Постанова Східний апеляційний господарський суд № 917/403/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/403/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу (вх. 1501 П/3) на рішення господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", м. Лубни,Полтавська область Полтавської області від 21.11.2022 року у справі за позовною заявою до про№917/403/22 (суддя Білоусов С.М.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал - МК", м. Кременчук, Полтавска область Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", м. Лубни,Полтавська область стягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал - МК" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 113 від 23.02.2022 року (вх. №438/22) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" про стягнення заборгованості за отриманий товар та транспортні послуги у сумі 543 070,90 грн., 40 099,27 грн. - пені, 6 655,62 грн. - 3% річних, 21 806,61 грн. інфляційних втрат. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.04.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). 03.10.2022 року від відповідача надійшла заява №277 від 29.09.2022 року (вх. №7078), у якому він просить суд слухати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. 05.10.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 278 від 29.09.2022 року (вх. № 7132), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач 06.10.2022 року направив до суду повідомлення, в якому просить суд надати час на проведення переговорів з позивачем щодо укладення мирової угоди. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.10.2022 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" № 277 від 29.09.2022 року (вх. № 7078 від 03.10.2022 року) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та зобов`язано позивача надати суду відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України. 19.10.2022 року від позивача надійшла заява № 341 від 17.10.2022 року (вх. №7612) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої ТОВ "Термінал - МК" просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар та транспортні послуги у сумі 493 070,90 грн., 40 099,27 грн. - пені, 6 655,62 грн. - 3% річних, 21 806,61 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд долучити до матеріалів справи докази часткової оплати суми основної заборгованості та закрити провадження у справі в частині - 50 000,00 грн. основного боргу. Згідно з положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; Враховуючи положення статті 46 ГПК України, господарським судом Полтавської області прийнято подану заяву про зменшення розміру позовних вимог та розглянуто вимоги у сумі 493 070,90 грн. заборгованості, 40 099,27 грн. - пені, 6 655,62 грн. - 3% річних, 21 806,61 грн. інфляційних втрат. 19.10.2022 року до суду першої інстанції від позивача надійшла відповідь на відзив №01/юр від 17.10.2022 року (вх. №7613), у якій він просив суд повернути судовий збір в частині закриття провадження у справі. Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське Шляхово-Будівельне Управління №9" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК" основний борг у сумі 493 070,90 грн, пеню у сумі 38 341,91 грн, 3% річних у сумі 6 350,54 грн, інфляційні втрати у сумі 13 618,23 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 007,03 грн, судовий збір у сумі 8 270,71 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК" з Державного бюджету України 750,01 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення №A42UA6859 від 23.02.2022, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Лубенське шляхово-будівельне управління №9, м. Лубни, Полтавська область звернулось з апеляційною скаргою №359 від 12.12.2022 за змістом якої просить суд: -прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду; -поновити ТОВ ШБУ-9 строк для подання апеляційної скарги; -скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ ТЕРМІНАЛ-МК по справі №917/403/22 повністю; -розгляд справи здійснювати з викликом сторін. В додатках до апеляційної скарги апелянтом надано: -роздруківка з сайту сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти; -квітанція про сплату судового збору (для суду); -документи, що підтверджують надіслання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи (для суду). В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак таким, що підлягає скасуванню. Відповідач не заперечує, що існує заборгованість перед позивачем у сумі 493 070,90 грн. Представнику позивача неодноразово повідомляли, що ТОВ «ШБУ-9» не відмовляється від взятих на себе зобов`язань. Заборгованість по оплаті виникла в зв`язку з тим, що ТОВ «ШБУ-9» досить тривалий час не може отримати від Служби автомобільних доріг в Сумській області оплату за виконані роботи в сумі 19 814 485,16 грн. по ремонту автомобільної дороги Т-17.05 Лохвиця-Гадяч-Охтирка-КПП Велика Писарівка км.107+660-км.118+010. В даний час платіжні доручення знаходяться в державному казначействі м. Суми, зазначено, що як тільки кошти надійдуть на рахунок ТОВ «ЩБУ-9», то одразу буде погашено заборгованість перед позивачем. Отже, в даному випадку за твердженнями відповідача, саме через неправомірні дії третіх осіб відповідач не взмозі здійснити вчасне погашення заборгованості, та не має можливості здійснити вчасне погашення заборгованості, що на його думку, дає підстави для відстрочення виконання зобов`язань перед ТОВ «Термінал-МК». Зазначає, що під час провадження у суді першої інстанції ТОВ «ШБУ-9» здійснило часткове погашення заборгованості, що свідчить про наміри відповідача виконати свої зобов`язання. Також, апелянт звертає увагу на те, що 24.02.2022 року розпочалися військові дії. В умовах війни сфера діяльності ремонту доріг зазнала значного погіршення через призупинення державних програм з будівництва доріг, підвищення цін на паливно-мастильні та інші матеріали, руйнування логістичних зв`язків, тощо. Крім того, відповідач має заперечення проти розрахунків пені, інфляційного збільшення та 3% річних після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Посилаючись на пункт 7.4 договору відповідач стверджує, що договором не передбачено нарахування пені за прострочення оплати суміжних послуг, пеня нараховується виключно за не оплату, несвоєчасну або неповну оплату товару. Також, апелянт зазначив, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи без виклику сторін, хоча відповідачем було подано заяву про розгляд справи із викликом сторін. Відповідач вбачає у цьому порушення принципів господарського судочинства. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.12.2022 р. в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Чернота Л.Ф., тоді як іншими членами колегії є Зубченко І.В., Радіонова О.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2022, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління №9", м. Лубни, Полтавська строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/403/22 від 21.11.2022 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", м. Лубни, Полтавська на рішення господарського суду Полтваської області від 21.11.2022 року у справі №917/403/22. Встановлено учасникам справи строк до 10.01.2023 року (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч. 2 ст. 263 ГПК України. Запропоновано учасникам справи в строк до 10.01.2023 року (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч. 4 ст. 262 ГПК України. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Ухвалено розглядати справу №917/403/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 у справі №917/403/22. Витребувано матеріали справи №917/403/22 з Господарського суду Полтавської області. 04.01.2023 (в межах строку) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-МК», м. Кременчук, Полтавська область надійшов відзив на апеляційну скаргу №6 від 03.01.2023, за змістом якого позивач просить суд залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вважає аргументи відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть братися судом апеляційної інстанції до уваги при розгляді апеляційної скарги. Вважає, доводи, викладені в апеляційній скарзі, спрямовані лише на те, щоб уникнути законної сплати заборгованості і жодним чином не ґрунтуються на нормах права. 23.01.2023 на виконання вимог ухвали суду від 27.12.2022 з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/403/22. Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду також не надходило. Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини: Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління №9" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 61-11/01/21 від 11.01.2021 року, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти (далі товар) відповідно до умов договору та додаткових угод до нього. Загальна вартість договору (ціна договору) складається із суми загальної вартості товару, поставленого покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.4 договору). За умовами підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується на підставі підписаної сторонами додаткової угоди передати (поставити) у власність покупця товар. Покупець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі (відповідно до умов додаткової угоди) здійснювати приймання та оплату товару, підписувати та повертати постачальнику належні йому екземпляри документів, а також у разі використання транспорту постачальника відшкодовувати постачальнику витрати, що пов`язані з перевезенням товару (п. 2.2.1, п. 2.2 договору). Товар поставляється покупцеві залізничним або автомобільним транспортом партіями в межах об`єму, в кількості й за ціною, визначених додатковими угодами, на умовах EXW, FCA, CPТ відповідно до офіційних правил «Інкотермс», чинних на момент укладання додаткової угоди. Конкретна умова відправлення та поставки товару, редакція «Інкотермс» визначаються у відповідній додатковій угоді на поставку товару (п. 4.2 договору). Згідно з п. 4.6 договору у разі понесених постачальником транспортних витрат, пов`язаних з оплатою перевезення товару до місця призначення, сума витрат по перевезенню відшкодовується покупцем. Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів у сумі, яка зазначена у відповідній/них додатковій/вих угоді/ах до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою/ими угодою/ами. Оплата здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати або на умовах, визначених у додатковій/их угоді/ах (п. 5.2 договору). Пунктом 5.6 договору передбачено, що витрати постачальника з перевезення товару до місця призначення відшкодовуються покупцем за умовами, визначеними у додатковій/их угоді/ах за договором. Відповідно до п. 7.4 договору у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Розділом 10 «Форс-Мажор» договору сторони погодили, зокрема, сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань за цим договором у зв`язку з форс-мажорними обставинами, зобов`язана сповістити про це іншу сторону. Якщо про такі події непереборної сили, не буде повідомлено протягом 10 (десяти) календарних днів, Сторона для якої настала подія непереборної сили, не може на неї посилатися, крім випадку, коли ця подія перешкоджає відправці такого повідомлення (п. 10.3 договору). Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності зі його невиконання. Строк дії договору може бути пролонгованим на кожний наступний період в один рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону за тридцять днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію. Оплата товару здійснюється на умовах визначених в самих додаткових угодах, копії яких містяться в матеріалах справи підписаних без зауважень з боку постачальника ТОВ «Термінал-МК» - Директором Антоненко Ю.В. та з боку покупця ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» з боку Тетерятникова В.В. (том 1, а.с. 26-52). При цьому за додатковими угодами сторони визначили строк оплати (30 календарних днів) не лише товару, а й відшкодування транспортних послуг на підставі акта здачі-прийняття послуг за перевезений тоннаж. На виконання договору та додаткових угод за видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 80-106), (далі спірні видаткові накладні) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 245 724,33 грн, який відповідачем отриманий повністю. Крім того, у межах додаткових угод сторонами визначена за актами надання послуг (копії яких наявні в матеріалах справи том 1, а.с. 134-180), вартість транспортних послуг на загальну суму 347 346,57 грн, які відповідачем отримані повністю підлягають до відшкодування на користь позивача (окремо від вартості товару). Усього відповідачу було поставлено товару та надано транспортні послуги на загальну суму 11 593 070,90 грн. У рахунок виконання грошових зобов`язань відповідачем було сплачено позивачу 11 050 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими платіжними дорученнями (том 1, а.с. 162-171). Однак, відповідач за отриманий товар та транспортні послуги повністю не розрахувався, несплачена ним сума становить 543 070,90 грн. Викладені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" заборгованість за отриманий товар та транспортні послуги у сумі 543 070,90 грн., пені у розмірі - 40 099,27 грн., 3% річних у розмірі - 6 655,62 грн., інфляційних втрат у розмірі - 21 806,61 грн. Із поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що відповідач 05.10.2022 року, після відкриття провадження у справі №917/403/22, сплатив частково заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 61-11/01/21 від 11.01.2021р. в розмірі 50 000,00 грн. (платіжне доручення № 899 від 05.10.2022 року) том 1, а.с. 221-223). Отже, на думку позивача за відповідачем наявна заборгованість за отриманий товар та транспортні послуги у сумі 493 070,90 грн., 40 099,27 грн. - пені, 6 655,62 грн. - 3% річних, 21 806,61 грн. інфляційних втрат. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Предметом спору за даною справою є стягнення коштів у розмірі 493 070,90 грн., 40 099,27 грн. - пені, 6 655,62 грн. - 3% річних, 21 806,61 грн. інфляційних втрат за договором №61-11/01/21 поставки нафтопродуктів від 11.01.2021. За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За приписами вимог статті 173 ГК України та статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Укладений між сторонами договір №61-11/01/21 від 11.01.2021 за своєю правовою природою є договором поставки. За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, яка узгоджується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до додаткових угод до договору, а також передбачених статтями 253, 254 Цивільного кодексу України нормативних приписів щодо початку перебігу й закінчення