Постанова Київський апеляційний суд № 369/3584/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року місто Київ. Справа 369/3584/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/94/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача: Желепи О.В., суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф. за участю секретаря: Вєтчінової О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Чепури Дмитра Дмитровича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року (у складі судді Волчка А.Я., інформація щодо дати складання повного судового рішення відсутня) в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Юніком», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМЗ ІНВЕСТ», треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Фітоліт-Лаймстоун», про визнання правочинів недійсними та витребування із чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року представник ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання правочинів недійсними та витребування із чужого незаконного володіння. Заявлені позовні вимоги обґрунтовували тим, що 01.11.2017 земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485800:03:004:0028 та 3222485800:03:001:0054, які належали ОСОБА_2 праві приватної власності, булинезаконно відчужені на користь ТОВ «Будівельна компанія Юніком» і ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ», шляхом внесення завідома неправдивих відомостей до реєстраційних документів суб`єктів господарської діяльності. Так, земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 площею 3,39 га було нібито добровільно передано ОСОБА_2 протоколом установчих загальних зборів учасників (засновників) № 1 від 01.08.2017 як розмір внеску останньої при створенні ТОВ «Будівельна компанія Юніком». Іншим засновником вищевказаної команії ТОВ «Будівельна компанія Юніком» став ОСОБА_5 , якого було нібито призначено керівником. Іншу земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 площею 1,54 га було нібито добровільно передано ОСОБА_2 протоколом установчих загальних зборів учасників (засновників) № 1 від 01.08.2017 як розмір внеску нею при створенні ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ». Іншим засновником вищевказаної ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» став ОСОБА_6 , якого було нібито призначено керівником. Позивачем зазначено, що вона ніколи не мала жодного відношення до ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ». Права на земельні ділянкивона була позбавлена без жодного волевиявлення, шахрайським шляхом, про що свідчать матеріали кримінального провадження № 12014110200001425 від 22.05.2014, в якому ОСОБА_2 визнано потерпілою та висновок експертизи від 23.01.2019 № 8-4/1944, що була проведена в кримінальному провадженні Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром. У даному Висновку експерта чітко зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 в Протоколі №1 у графі "Голова зборів учасників ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та у графі Голова зборів учасників ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» - виконано не нею, а іншою особою. За таких обставин, формування статутних капіталів ТОВ "ПМЗ ІНВЕСТ" та ТОВ «Будівельна компанія Юніком» було здійснено без відома та участі ОСОБА_2 , як власника вищезазначених земельних ділянок. Як зазначено в позовній заяві, невстановлені особи шляхом підроблення документів вчинили посвідчення підпису позивача у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Е.А., на Акті приймання-передачі майна - земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 від ОСОБА_2 до ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» та на Акті приймання-передачі майна - земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 від ОСОБА_2 до ТОВ «Будівельна компанія Юніком» до статутного капіталу створених товариств. Вказані акти стали підставою для вчинення державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області дій щодо реєстрації права власності на вказані земельні ділянок за ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» та ТОВ «Будівельна компанія Юніком». В подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 площею 1,5400 га продано ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» в особі її директора ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2017, серія та номер: 2065, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при цьому кожний отримав 0,77 га. За аналогічною схемою продано іншу земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 площею 3,39 га, продано ТОВ «Будівельна компанія Юніком» в особі директора ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 01.11.2017, посвідченого 01.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивачем зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вже притягалися до кримінальної відповідальності, що підтверджується довідками, виданими Національною поліцією України. 