Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/21498/22

Справа № 127/21498/22 Провадження № 22-ц/801/375/2023 Категорія: 88 Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2023 рокуСправа № 127/21498/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М., суддів Берегового О. Ю., Якименко М. М., секретар судового засіданні Куленко О. В. учасники справи: заявник (особа, яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_1 , особа щодо якої порушується питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2022 року, постановлену у складі судді Федчишена С. А., присяжних Калінчука В. М., Павлика І. В. в м. Вінниці, дата складення повного тексту ухвали 09.12.2022 року,- в с т а н о в и в : 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою за участю заінтересованої особи виконавчого комітету Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном, у якій висувала вимогу визнати недієздатною ОСОБА_2 , встановити опіку над ОСОБА_2 та за поданням органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради призначити ОСОБА_1 її опікуном. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 є тіткою ОСОБА_1 , вони проживають однією сім`єю, що підтверджується довідкою № 1461, виданою 30.11.2021 року КК мікрорайону «П`ятничани». На початку 2020 року ОСОБА_1 помітила значний регрес у психічному здоров`ї своєї тітки - ОСОБА_2 , яка почала плутатись у часі та у місці свого перебування, почала не розуміти тих питань, які до неї ставились, не впізнавала людей, з якими постійно контактувала. 23.03.2021року у супроводі заявника ОСОБА_2 звернулась за медичною допомогою до лікаря - психіатра у КНП «Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Вінницької обласної ради», де їй був поставлений діагноз - деменція помірного ступеню важкості з психотичними (маячними) симптомами з помірно вираженими характерними змінами особистості по орг. типу внаслідок ушкодження гол. Мозку судинного генезу та призначено лікування. Стверджує, що у ОСОБА_2 утворився хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого вона перестала усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вважає що її тітка потребує стороннього догляду, її необхідно визнати недієздатною та призначити опікуна. Зазначає що у ОСОБА_2 немає дітей, окрім заявниці інших членів сім`ї також немає. Вона має можливість дбати про свою тітку, створювати їй необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 257 ЦПКУ: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з огляду на вимоги ст. ст. 3, 9 СК України, положення ЦК України не є членом сім`ї чи близьким родичом ОСОБА_2 , а тому не має права звертатися до суду з заявою про визнання останньої недієздатною (частина 3 статті 296 ЦПК України). З цією ухвалою не погодилась заявниця ОСОБА_1 06 січня 2023 року подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вона не є членом сім`ї ОСОБА_2 , а тому не має права на звернення до суду із заявою про визнання її недієздатною та встановлення над нею опіки. Вказує, що в підтвердження проживання однією сім`єю вона надала довідку КК мікрорайону «П`ятничани» № 1461, крім того у заяві зазначила що викладені обставини можуть підтвердити свідки, про виклик яких заявляла клопотання. Вказує, що суд безпідставно взяв до уваги заперечення ОСОБА_2 , викладені в адресованій суду заяві, не переконався чи це вона їх писала. Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи впродовж встановленого апеляційним судом строку до суду не надійшов. В судовому засіданні апеляційного суду заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Усов Ю. В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Представник заінтересованої особи Орган опіки та піклування Вінницької міської ради Желіховська Н. М. заперечила проти доводів апеляційної скарги, оскільки стороною заявника не надано доказів в підтвердження факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, рішення суду вважає законним та обгрунтованим. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. По справі встановлено наступні обставини: - ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою за участю заінтересованої особи виконавчого комітету Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном, (а. с. 1 - 4 ). - Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року у цій справі відкрито провадження (а.с. 38). - 04 листопада 2022 року ОСОБА_2 подала до Вінницького міського суд заяву про закриття провадження у цій справі, мотивуючи тим, заявниці ОСОБА_1 не відноситься до членів її сім`ї та не є її родичкою. Звертає увагу суду на те, що на обліку у психіатра вона не перебуває, немає підстав для визнання її недієздатною, у них із заявницею уже декілька років існує спір з приводу користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 із своєю донькою обмежують її у праві користування належною їй частиною будинку, тому й звернулись до суду із цією заявою, зазначає що ОСОБА_1 вже зверталась до суду із заявою про визнання її недієздатною (справа № 127/20670/22), проте через неможливість довести родинні відносини відкликала подану нею заяву (а.с. 45 - 46). ? Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2022року заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи виконавчого комітету Вінницької міської ради, як органу опіки та піклування про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном залишено без розгляду (а.с. 62 - 63). Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Частиною 3 ст. 296 ЦПК України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України). Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі. Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19). Що стосується тлумачення поняття «близькі родичі», то виходячи з вимог ЦК України, СК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 була племінницею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку заявниця просить визнати недієздатною. Відтак заявниця не відноситься до близьких родичів, які вправі звертатися із заявою про визнання особи недієздатною. ОСОБА_1 в підтвердження проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 надала довідку № 1461, видану 30.11.2021 року КК мікрорайону «П`ятничани» (а. с. 6). Проте у поданому до суду клопотанні ОСОБА_2 (а.с. 45-46) заперечує проживання однією сім`єю, вказує про наявність конфліктів із заявницею. Також апеляційний суд акцентує увагу на тому, що ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , а заявниця ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 (а.с.37), хоча в заяві стверджує про спільне проживання із ОСОБА_2 . Також із загальнодоступного реєстру судових рішень підтверджується те, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду із аналогічною заявою, яку відкликала після того як суд залишив її без руху для надання доказів родинних відносин або проживання однією сім`єю (справа № 127/20670/22, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106374400 ), причому і тоді, і наразі ОСОБА_1 надає одну і ту ж довідку на підтвердження проживання однією сім`єю:довідку № 1461, виданою 30.11.2021 року КК мікрорайону «П`ятничани». Отже, з огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доказів проживання однією сім`єю заявниці та особи, про недієздатність якої вона порушує питання, матеріали справи не містять, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду першої інстанції. Разом з тим, суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 не є членом сім`ї та не є близьким родичем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосувавши правильно положення статей 3, 9 СК України, та дійшовши обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки заяву про визнання особи недієздатною подано особою, яка не є членом сім`ї або близьким родичем такої особи, - припустився помилки, пославшись на підставу залишення заяви без розгляду на п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи), тоді як мав би послатися на п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд: якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, оскільки з огляду на приписи ч.3 ст.296 ЦПК України заяву подано особою ( ОСОБА_1 ), яка не є членом сім`ї або близьким родичем особи, щодо якої порушується питання про визнання її недієздатною. Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Враховуючи вищевикладені обставини оскаржувана ухвала вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2022 року підлягає зміні в частині зазначення підстави для залишення позову без розгляду з вказівкою на те, шо заяву слід залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2022 року змінити, зазначивши підставу для залишення заяви без розгляду п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. В решті ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Т. М. Шемета Судді О. Ю. Береговий М. М. Якименко Повне судове рішення складено 09 лютого 2023 року.