Постанова 4852 № 160/14954/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14954/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в адміністративній справі №160/14954/20 (суддя у 1 інстанції Сліпець Н.Є.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) за номерами: №Ф-11349-53/64 від 05.11.2019 року у сумі 26 539,26 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; №Ф-11349-53/64 від 14.02.2020 року у сумі 29 293,44 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; №Ф-11349-53/64 від 14.04.2020 року у сумі 31 371,56 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року заяву представника ОСОБА_1 Прокуди Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/14954/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі №160/14954/20, яким стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) грн. Не погодившись з додатковим рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу професійну допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним та необґрунтованим оскілки справа є незначної складності, а тому підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00грн. відсутні. Також скаржником було подано клопотання про заміну відповідача його правонаступником. Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд зазначає наступне. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком; установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком. Наказом від 12.11.2020 року №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується. Зазначає, що відповідно до ч. 1 наказу ДПС України від 24.12.2020 року № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" територіальні органи ДПС України як відокремлені підрозділи, що утворені згідно наказу ДПС України № 529 від 30.09.2020 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", розпочали з 01.01.2021 року здійснення функцій і повноважень органів, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови КМУ №893. Так, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, що утворений на правах філії) з 01.01.2021 року здійснює функції та повноваження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 43145015). Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Перевіривши обґрунтованість клопотання, колегія суддів вважає його таким, що підлягає задоволенню, а саме: замінити відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 43145015) його правонаступником - Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП 44118658). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між адвокатом Прокудою С.А. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 26.10.2020 року. Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору розмір гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги складає 1500,00 грн. Оплата коштів на правничу допомогу у сумі 1 500 грн. підтверджується довідкою про оплату гонорару за договором від 26.10.20120 року. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання позивачу правничої допомоги та докази щодо сплати коштів за такі послуги. Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу неспівмірні з урахуванням складністю справи, є хибними, оскільки складність справи не є єдиним критерієм для визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, колегія суддів наголошує, що остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500,грн. узгоджується з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 26.10.2020 року.. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн. Враховуючи викладене підстави для скасування додаткового судового рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в адміністративній справі №160/14954/20 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року в адміністративній справі №160/14954/20- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко суддя В.А. Шальєва