення господарської діяльності. З огляду на викладене, суд вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022, прийнято після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону. Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 - залишити без змін. Судові витрати відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/3984/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №910/3984/22 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «НОЛІМІТ».

4. Матеріали справи №910/3984/22 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді Є.Ю. Шаптала С.Р. Станік