Постанова 4852 № 160/1931/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/1931/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/1931/22 (суддя І інстанції Горбалінський В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення середньої заробітної плати, третя особа: Державна податкова служба України, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь оплату середньої заробітної плати на час відсторонення від виконання посадових обов`язків з 14.06.2019 по 15.10.2019 у розмірі 70 740,81 грн з вирахуванням обов`язкових зборів і платежів. (а.с. 1-12) Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року позов задоволений. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що предметом спору у справі № 160/17939/21 є визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку при звільненні з органів ДФС. Тобто, спірні відносини у цій справі не стосуються фактичного переходу адміністративної компетенції (функцій) ДФС до ДПС, а публічне (компетенційне) правонаступництво між вказаними органами не має правового значення у справі № 160/17939/21. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18. Також, зазначає, що при розрахунку суми середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання службових обов`язків позивачу необхідно враховувати не 84 робочих дня, а 43, оскільки йому надавались оплачувані щорічні відпустки і додаткові оплачувані відпустки державного службовця. У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Наказом в.о. голови ДФС України Продана М. від 26.06.2018 № 1084-о позивача призначено в порядку просування по службі на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як переможця конкурсу. 14.06.2019 в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим видано наказ № 466 «Про проведення службового розслідування», відповідно до пункту 1 якого Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС наказано провести у місячний термін службове розслідування стосовно заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , у тому числі за час виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Каліногорської В., заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Кирпи С., та заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 . Пунктом 2 вказаного наказу визначено, що на підставі частини першої статті 72 Закону України «Про державну службу» відсторонено заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , і заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 від виконання службових обов`язків за посадами на час проведення стосовно них дисциплінарних проваджень. 15.10.2019 в.о. голови ДФС України ОСОБА_7 видано наказ № 109-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на підставі статей 65, 66 та 77 Закону України «Про державну службу» оголошено догану ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів. 04.02.2020 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/12772/19, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 160/12772/19, позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано наказ ДФС України від 15.10.2019 № 109-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». (а.с. 19-31) Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 160/12772/19 касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 160/12772/19 повернуто особі, яка її подала. 05.01.2021 позивачем направлена вимога щодо виплати середньої заробітної плати за час відсторонення на ім`я Голови комісії з припинення ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Листом від 12.03.2021 № 1020/10/04-97-10 т.в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомив позивача, що управління більше не наділене повноваженнями на прийняття відповідних управлінських рішень стосовно оплати праці державних службовців, які виконують (або раніше виконували) функції з адміністрування податків, оскільки такими повноваженнями наділений новоутворений податковий орган Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у порядку публічного правонаступництва. (а.с. 32-35) 05.04.2021 позивачем направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимогу про виплату середньої заробітної плати за час відсторонення. (а.с. 39-40) 12.05.2021 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що воно не зобов`язано за рішенням суду здійснювати будь-які виплати позивачу. (а.с. 41-42) 04.09.2021 позивачем направлено заяву про виплату заробітної плати за час відсторонення від виконання обов`язків на посаді заступника начальника ДФС у Дніпропетровській області за період з 14.06.2019 по 15.10.2019 до Державної податкової служби України. Листом від 05.10.2021 № 8668/М/99-00-10-09-01-09 ДПС України повідомило позивача, що у справі № 160/12772/19 не заявлено позивачем вимогу про виплату середньої заробітної плати за час відсторонення. Ні ДПС України, ні її територіальні органи не були учасниками у даній справі та не вважає, що ДПС України і її територіальні підрозділи є правонаступником ДФС України і її територіальних підрозділів. Отже, зазначені органи не повинні сплачувати позивачу середню заробітну плату за час відсторонення. (а.с. 48) Не погоджуючись із зазначеним вище, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право відповідно до статті 72 Закону України «Про державну службу» на оплату середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, яку необхідно стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки всі права та обов`язки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) перейшли до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ За унормуванням ч. 1 ст. 72 Закону України «Про державну службу» (далі Закон України № 889-VIII) державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Відповідно до ч. 4 ст. 72 Закону України № 889-VIII у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку. Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі № 160/7263/20 дійшов висновку, що особа вважається такою, яка не притягнута до дисциплінарної відповідальності і дисциплінарні провадження вважаються закритими у випадку скасування у судовому порядку розпорядження або наказу про оголошення зауваження та про звільнення із займаної посади даної особи. Проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що позивач в даному випадку був відсторонений від виконання посадових обов`язків з моменту прийняття наказу від 14.06.2019 № 466 до моменту притягнення його до дисциплінарної відповідальності наказом від 15.10.2019 № 109-дс і заробітна плата йому не нараховувалась. 04.02.2020 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/12772/19, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 160/12772/19, за позовом ОСОБА_1 визнано протиправним і скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 15.10.2019 № 109-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Отже, позивач має право в порядку статті 72 Закону України «Про державну службу» на оплату середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків. Таким чином, вимоги позивача стосовно стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків за період з 14.06.2019 по 15.10.2019 є обґрунтованими і підлягають задоволенню про що правильно зазначив суд першої інстанції. Обчислення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків проводиться згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100). Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Довідкою форми ОК-5 підтверджено, що заробітна плата позивача за квітень і травень 2019 року становили 17 735,02 грн. та 29 425,52 грн. відповідно. (а.с. 43-47) Отже, середньоденна заробітна плата позивача складає 1 122,87 грн, виходячи з такого розрахунку 17 735,02 грн. + 29 425,52 грн.) / 42 дні (робочі дні у квітні та травні 2019 року). Тобто, сума середньої заробітної плати на час відсторонення від виконання посадових обов`язків складає 94 321,08 грн (1 122,87 грн. (середньоденна заробітна плата) * 84 (кількість робочих днів з 14.06.2019 року по 15.10.2019 року, а саме: 9 робочих днів у червні, 23 робочі дні у липні, 21 робочі дні в серпні, 21 робочі дні в вересні та 10 робочих днів в жовтні)). Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується із розміром середньої заробітної плати на час відсторонення від виконання посадових обов`язків з 14.06.2019 по 15.10.2019, зазначає, що позивач перебував у вказаний період у оплачуваних щорічних і додаткових оплачуваних відпустках державного службовця. Суд не приймає до уваги зазначені доводи, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Водночас, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Щодо правонаступництва прав і обов`язків Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Головним управління ДПС у Дніпропетровській області, суд зазначає таке. Позивач перебував у трудових відносинах із ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856). Тобто останнім місцем роботи позивача було ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856). Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Головне управління ДФС у Дніпропетровській перебуває в стані припинення, проте не є припиненим, у зв`язку з чим апелянт вважає, що не є належним відповідачем у справі та не повинен виплачувати позивачу середню заробітну плату на час відсторонення від виконання посадових обов`язків з 14.06.2019 по 15.10.2019. Також вважає, що до спірних правовідносин не можна застосовувати позицію щодо компетенційного публічного правонаступництва у сфері податкових правовідносин, оскільки спір виник з трудових відносин, а не з питань реалізації відповідачем повноважень у сфері податкової політики. З цього приводу колегія суддів зазначає таке. Згідно з пунктом 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі Закон), який набув чинності 25 березня 2021 року, Бюро економічної безпеки України розпочинає свою діяльність не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом. Приписами підпункту 2 пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону Кабінету Міністрів України доручено у термін не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року № 761 «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85» внесені зміну в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», виключивши таку позицію: «ДФС 370 370 4604 4604». 24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки», згідно з яким погодився із пропозицією Бюро про початок його діяльності та можливість виконання зазначеним Бюро функцій і завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. 4 січня 2022 року на сайті ДФС України оприлюднено повідомлення, що з огляду на відсутність згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85 «Про Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», визначеної чисельності працівників апарату та територіальних органів ДФС, а також відсутність у визначених Додатком № 3 до проекту Закону України № 6000 від 15 вересня 2021 року «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (прийнятий Верховною Радою України 02.12.2021) видатків у 2022 році на утримання ДФС та реалізацію заходів з реорганізації (ліквідації) ДФС, станом на 01.01.2022 всі співробітники ДФС, у тому числі, які входили до складу Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби, вивільнені. Починаючи з 01.01.2022 Державною фіскальною службою України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України. Подальші заходи, пов`язані із реорганізацією (ліквідацією) ДФС будуть здійснюватися представниками державних органів, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються, а також членами комісії з реорганізації ДФС, що є представниками інших центральних органів виконавчої влади відповідно до вимог Постанови № 1074. Згідно з вимогами Постанови № 1200 правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності є Державна податкова служба України та Державна митна служба України. Отже, з 01.01.2022 ДФС України офіційно повідомила, що повністю припинила свою діяльність, усі її працівники, зокрема і члени Комісії з реорганізації вивільнені, а всі подальші заходи з її ліквідації будуть здійснюватися представниками державних органів, які є її правонаступниками. У зв`язку з цим апеляційний суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18 грудня 2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 № 537 утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються. Згідно з додатками 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 № 537 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015). Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно з наказом Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 № 36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2019 № 17 розпочато виконання ГУ ДПС покладених на нього Положенням про ГУ ДПС функцій і повноважень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 вирішено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого у тому числі, включено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Абзацом 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 установлено, що територіальні органи ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення ДПС України територіальних органів згідно з абз. 4 п. 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається ДПС України після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи ДПС України, що будуть утворені згідно з абз. 4 п. 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, та заповненням 30% вакансій. В абзаці 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 закріплено, що права та обов`язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять ДПС України та її територіальним органам. Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. 30.09.2020 проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу юридичної особи ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321. Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №

893. Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади. Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) перейшли до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), тобто відповідача у справі. Отже, саме відповідач у справі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повинен виплатити позивачу заробітну плату за час відсторонення від виконання від виконання посадових обов`язків з 14.06.2019 по 15.10.2019 у розмірі 94 321,08 грн. Колегія суддів з огляду на доводи апелянта також зауважує, що формально запис про припинення Головне управління ДФС у Дніпропетровській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дійсно не внесений, натомість встановлені судом обставини беззаперечно свідчать про те, що зазначений орган свою діяльність повністю припинив, усі його працівники вивільнені, а його правонаступником у спірних правовідносинах є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України. З цього приводу апеляційний суд також зазначає, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Крім того, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає, що ефективним способом захисту, який поновить права позивача та надасть йому бажаний результат, а також буде запобіжником щодо нових порушень, є стягнення саме з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час відсторонення від виконання обов`язків, оскільки очевидно, що стягнення грошових коштів з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до бажаного позивачем результату та поновлення його прав не призведе у зв`язку з припиненням діяльності зазначеного податкового органу та відсутністю у нього працюючих осіб і видатків державного бюджету на його фінансування. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року в адміністративній справі № 160/1931/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з тієї ж дати. Суддя - доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко