Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/25594/22
від 10.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/25594/22 Провадження № 33/4820/134/23 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., при секретарі Савчук Н.С., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року, - в с т а н о в и л а: Цією постановою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого, - визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного арешту на 10 діб. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. За постановою судді, ОСОБА_1 17 листопада 2022 року о 21 год. 09 хв., повторно протягом року, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а сааме: погрожував нанесенням тілесних ушкоджень та фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психічному здоров`ю. Також, ОСОБА_1 , 25 листопада 2022 року о 18 год. 10 хв., повторно протягом року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в погрозах фізичною розправою, виражаннях нецензурними словами на її адресу та штовханнях, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психічному здоров`ю. 27 листопада 2022 року о 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 , повторно протягом року, під час телефонної розмови вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які полягали в погрозах фізичною розправою, виражаннях нецензурними словами на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психічному здоров`ю. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. На її думку, суддя незаконно та необґрунтовано, без законних на те підстав, постановив рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Стверджує, що матеріали справи ґрунтуються виключно на фальсифікованих працівниками поліції доказах, здобутих з грубим порушенням закону, які залишилися поза увагою судді. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки такий пропущений з поважних причин. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, потерпілу ОСОБА_2 , яка заперечила проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та дослідивши відеозапис подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, а апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дізнання, з`ясування обставин та перевірка їх доказами у справі проведено з дотриманням вимог закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що встановлення обставин в справі проведено упереджено, без з`ясування даних, які мають значення для встановлення істини у справі, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими суддею доказами. Обставини психологічного насильства в сім`ї, наявність конфлікту у вечірню пору 17, 25, 27 листопада 2022 року з ОСОБА_2 , з якою він перебуває у шлюбних відносинах, висловлювання нецензурної лайки в адресу останньої, погрози їй фізичною розправою, ОСОБА_1 фактично не заперечує, однак викладає свою версію подій. Повністю ствердила названі обставини в судовому засіданні першої інстанції і потерпіла ОСОБА_2 , яка прямо вказала на ОСОБА_1 , як на особу, яка за місцем проживання, систематично вчиняє відносно неї та дитини домашнє насильство, принижує їх, застосовує фізичну силу. Даними відеозапису подій стверджується, що ОСОБА_1 , в присутності органів поліції, малолітньої дитини, на протязі тривалого часу висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої, чинив на неї психологічний тиск. Змістом термінового заборонного припису стосовно кривдника від 17.11.2022 року стверджується, що ОСОБА_1 за вчинення систематичного домашнього насильства відносно потерпілої заборонено контактувати з останньою (а.с. 7). Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість притягнення його до встановленої законом відповідальності. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації особою притягнутою до адміністративної відповідальності не надано. Більше того, дані твердження ОСОБА_1 були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані. За таких обставин, приходжу до переконання, що докази вчинення правопорушення ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отриманні з дотриманням вимог законодавства. В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 та інших осіб заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Такі обставини ґрунтуються виключно на твердженнях самого ОСОБА_1 , який є прямо зацікавленою особою, його роздумах щодо процесів в державі, діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів дізнання та суду в упередженості та необ`єктивності, вільному тлумаченні закону, що не можна визнати допустимими доказами. При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, що ОСОБА_1 звертався із заявами та скаргами до окружного прокурора, який здійснює нагляд за органами дізнання чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об`єктивний сумнів. В матеріалах справи відсутні належні дані, які б викликали сумніви в щирості та достовірності послідовних показань потерпілої ОСОБА_2 щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Більше того, такі твердження повністю узгоджуються з даними відеозапису подій, що свідчить про їх належність. У зв`язку з цим підстав вважати, що потерпіла оговорює особу, притягнуту до адміністративної відповідальності, враховуючи, що її показання фактично повністю, за деяким виключенням, узгоджуються з показаннями самого ОСОБА_1 , в процесі апеляційного розгляду не має. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, чим порушив його права, суддя до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 , будучи належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлений про день, час і місце судового розгляду (а.с.66) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення слухання справи суду не надав. А тому, суд, з урахуванням строків накладення адміністративного стягнення, за відсутності клопотань, та на виконання вимог ст. 277 КУпАП, обґрунтовано здійснив розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . В процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю забезпечені та відновлені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право давати пояснення, подавати докази, завдавати питання потерпілій та отримати на них відповіді, тощо. Не змінює факту вчинення правопорушення, не впливає на кваліфікацію дій та не звільняє ОСОБА_1 від встановленої законом відповідальності твердження останнього, що сварка за місцем проживання та нецензурна лайка на адресу потерпілої не утворює порушення її прав та не може тягнути адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Так, згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року під психологічним насильством у сім`ї розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, протиправні дії можуть мати характер психологічного насильства, яке виражається з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю. Як вбачається з матеріалів справи та фактично не заперечує сам ОСОБА_1 , він висловлював словесні образи та погрози по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , тобто порушував конституційні права і свободи члена сім`ї, як людини та громадянина, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Доказів, які б стверджували протилежне ОСОБА_1 не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції не встановлено. Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування постанови у межах апеляційної скарги особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, не вбачається. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді арешту на строк 10 діб, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника. При цьому накладаючи стягнення суддею правильно враховано, що ОСОБА_1 систематично вчиняє адміністративні правопорушення, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій, зі своєї негативної поведінки жодних висновків не зробив, не працює та офіційних доходів не має. З матеріалів провадження вбачається, оскаржувана постанова була постановлена 14 грудня 2022 року суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови для сторони захисту розпочався 15 грудня 2022 року та закінчився після спливу десяти днів 25 грудня 2022 року (останній день для подачі апеляційної скарги). Враховуючи те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не був присутній, копію постанови отримав 20 січня 2023 року, що підтверджується розпискою на титульному аркуші, тому строк на апеляційне оскарження постанови пропущений із поважних причин. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року. Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій БОЛОТІН