01.12.2017 вищезазначені земельні ділянки було поділено, в результаті чого отримані нові кадастрові номери. Так, земельна ділянка за кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 площею 1,5400 га була поділена на земельну ділянку за кадастровим номером 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га) та земельну ділянку за кадастровим номером 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га), а земельна ділянка за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 (площа 3,39 га) була поділена на земельну ділянку за кадастровим номером 3222485800:03:001:5085 (площа 1,695 га) та земельну ділянку за кадастровим номером 3222485800:03:001:5086 (площа 1,695 га). Позивач зазначила, що незаконні дії щодо вказаних земельних ділянок є не першою спробою позбавити її права приватної власності на них. Так, 12.04.2012 невстановлена особа перебуваючи у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 121/100, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом обману, представившись ОСОБА_2 , уклала від імені останньої з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 два договори купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3222485800:03:004:0028 та 3222485800:03:001:0054, вартість яких становила 1 610600.00 грн., чим завдала останній збитків в особливо великих розмірах. Але 03.06.2014 Києво-Святошинський районним судом Київської області було прийняте рішення про визнання недійсними даних договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222485800:03:001:0054 та 3222485800:03:004:0028. ОСОБА_2 вказала, що у протоколі № 1 від 01.08.2017 установчих загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та у протоколі № 1 від 10.08.2017 установчих загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ», у Акті приймання-передачі майна від ОСОБА_2 до ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 та Акті приймання-передачі майна від ОСОБА_2 до ТОВ «Будівельна компанія Юніком» земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 до статутного капіталу створених товариств, міститься підпис від імені ОСОБА_2 , але виконаний іншою особою, останнє вказує на факт відсутності волевиявлення позивача на відчуження даних земельних ділянок на користь спочатку юридичних осіб, а в подальшому - поділу вищезазначених земельних ділянок на частини та оформлення договорів купівлі-продажу та передачу земельних ділянок у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_12 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року в задоволені позову - відмовлено. Скасовано арешти, що накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2020 року, на земельну ділянку за кадастровим номером 3222485800:03:001:5086 (площа 1,695 га), що розташована в с. Святопетрівське Київської області; на земельну ділянку за кадастровим номером 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га), що розташована в с. Святопетрівське Київської області; на земельну ділянку за кадастровим номером 3222485800:03:001:5085 (площа 1,695 га), що розташована в с. Святопетрівське Київської області; на земельну ділянку за кадастровим номером 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га), що розташована в с. Святопетрівське Київської області. Не погоджуючись з таким рішенням суду, 05 серпня 2022 року Чепура Дмитро Дмитрович в інтересах ОСОБА_2 подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними: - договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:004:0028, площею 1,5400 га від 01.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., між ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» в особі його директора ОСОБА_6., у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якого отримано два кадастрові номери земельних ділянок 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га) та 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га); - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:03:001:0054, площею 3,39 га від 01.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., між ТОВ «Будівельна компанія Юніком» в особі її директора ОСОБА_5, у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якого отримано два кадастрові номери земельних ділянок 3222485801:01:036:5085 (площа 1,695 га) та 3222485800:03:004:5086 (площа 1,695 га; - витребувати на користь позивача земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га), 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га), 3222485801:01:036:5085 (площа 1,695 га) та 3222485800:03:004:5086 (площа 1,695 га), що розташовані за адресою: с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області, з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В скарзі вказує на те, що рішення суду є незаконним через невідповідність висновків, викладених у рішенні першої інстанції, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що посилання суду першої інстанції на ту обставину, що позивач не скористалась передбаченою ЦПК України можливістю притягнути до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "ТД "Фітоліт- Лаймстоун" не відповідає дійсності та суперечить чинному законодавству, посилаючись на те, що у підготовчому засіданні ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2021 р. постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ТОВ "ТД "Фітоліт-Лаймстоун", як кінцевого власника спірного майна. Оскільки дана категорія ухвал не підлягає апеляційному оскарженню, то свої доводи щодо її незаконності скаржник викладає