Постанова 4813 № 522/17026/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3462/23 Справа № 522/17026/14-ц Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.02.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сидоренко А.О., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільно набуте майно, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА. Короткий зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову. 29 червня 2021 року представник ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Короткий зміст ухвалу суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2022 року клопотання представника ОСОБА_2 від 29 червня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільно набуте майно, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя задоволено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга вмотивована тим, що дії суду першої інстанції передчасні, оскільки апелянтом готуються скарги до ЄСПЛ та Конституційного Суду України; крім того вона не була сповіщена про дату, час та місце розгляду справи. Сповіщення сторін. Про судове засідання, призначене на 01 лютого 2023 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Повне судове рішення виготовлено 13 лютого 2023 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була належним чином сповіщена про розгляд справи 20 липня 2022 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17). Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву про скасування заходів забезпечення позову необхідно задовольнити з огляду на таке. Згідно із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала. Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. На підставі матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року, за заявою позивача було вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження наступного нерухомого майна, що зареєстровано за ОСОБА_2 : - приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 219,0 кв.м.; - нежиле приміщення магазину № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 81,2 кв.м.; - нежиле приміщення магазину № НОМЕР_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 158,8 кв.м.; - стояночне місце № НОМЕР_3 , відокремленої автостоянки-паркінгу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 16,5 кв.м.; - стояночне місце № 1,2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 74,9 кв. м.; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 209,7 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 136,6 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 203,9 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 8-ти поверхового будинку площею 146,7 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 8-ти поверхового будинку площею 202,2 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 148,9 кв.м. по АДРЕСА_5 ; -машинна стоянка № НОМЕР_4 , площею 13,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; - 1/2 частка нежитлового приміщення № 202, площею 237,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільно набуте майно, - відмовлено; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року та апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільно набуте майно залишено без змін. Таким чином, ухвалено рішення про повну відмову у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції було предметом перегляду судів апеляційної та касаційної інстанції, а тому заходи забезпечення позову підлягають скасуванню. Щодо інших доводів апеляційної скарги. Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала. Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що підготовка скарг до ЄСПЛ та Конституційного Суду України не є підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки рішення про відмову у задоволенні позову набрало законної сили, було використано всі національні засоби захисту позивачем (апеляційне та касаційне оскарження). Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2022 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення. Клопотання представника ОСОБА_2 від 29 червня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності на спільно набуте майно, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу та визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя- задовольнити. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року шляхом накладення арешту та заборони відчуження наступного нерухомого майна, що зареєстровано за ОСОБА_2 : - приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 219,0 кв.м.; - нежиле приміщення магазину № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 81,2 кв.м.; - нежиле приміщення магазину № НОМЕР_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 158,8 кв.м.; - стояночне місце № 13, відокремленої автостоянки-паркінгу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 16,5 кв.м.; - стояночне місце № 1,2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 74,9 кв. м.; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 209,7 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 136,6 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 203,9 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 8-ти поверхового будинку площею 146,7 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 8-ти поверхового будинку площею 202,2 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - 1/2 частка нежитлових приміщень 9-ти поверхового будинку площею 148,9 кв.м. по АДРЕСА_5 ; - машинна стоянка №52, площею 13,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; - 1/2 частка нежитлового приміщення № 202, площею 237,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 . Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2023 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк