Постанова Київський апеляційний суд № 753/19114/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2023 року м. Київ Справа №753/19114/21 Апеляційне провадження №22-ц/824/2444/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Нежури В.А. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Цимбал І.К., 23 червня 2022 року у м. Києві, за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест Фінанс», В С Т А Н О В И В У вересні 2021 ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 звернулись до суду першої інстанції із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., в якій просили: - витребувати у приватного виконавця Мілоцького О.Л. копії матеріалів виконавчих проваджень № 62256114, № 62254422 та № 62266698 та №62268451. - визнати незаконними (протиправними) дії приватного виконавця Мілоцького О.Л., які полягають в тому, що виконавчі провадження щодо Боржника ОСОБА_1 №62256114, №62254422, а також виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2 №62266698 та №62268451 - не були закінчені, а виконавчі листи безпідставно були повернені стягувачу з посиланням на п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та в рамках вищевказаних виконавчих проваджень: - скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 ВП №62254422 від 03 червня 2020 року, в тому числі накладеного арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; - скасувати постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 ВП №62254422 від 03 червня 2020 року; - скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 ВП №62266698 від 04 червня 2020 року; - скасувати постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 ВП №62266698 від 04 червня 2020 року. - скасувати всі вжиті приватним виконавцем заходи забезпечення виконання рішення та обтяжень рухомого та нерухомого майна боржників, які були застосовані до боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчих проваджень №62256114, №62254422 та до боржника ОСОБА_2 в рамках виконавчих провадженнях №62266698 №62268451. Скарга мотивована тим, що приватним виконавцем були повернуті виконавчі листи стягувачу, в той час як виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з божника, повинно було бути закінчено, оскільки на момент прийняття відповідних постанов, заборгованості вже не існувало. Скаржники повідомили про це приватного виконавця, проте останній не прийняв до уваги дану інформацію, не перевірив її та прийняв рішення в супереч вимогам законодавства. В подальшому приватний виконавець відмовився від скасування вжитих заходів забезпечення виконавчих проваджень, які наразі відсутні, що порушує права скаржників, у зв`язку з чим останні вимушені були звернутися до суду із даною скаргою. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест Фінанс» - задоволено частково. Скасовано постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62254422 від 03 червня 2020 року, в тому числі накладеного на квартиру АДРЕСА_2 . Скасовано постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадження №62254422 від 03 червня 2020 року. Скасовано постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №62266698 від 04 червня 2020 року. Скасовано постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №62266698 від 04 червня 2020 року. Скасовано вжиті приватним виконавцем заходи забезпечення виконання рішення та обтяжень рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були застосовані в рамках виконавчих проваджень №62256114 №62254422 відносно боржника ОСОБА_1 та у виконавчих провадженнях №62266698 №62268451 відносно боржника ОСОБА_2 . В задоволенні іншої частини скарги - відмовлено. Ухвала суду в частині відмови в задоволенні скарги мотивована тим, що скаржники були обізнані щодо накладення арештів в межах виконавчих проваджень та завершення виконавчих проваджень, що підтверджується довідкою Міністерства юстиції України від 22 грудня 2020 року, сформованою за результатами перевірки діяльності приватного виконавця Мілоцького О.Л. за скаргою ОСОБА_1 , а також ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2021 року у справі №753/2693821, якою досліджувалося питання законності завершення виконавчих проваджень №62256114, №62254422, №62266698, №62268451, а тому скарга в цій частині не може бути задоволена, оскільки подана з порушенням строків, встановлених законодавством, та скаржники не обґрунтовують поважність причин пропуску процесуального строку. Скасовуючи постанови приватного виконавця про накладення арешту, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду даної скарги, будь-яких виконавчих проваджень щодо скаржників не існує, проте обтяження майна скаржників має місце, що беззаперечно порушує право власності останніх на мирне володіння майном і не переслідує будь якої легітимної мети. Враховуючи те, що необґрунтовані обтяження мають місце і на даний час, доводи приватного виконавця Мілоцького О.Л. та представника останнього про те, що скаржники пропустили строк для звернення з вимогою про скасування постанов є необґрунтованими. Отже, враховуючи, що приватний виконавець не вжив заходів щодо скасування обтяжень на майно скаржників, суд вважав, що такі обтяження підлягають скасуванню судом. Не погодився із зазначеним судовим рішенням приватний виконавець Мілоцький О.Л., ним подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що скарга подана з порушенням строків встановлених законодавством та скаржники не обґрунтовують причини пропуску процесуального строку. Зазначає, що скаржники про накладення арештів в межах виконавчих проваджень та про завершення виконавчих проваджень дізнались, як мінімум, на початку грудня 2020 року, що підтверджується довідкою Міністерства юстиції України від 22 грудня 2020 року, сформованою за результатами перевірки діяльності приватного виконавця Мілоцького О.