в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції. Її незаконність випливає з аналізу цивільного процесуального законодавства та правових позицій Верховного Суду. Суд першої інстанції у підготовчому засіданні мав чітко визначити склад сторін в процесі, в тому числі хто є відповідачем (співвідповідачем) в даному спорі. Скаржник зазначає, що як вбачається з тексту ухвали суду першої інстанції від 05.10.2021 суд при вивченні матеріалів справи дійшов до висновку про необхідність залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме залучити ТОВ "ТД "Фітоліт-Лаймстоун". Тобто суд першої інстанції без обговорення питання з учасниками справи про можливість залучення до участі у справі даного товариства в якості співвідповідача прийняв незаконне рішення про залучення його в якості третьої особи, а не співвідповідача, що є порушенням процесуальних норм, зазначених в п.1 ч.І ст.189, п.4 ч.2 ст. 197 ЦПК України, та в Постановах Верховного Суду щодо цих правовідносин. Зазначає, що 09 квітня 2021 року представником позивача - адвокатом Чепуром Д.Д. було подано до Києво- Святошинського- районного суду письмове клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення апеляційного розгляду в Центральному апеляційному господарському суді у справі №904/4192/19 бід 04.11.2021 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Будівельна компанія Юніком" про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників товариства від 01.08.2017; про визнання недійсними акту приймання-передачі майна від 05.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4193/19 від 13.01.2020 за позовом до ТОВ "ПМЗ ІНВЕСТ" про визнання недійсним протоколу №1 від 01.08.2017 загальних зборів учасників ТОВ "ПМЗ ІНВЕСТ" та визнання недійсним акту приймання-передачі майна від 05.10.2017, яке задоволене не було. Рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у вказаних вище справах було задоволено позови про визнання недійсними зазначених вище протоколів та актів приймання- передачі майна. Вказує, що відмова у зупиненні провадження у цій справі суттєво порушує права позивача щодо захисту його законних прав та інтересів, через що рішення суду першої інстанції повинно бути скасоване як незаконне. Посилаючись на Постанови Верховного Суду від 3 травня 2018 року по справі № 752/9802/17, від 01 лютого 2017 року по справі № 6-1957цс16, по справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та посправі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року, а також на Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суді першої інстанції" від 12.06.2009 року №2, зазначає, що судом порушено вимоги ст.251 ЦПК України, чим суттєво порушені права позивача щодо захисту його законних прав та інтересів, через що рішення суду першої інстанції повинно бути скасоване. В судовому засіданні Київського апеляційного суду 24 січня 2023 року представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представники ТОВ "Будівельна компанія "Юніком", ТОВ "ПМЗ ІНВЕСТ", треті особи : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ "ТД "Фітоліт-Лаймстоун" до суду не з`явились про розгляд справи повідомлені належним чином. Так судові повістки, щодо повідомлення про розгляд справи відповідачів ТОВ "ПМЗ Інвест", ТОВ будівельна компанія "Юніком", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та третім особам: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 направлялись судом за зареєстрованим місмцем їх проживання та знаходження, повернулися з відміткою: адресат відсутній за адресою місця знаходження, що відповідно до п.4 ч.7 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням особи. Крім того, судом на електронну пошту представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_13 також надсилалась судова повістка. Третя особа: ТОВ "ТД "Фітоліт-Лаймстоун" отримали судову повістку про виклик в судове засідання на 24.01.2023 року - 12 січня 2023 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленям. За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини. Згідно з копій Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.12.2015 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:004:0028 та земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:0054. В 2017 році земельна ділянка площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:004:0028 на підставі протоколу № 1 установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ «Будівельна компанія Юніком» від 01 серпня 2017 року та Акту приймання-передачі майна від 05 жовтня 2017 року була передана позивачем до статутного капіталу ТОВ «Будівельна компанія Юніком». На підставі вказаних документів за ТОВ «Будівельна компанія Юніком» було зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку. Також, в 2017 році земельна ділянка площею 3,39 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:0054 на підставі протоколу № 1 установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» від 10 серпня 2017 року та Акту приймання-передачі майна від 05 жовтня 2017 року була передана позивачем до статутного капіталу ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ». На підставі вказаних документів за ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» було зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку. Позивач вказує на те, що зазначені земельні ділянки вибули з її володіння протиправно, без її власного волевиявлення на підставі підроблених документів, зокрема протоколів установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» та Актів приймання-передачі земельних ділянок до статутних капіталів вказаних компаній. До визнання в судовому порядку недійсними рішень установчих зборів засновників ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» та Актів приймання-передачі майна від позивача до статутних капіталів вказаних господарських товариств, правомірність цих юридичних фактів та відповідно і правомірність набуття ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» та ТОВ «Будівельна компанія Юніком» презюмується. На час розгляду даної справи відсутні судові рішення, які набрали законної сили щодо визнання вказаних рішень та правочинів недійсними. Так, копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4192/19 від 04.11.2021 за позовом до ТОВ «Будівельна компанія Юніком» про визнання недійсними протоколу загальних зборів учасників товариства, про визнання недійсними акту приймання-передачі майна та копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4193/19 за позовом до ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним акту приймання-передачі майна не містять відмітки про набрання ними законної сили. Більш того, як вбачається із матеріалів справи та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вищезазначені господарські справи перебувають на розгляді в суді апеляційної інстанції - Центральному апеляційному господарському суді, що позбавляє суд можливості вважати рішення по справах такими, що набрали законної сили. Відносно висновків судової експертизи від 23.01.2019 за № 8-4/1944 та від 10.05.2019 № 3609/3610/19-32, на які посилається позивач для підтвердження заявлених позовних вимог, то слід зазначити, що останні проводились на підставі постанов старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області Гадайчуком С.О. в межах кримінального провадження № 12011411020001425 від 22 травня 2014 року. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2019 року по даній справі було відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 лише в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та їх витребування у відповідачів та ОСОБА_4 , тоді як у відкритті провадження в частині визнання недійсними протоколів установчих зборів учасників ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ», а також Актів приймання-передачі майна до їх статутних капіталів було відмовлено, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Таким чином, обставини щодо вибуття від позивача спірних ділянок на користь юридичних осіб не є предметом доказування у даній справі. Надані позивачем копії висновків експертів не є належними доказами, а тому не можуть братись судом до уваги (аналогічний правовий висновок щодо належності висновку експерта у кримінальному провадженні як доказу у цивільній справі лише у випадку, якщо він стосується предмету доказування, мітиться у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17). Крім того, притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як і те, що спірні земельні ділянки вже неправомірно відчужувались, що підтверджується копією рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.06.2014, жодним чином не може підтверджувати факт неправомірного відчуження земельних ділянок в даному випадку, а є лише припущеннями позивача. Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2017 між ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» передало вказаним фізичним особам у спільну часткову власність земельну ділянку площею 1,54 га, кадастровий номер 3222485800:03:004:0028. Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за реєстраційним номером 2065. Того ж дня, між ТОВ «Будівельна компанія Юніком» з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з іншої сторони, був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «Будівельна компанія Юніком» передало вказаним фізичним особам у спільну часткову власність земельну ділянку площею 3,39 га, кадастровий номер 3222485800:03:001:0054. Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. На момент укладення договорів купівлі-продажу від 01.11.2017 ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» були титульними власниками спірних земельних ділянок, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, зокрема актами приймання-передачі майна до статутних капіталів вищезазначених юридичних осіб, ніяких обмежень щодо відчуження належного їм майна не мали. Відсутність волевиявлення позивача на передачу спірних земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ «Будівельна компанія Юніком» та ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» на момент ухвалення даного рішення не встановлена. У зв`язку з чим відсутні підстави для визнання вищевказаних договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними. Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з огляду на наступне. Відповідно до ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадженя у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовими рішеннями в іншій справі. З огляду на вищезазначені в рішенні суду першої інстанції обставини, суду достовірно було відомо, що питання правомірності вибуття спірних земельних ділянок з власності позивачва було предметом розгляду в господарському судочинстві. Суду також було відомо, що справи перебували на розгляді в апеляційному суді, разом з тим, суд безпідставно не зупинив провадження до вирішення справ в порядку господарського судочинства, в яких позивач доводила неправомірність вибуття з її власності спірних земельних ділянок та відсутність її волі на таке вибуття. Слід зазначити, що таке зупинення за обставинами даної справи мало відбуватись в тому числі і за ініціативою суду. Разом з тим в даній справі було відповідне клопотання, проте воно безпідставно не було задовлено судом, внасліок чого позивач був позбавлений можливості доводити в даній справі неправомірність вибуття з її власності майна, витребувати, яке вона просила суд. Суд, грубо порушуючи норми процесуального права, самоусунувся від свого обов`язку в межах розгляду справи про витребування майна, встановити факт вибуття такого майна з володіння позивача без власної волі, який перевірявся та досліджувався в господарському судочинстві. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2021 року у справі № 904/4192/19 , яке залишено без змін Постановою центрального апеляційеного господарського суду від 06 жовтня 2022 року , позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" (49000, м. Дніпро, пл. Героїв майдану, оф. 1, 235, код ЄДРПОУ 41492226), оформлене протоколом №1 від 01.08.2017 року. Визнано недійсним акт приймання-передачі майна від ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Юніком (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, оф. 1, 235, код ЄДРПОУ 41492226) земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 до статутного капіталу створеного товариства, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. 05.10.2017 року. Суд встановив, що докази у справі не підтверджують факт підписання позивачем протоколу установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ "Будівельна компанія Юніком" № 1 від 01.08.2017 року та Акту приймання-передачі майна від 05.10.2017 року, що вказує на відсутність волевиявлення позивача на заснування вказаного Товариства та формування статутного капіталу за рахунок свого майна. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року , яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду в м. Дніпро від 29.11.2022 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним протокол № 1 від 10.08.2017 загальних зборів учасників ТОВ «ПМЗ Інвест». Визнано недійсним Акт приймання-передачі майна від ОСОБА_2 до ТОВ «ПМЗ Інвест» земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:004:0028 площею 1,54 га до статутного капіталу створеного товариства, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. від 05.10.2017. Суд встановив, що Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 50385415 від 21.12.2015 власником земельної ділянки, загальною площею 1,54 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, кадастровий номер 3222485800:03:004:0028 є ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є державний акт на право власності, серія та номер: ЯЖ № 235954, виданий 20.06.2008 (а. с. 25 т 1). зібрані у справі докази не підтверджують факт підписання позивачем протоколу установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ «ПМЗ Інвест» № 1 від 10.08.2017 та Акту приймання-передачі майна від 05.10.2017, що вказує на відсутність волевиявлення позивача на заснування вказаного Товариства та формування статутного капіталу за рахунок власного майна. Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК україни обставини встанволені рішеням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті само особи або особа, щодо якої встанлвені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд встановив, що позивач є власником земельних ділянок: кадастровий номер 3222485800:03:001:0054, 3222485800:03:004:0028 , що знаходяться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське , які вибули з її власності поза її волею. Стосовно вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, апеляційний суд виходить з наступного. Матеріалами справи підтверджено та судом встанволено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:004:0028, площею 1,5400 га від 01.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., ТОВ «ПМЗ ІНВЕСТ» в особі його директора ОСОБА_6 відчужило земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до якого отримано два кадастрові номери земельних ділянок 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га) та 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га); Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:03:001:0054, площею 3,39 га від 01.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., ТОВ «Будівельна компанія Юніком» в особі її директора ОСОБА_5 відчужило земельну ділянку у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до договору отримано два кадастрові номери земельних ділянок 3222485801:01:036:5085 (площа 1,695 га) та 3222485800:03:004:5086 (площа 1,695 га) З огляду на те, що позивач не передавала свої земельні діялнки до статутного капіталу товариств, спірні земельні ділянки відчужувала особа, яка не мала жодних прав на їх відчуження. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України). Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15). Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним договорів, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела що на час укладення таких договорів продавець не мав права на їх відчуження. Такий висновко зроблено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. За обставинами даної справи встановлено, що позивач є власником майна, яке було відчужено за договрами, стороною яких вона не була, без її волі , а тому захист її прав, має відбуватись шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача, а не шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу. З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що земельні ділянки, які на праві власності належали позивачубуло поділено, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті чого отримані нові кадастрові номери: земельна ділянка за кадастровим номером 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га); земельна ділянка за кадастровим номером 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га); земельна ділянка за кадастровим номером 3222485800:03:001:5085 (площа 1,695 га); земельна ділянка за кадастровим номером 3222485800:03:001:5086 (площа 1,695 га). Як вбачається із матеріалів справи, в межах виконавчого провадження № 61751206 з примусового виконання виконавчого напису № 564, виданого 06.04.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. про звернення стягнення на належні ОСОБА_3 земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485800:03:001:5086 (площа 1,695 га) та 3222485801:01:036:5087 (площа 0,77 га) відбулись електронні торги з продажу вказаних земельних ділянок, переможцем яких стало ТОВ «ТД «Фітоліт-Лаймстоун». Також в межах виконавчого провадження № 61585486 з примусового виконання виконавчого напису № 472, виданого 16.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. про звернення стягнення на належні ОСОБА_4 земельні ділянки за кадастровими номерами 3222485800:03:001:5085 (площа 1,695 га) та 3222485800:03:004:5088 (площа 0,77 га) відбулись електронні торги з продажу вказаних земельних ділянок, переможцем яких стало ТОВ «ТД «Фітоліт-Лаймстоун». На час ухвалення рішення районним судомвласником всіх вищезазначених земельних ділянок булоТОВ «ТД «Фітоліт-Лаймстоун», що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що позивач не скористалась передбаченою ЦПК України можливістю притягнути до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "ТД "Фітоліт- Лаймстоун" суперечить чинному законодавству. Так з матеріалів справи вбачається, що у підготовчому засіданні ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2021 р. постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ТОВ "ТД "Фітоліт-Лаймстоун", як кінцевого власника спірного майна. Відповідно до ст. 51 ЦПК України ініціатором залучення співвідповідача у справі є позивач. Однак, як вбачається з положень п.1ч.1 сит. 189 ЦПК україни завданням підготовчого провадження є в тому числі остаточне визначення предмету спору та складу учасників судового процесу. п.4 ч.2ст. 197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні серед іншого суд вирішує питання залучення співвідповідача. Суд першої інстанції всупереч наведеним нормам не сприяв учасникам процесу в реалізації ними їхніх процесуальних прав, не використав усіх наданих суду процесуальних можливостей для вирішення справи. Зі змісту позовної заяви, яка перебувала на розгляді в суді вбачається, що позов про витребування майна до ТОВ "ТД "Фітоліт- Лаймстоун" заявлений не був. З огляду на те, що на стадії апеляційного розгляду неможливо змінити склад учасників, а також зміст позовних вимог, колегія суддів констатує, що позов про витребування майна до осіб, за якими не було зареєстровано право власності, про що було відомо позивачу під час проведення підготовчого судового засідання не підлягає до задоволення так як він заявлений до неналежних відповідачів. Крім того, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразововказувала,що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших. Таким чином, задоволення позовних вимог про витребування майна від відповідачів, за якими право власності на спірні земельні ділянки не зареєстровано не призведе до захисту порушених прав позивача, а тому і в цій частині позовних вимог слід відмовити. Разом з тим позивач , має право заявити вимоги про витребування майна до особи за якою такі права зареєстровані. Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи, які мали значення для її вирішення, порушено норми процесуального права, не вірно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповіцдають встановленим обставинам, а тому рішення суду першої інстанції має бути змінено щодо правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Чепури Дмитра Дмитровича в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2022 року року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року. Судді: О.В. Желепа В.А. Кравець О.Ф. Мазурик