Ухвала ККС ВС № 208/4254/19
від 09.02.2023 · КримінальнаУХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 року м. Київ Справа № 208/4254/19 Провадження № 51 - 751 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року щодо ОСОБА_4 , встановив: Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року, залишеним без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 328 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і на нього покладено відповідні обов`язки. У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку. Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України. Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі захисник не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень як вироку, так і ухвали апеляційного суду відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього. При цьому, захиснику необхідно врахувати, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом. Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Крім того, захисник у своїй касаційні скарзі зазначає прохання про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , проте підстави та доводи на обґрунтування цього не наводить. Також відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді. Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд постановив: Залишити касаційну скаргузахисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху. Встановити захиснику ОСОБА_5 п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3