строків, поставлений позивачем товар та надані транспортні послуги мали бути оплачені відповідачем у наступні строки: - за видатковою накладною № 2646 від 20.08.2021 на суму 383 265,10 грн та актом надання послуг № 2646 від 20.08.2021 на суму 17 442,00 грн (відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.08.2021) - не пізніше 20.09.2021. Відповідно до приписів частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Оскільки останній день строку припадає на вихідний, відтак кінцевий термін розрахунків за видатковою накладною та актом надання послуг №2646 є 20 вересня 2021 року.; - за видатковою накладною № 2660 від 25.08.2021 на суму 400 800,09 грн та актом надання послуг № 2660 від 25.08.2021 на суму 18 240,00 грн (відповідно до додаткової угоди № 2 від 25.08.2021) - не пізніше 24.09.2021; - за видатковою накладною № 2034 від 25.08.2021 на суму 404 808,10 грн та актом надання послуг № 2034 від 25.08.2021 на суму 18 442,40 грн (відповідно до додаткової угоди № 3 від 25.08.2021) - не пізніше 24.09.2021; - за видатковою накладною № 2684 від 26.08.2021 на суму 408 148,09 грн та актом надання послуг № 2684 від 26.08.2021 на суму 18 574,41 грн (відповідно до додаткової угоди № 4 від 26.08.2021) - не пізніше 27.09.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (25.09.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 27 вересня 2021 року.; - за видатковою накладною № 2711 від 27.08.2021 на суму 393 452,10 грн та актом надання послуг № 2711 від 27.08.2021 на суму 17 905,60 грн (відповідно до додаткової угоди № 5 від 27.08.2021) - не пізніше 27.09.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (26.09.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 27 вересня 2021 року.; - за видатковою накладною № 2712 від 27.08.2021 на суму 401 802,10 грн та актом надання послуг №2712 від 27.08.2021 на суму 18 285,60 грн (відповідно до додаткової угоди № 6 від 27.08.2021) - не пізніше 27.09.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (26.09.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 27 вересня 2021 року.; - за видатковою накладною № 2878 від 03.09.2021 на суму 398 629,09 грн та актом надання послуг № 2878 від 03.09.2021 на суму 18 141,20 грн (відповідно до додаткової угоди № 7 від 03.09.2021) - не пізніше 04.10.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (03.10.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 04 жовтня 2021 року.; - за видатковою накладною № 2904 від 05.09.2021 на суму 413 470,09 грн та актом надання послуг № 2904 від 05.09.2021 на суму 18 164,00 грн (відповідно до додаткової угоди № 8 від 05.09.2021) - не пізніше 05.10.2021; - за видатковою накладною № 2926 від 06.09.2021 на суму 433 019,10 грн та актом надання послуг № 2926 від 06.09.2021 на суму 19 022,80 грн (відповідно до додаткової угоди № 9 від 06.09.2021) - не пізніше 06.10.2021; - за видатковою накладною № 2957 від 07.09.2021 на суму 428 002,10 грн та актом надання послуг № 2957 від 07.09.2021 на суму 18 802,40 грн (відповідно до додаткової угоди № 10 від 07.09.2021) - не пізніше 07.10.2021; - за видатковою накладною № 2975 від 08.09.2021 на суму 386 482,09 грн та актом надання послуг № 2975 від 08.09.2021 на суму 16 978,41 грн (відповідно до додаткової угоди № 11 від 08.09.2021) - не пізніше 08.10.2021; - за видатковою накладною № 3004 від 09.09.2021 на суму 416 064,10 грн та актом надання послуг № 3004 від 09.09.2021 на суму 6 146,40 грн (відповідно до додаткової угоди № 12 від 09.09.2021) - не пізніше 11.10.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (09.10.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 11 жовтня 2021 року.; - за видатковою накладною №3005 від 09.09.2021 на суму 412 192,09 грн та актом надання послуг № 3005 від 09.09.2021 на суму 17 799,21 грн (відповідно до додаткової угоди №13 від 09.09.2021) - не пізніше 11.10.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (09.10.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 11 жовтня 2021 року.; - за видатковою накладною № 3034 від 10.09.2021 на суму 406 560,10 грн та актом надання послуг № 3034 від 10.09.2021 на суму 17 556,00 грн (відповідно до додаткової угоди № 14 від 10.09.2021) - не пізніше 11.10.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (10.10.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 11 жовтня 2021 року.; - за видатковою накладною №3054 від 11.09.2021 на суму 413 072,09 грн та актом надання послуг № 3054 від 11.09.2021 на суму 17 837,19 грн (відповідно до додаткової угоди № 15 від 11.09.2021) - не пізніше 11.10.2021; - за видатковою накладною № 3098 від 13.09.2021 на суму 432 256,10 грн та актом надання послуг № 3098 від 13.09.2021 на суму 18 665,61 грн (відповідно до додаткової угоди № 16 від 13.09.2021) - не пізніше 13.10.2021; - за видатковою накладною № 3139 від 14.09.2021 на суму 415 140,00 грн та актом надання послуг № 3139 від 14.09.2021 на суму 6 541,60 грн (відповідно до додаткової угоди № 17 від 14.09.2021) - не пізніше 15.10.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (14.10.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 15 жовтня 2021 року.; - за видатковою накладною № 3477 від 28.09.2021 на суму 385 102,09 грн та актом надання послуг № 3477 від 28.09.2021 на суму 6 295,38 грн (відповідно до додаткової угоди № 18 від 28.09.2021) - не пізніше 28.10.2021; - за видатковою накладною № 3478 від 28.09.2021 на суму 396 792,10 грн та актом надання послуг № 3478 від 28.09.2021 на суму 6 486,48 грн (відповідно до додаткової угоди № 19 від 28.09.2021) - не пізніше 28.10.2021; - за видатковою накладною № 3564 від 01.10.2021 на суму 397 120,09 грн та актом надання послуг № 3564 від 01.10.2021 на суму 6 377,28 грн (відповідно до додаткової угоди №20 від 01.10.2021) - не пізніше 01.11.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (31.10.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 1 листопада 2021 року.; - за видатковою накладною №3574 від 02.10.2021 на суму 403 508,10 грн та актом надання послуг № 3574 від 02.10.2021 на суму 6 481,02 грн (відповідно до додаткової угоди № 21 від 02.10.2021) - не пізніше 02.11.2021; - за видатковою накладною № 3632 від 05.10.2021 на суму 424 671,91 грн та актом надання послуг № 3632 від 05.10.2021 на суму 6 000,81 грн (відповідно до додаткової угоди № 23 від 05.10.2021) - не пізніше 04.11.2021; - за видатковою накладною № 3691 від 08.10.2021 на суму 450 075,91 грн та актом надання послуг № 3691 від 01.10.2021 на суму 6 063,21 грн (відповідно до додаткової угоди № 22 від 08.10.2021) - не пізніше 08.11.2021; - за видатковою накладною № 3835 від 14.10.2021 на суму 462 813,90 грн та актом надання послуг № 3835 від 14.10.2021 на суму 6 234,80 грн (відповідно до додаткової угоди № 24 від 14.10.2021) - не пізніше 15.11.2021; - за видатковою накладною № 3891 від 19.10.2021 на суму 455 865,90 грн та актом надання послуг № 3891 від 19.10.2021 на суму 6 141,20 грн (відповідно до додаткової угоди № 25 від 19.10.2021) - не пізніше 18.11.2021; - за видатковою накладною № 3926 від 20.10.2021 на суму 457 023,90 грн та актом надання послуг № 3926 від 20.10.2021 на суму 6 156,80 грн (відповідно до додаткової угоди № 26 від 20.10.2021) - не пізніше 19.11.2021; - за видатковою накладною № 3975 від 22.10.2021 на суму 465 515,90 грн та актом надання послуг № 3975 від 22.10.2021 на суму 6 584,76 грн (відповідно до додаткової угоди № 27 від 22.10.2021) - не пізніше 22.11.2021, оскільки останній день строку припадає на вихідний (21.11.21), відтак кінцевий термін розрахунків є 22 листопада 2021 року. Матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з серпня по жовтень 2021 року належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо поставки нафтопродуктів. В свою чергу, відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором, з порушенням строків встановлених договором та не у повному обсязі оплатив отриманий товар та послуги; заборгованість останнього складає 493 070,90 грн. Доказів щодо повної оплати отриманого товару відповідач суду не надав, строк оплати настав, заявлений позивачем до стягнення основний борг (з урахуванням зменшених позовних вимог) у сумі 493 070,90 грн відповідач визнає. Крім того, за текстом апеляційної скарги відповідач не заперечує фактичні обставини справи, викладені в рішенні суду, та повінстю визнає суму основного боргу перед позивачем по справі. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованими висновку суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 493 070,90 грн є законними й обґрунтованими. Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Приписами вимог ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України). Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України). Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України). Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. У даному випадку пунктом 7.4. договору сторони погодили, що у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даним договором. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Заявлені позивачем до стягнення пеня у сумі 40 099,27 грн., 3% річних у сумі 6 655,62 грн. та інфляційні втрати у сумі 21 806,61 грн. розраховані ним із заборгованості відповідача (з урахуванням часткових оплат) за кожною із спірних видаткових накладних за загальний період з 10.10.2021 по 22.02.2022 р. Перевіривши правові підстави, період нарахування здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що він здійснений без урахування вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу та закінчення строку при визначенні періоду прострочки у виконанні зобов`язань з оплати товару. Зокрема, позивачем не враховано, що згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Крім того, в окремих випадках при визначенні суми заборгованості позивачем не прийняті до уваги дні часткової оплати, які мають враховуватися у зменшення періоду заборгованості. Відповідно до приписів частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Здійснений позивачем розрахунок не враховує зазначеного. Нарахування пені проведено позивачем по поставкам: 10.09.21 (видаткова накладна та акт наданих послуг №3034), 11.09.21 (видаткова накладна та акт наданих послуг №3054), 14.09.21 (видаткова накладна та акт наданих послуг № 3139), 20.10.21 (видаткова накладна та акт наданих послуг № 3926) та 22.10.21 (видаткова накладна та акт наданих послуг №3925) не тільки на вартість отриманого та вчасно не оплаченого товару, а й на вартість наданих транспортних послуг, що не передбачено умовами договору. Пеня та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становлять 38 341,91 грн. та 6350,54 грн., в іншій частині стягнення, в тому числі і заявленої до стягнення позивачем пені, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. За даною справою, позивач заявив до стягнення з відповідача 21 806,61 грн. інфляційних втрат. Перевіривши правові підстави, період (нарахування інфляційних втрат на заборгованість за кожною окремо спірною видатковою накладною) судова колегія дійшла висновку, що загальна сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача становить13 618,23 грн. У задоволенні вимог про стягнення 8 188,38 грн. інфляційних втрат обґрунтовано відмовлено. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України). На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Крім того, відповідач маючи заперечення проти розрахунків пені, інфляційного збільшення та 3% річних, не надав суду контррозрахунку таких сум, що свідчить про необґрунтованість апеляційних вимог. Стосовно судових витрат судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. За даною справою позивачем заявлені до стягнення з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 9 174,49 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 174,49 грн. Заявляючи в позові про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9174,49 грн, позивач надав: - попередній (орієнтовний розрахунок) судових витрат; - договір про надання професійної правничої допомоги № 21-02/22 від 21.02.2022; - акт №22-02/2022 від 22.02.2022 виконаних робіт (наданих послуг) з видами послуг адвоката у цій справі та їх вартістю з урахуванням витраченого часу; - платіжне доручення №A42UA6860 від 23.02.2022 про сплату вартості послуг у сумі 9 174,49 грн. На підставі акту №22-02/2022 від 22.02.2022 приймання-передачі послуг адвокатом на користь відповідача в межах укладеного ними договору були надані послуги на загальну суму 9174,49 грн. Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність від 01.07.2001 року. Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених в судовому рішенні правових критеріїв, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із визначеною позивачем загальною сумою витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням приписів, визначених статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 9 174,49 грн. за платіжним дорученням №A42UA6859 від 23.02.2022 року. З урахуванням зменшення позовних вимог до 561 632,40 грн., врахованих судом, судовий збір повинен становити 8 424,48 грн. Отже, надмірно сплачений судовий збір становить 750,01 грн. Станом на час прийняття рішення господарським судм Полтавської області матеріали справи містили заяву позивача №240 від 17.10.2022 року про повернення надмірно сплаченого ним судового збору, тому надмірно сплачений судовий збір в розмірі 750,01 грн. підлягає поверненню позивачу. Оскільки позовна вимога у цій справі задоволена судом частково у сумі 551 381,58 грн, то на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 007,03 грн. та судовий збір у сумі 8 270,71 грн. Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи спірне рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами. Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права (зокрема розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання)) в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції. Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 року року у справі №917/403/22 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції. За таких підстав рішення Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 року у справі №917/403/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги Відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 123,126, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9", м. Лубни,Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 року у справі № 917/403/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.11.2022 року у справі №917/403/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 13.02.2023. Головуючий суддя Л.Ф. Чернота Суддя І.В. Зубченко Суддя О.О. Радіонова