Л. за скаргою ОСОБА_1 , а також ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2021 року у справі №753/2693821, якою досліджувалося питання законності завершення виконавчих проваджень №62256114, №62254422, №62266698, №62268451. Також вказує на те, що питання законності повернення виконавчих документів стягувачу та скасування арештів у вказаних вище виконавчих провадженнях вже було предметом судового розгляду, що підтверджується ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2021 року, яка в свою чергу, скаржниками не оскаржувалась та яка набрала законної сили. Також приватний виконавець вказує на те, що законом визначений механізм зняття арешту з майна (коштів) та скасування заходів примусового виконання, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню (ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»), однак суд першої інстанції, посилаючись на положення ч.4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що вказана норм хоч і не регулює подібні правовідносини, однак висвітлює правовий механізм їх врегулювання між певними суб`єктами. Виконавець вважає вказане нелогічним, оскільки є ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка винесена після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, ухвалюючи рішення про скасування постанов про арешт майна та коштів боржників, суд помилково виходив з того, що це єдиний ефективний спосіб захисту з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням вимог вищенаведеного законодавства. На підставі викладеного просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким скаргу на дії приватного виконавця залишити без задоволення. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. В судовому засіданні приватний виконавець Мілоцький О.Л. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити. ОСОБА_1 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Тому, керуючись положеннями ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за його відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року у справі № 753/22718/16-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» 60484,04 доларів США в рахунок стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11261458000 від 30 листопада 2007 року, 13217,77 грн пені та процентів. Також вищевказаним судовим рішенням було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 23458,80 грн судового збору в рівних частках з кожного по 11729, 40 грн. На підставі виконавчих листів №753/22718/16 виданих 18 червня 2019 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. відносно боржника ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження № 62256114 та №62254422, про стягнення основної суми боргу та судових витрат. Також, на підставі виданих виконавчих листів у справі № 753/22718/16 приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. були відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 виконавче провадження №62266698 та №62268451, також про стягнення основної суми боргу та судових витрат. Постановою приватного виконавцем Мілоцьким О.Л. від 03 червня 2020 року виконавчі провадження №62254422 та №62256114 об`єднані у зведене виконавче провадження №6225664. Відповідно до постанови від 03 червня 2020 року в рамках ВП №62254422 було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 на підставі якої було здійснено реєстрацію обтяження нерухомого майна: квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Згідно постанови від 03 червня 2020 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. в рамках ВП № 62254422 було накладено арешти на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що міститься на відкритих рахунках в банках. В подальшому, постановою від 20 листопада 2020 року виконавче провадження №62256114 було виведено із зведеного виконавчого провадження. 20 листопада 2020 року постановою приватного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачу по ВП №62256114. 20 листопада 2020 року постановою приватного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачу по ВП № 62254422. Постановою приватного виконавцем Мілоцьким О.Л. від 04 червня 2020 року виконавчі провадження №62266698 та №62268451 об`єднані у зведене виконавче провадження №62269252. Відповідно до постанови від 04 червня 2020 року в рамках ВП №62266698 було накладено арешт на все майно ОСОБА_2 на підставі якої було здійснено реєстрацію обтяжень всього рухомого та нерухомого майна. Також, згідно постанови від 04 червня 2020 року приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. в рамках ВП № 62266698 було накладено арешти на грошові кошти боржника ОСОБА_2 , що міститься на відкритих рахунках в банках. В подальшому, постановою від 20 листопада 2020 року виконавче провадження № 62266698 було виведено із зведеного виконавчого провадження №62269252. 20 листопада 2020 року постановою приватного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачу по ВП №62268451. 20 листопада 2020 року постановою приватного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачу по ВП № 62266698. Згідно довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. від 21 грудня 2020 року, за результатами позапланової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження №62256647, до складу якого входять виконавчі провадження №62254422 та №62256114, яка проводилась на підставі звернення ОСОБА_1 від 16 листопада 2022 року, та в межах предмету цього звернення, порушень вимог законодавства не виявлено. У вказаній довідці зазначено, що дії приватного виконавця щодо завершення виконавчих проваджень №62254422 та №62256114, вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства /а.с. 63-65/. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року визнано виконавчий лист №753/22718/16 від 18 червня 2019 року виданий Дарницьким районним судом м. Києва на підставі заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року у справі № 753/22718/16 таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року скаргу ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л., заінтересована особа АТ «УкрСиббанк» - залишено без задоволення. Предметом вказаного судового розгляду були питання законності повернення виконавчих документів стягувачу та скасування арештів у вказаних вище виконавчих провадженнях. Зокрема, судоми першої інстанції було встановлено, що відповідно до довідки від 21 грудня 2020 року управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було проведено позапланову перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького О.Л., зокрема щодо питання не вчинення приватним виконавцем дій щодо закриття виконавчих проваджень № 62256114, № 62254422. У ході проведення перевірки, були відібрані пояснення у приватного виконавця, який вказав, що відповідно до відомостей журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції приватного виконавця було встановлено, що станом на дату прийняття приватним виконавцем постанов про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі п. 9 ч. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до приватного виконавця не надходило документів, що могли стати підставою для завершення виконавчих проваджень з інших підстав. Перевіркою також встановлено, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва, якою скасовано виконавчий лист, виданий 18.06.2019 до приватного виконавця не надходив, та за результатами пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень її також не знайдено. З огляду на вказані обставини, перевіркою було встановлено, що дії приватного виконавця щодо завершення виконавчих проваджень № 62256114, № 62254422 вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства. Судом першої інстанції також критично оцінені твердження адвоката скаржника Літовкіної Т.М., про те, що приватний виконавець не належним чином, не повно, не всебічно та не об'єктивно здійснював дії у виконавчому провадженні, зокрема перед прийняттям постанови про повернення виконавчих документів не перевірив реєстр іпотек та не встановив обставини відсутності у ОСОБА_1 боргу перед АТ «Укрсиббанк», з огляду на те, що вказані дії були предметом перевірки уповноваженого органу саме за скаргою ОСОБА_1 , і порушень в діях приватного виконавця не встановлено. Інші рішення уповноважених органів стосовно незаконності постанов приватного виконавця про повернення виконавчих документів у виконавчих провадженнях відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатом скаржниці суду надані не були. Крім того, доводи адвоката скаржниці про те, що ОСОБА_1 надсилала приватному виконавцю договори, які були підписані 28 жовтня 2020 року та повідомляла його про відсутність підстав для проведення виконавчих дій, та наявність підстав для закриття виконавчих проваджень, суд першої інстанції також оцінив критично, з огляду на те, що такі документи надійшли приватному виконавцю 23 листопада 2020 року, що підтверджується відповідним штампом на цій заяві, тобто через три дні після прийняття ним постанов про повернення виконавчих документів. У вересні 2021 ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 звернулись до суду першої інстанції зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест Фінанс». Скарга мотивована незаконністю завершення приватним виконавцем виконавчих проваджень, оскільки станом на дату завершення виконавчих проваджень зобов`язання перед банком було відсутнє, так як було виконано шляхом відступлення права вимоги на користь третіх осіб, а тому приватний виконавець, на думку скаржників, зобов`язаний був закінчити виконавчі провадження та припинити чинність арештів. Приймаючи постанову від 20 листопада 2020 року на підставі наявності у боржника майна переданого в іпотеку банку, приватний виконавець не перевірив інформацію та не встановив даних, що станом на 28 жовтня 2020 року іпотеки вже не існувало, а договір між банком і ОСОБА_1 було розірвано. Отже приватний виконавець перед тим як приймати відповідну постанову мав би перевірити в реєстрі іпотек інформацію щодо майна боржника проте вказаного зроблено не було. Також вказують на те, що 08 грудня 2020 Дарницьким районним судом м. Києва було постановлено ухвалу, якою визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Також скарга мотивована тим, що приватним виконавцем було накладено арешт на рахунки та майно боржників без встановлення конкретного майна та конкретних рахунків відкритих в банках та інших фінансових установах. Скарга направлена скаржниками на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 15 вересня 2021 року. У скарзі питання строку звернення, скаржниками не порушується. В силу ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Положеннями ст. 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 361/1335/20 зазначено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено залишається без розгляду. У постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 201/4813/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не вирішив питання про поновлення строку на подання такої скарги, не з`ясував, чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України, оскільки заявник має право звернутись зі скаргою на дії державного виконавця до суду в межах десятиденного строку, що обчислюється в календарних днях, передбаченого ЦПК України. У зв`язку з цим судові рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовані, а справа направлена на новий розгляд. У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують дії приватного виконавця пов`язані накладення арештів та завершення виконавчих проваджень. Скаржники зазначають, що приватним виконавцем накладено арешт на рахунки та майно боржників без встановлення конкретного майна та конкретних рахунків відкритих в банках та інших фінансових установах, а також вказують на те, що приватний виконавець не мав права повертати виконавчі документи стягувачу, а повинен був закінчити виконавчі провадження у зв'язку з тим, що боржниками виконано зобов'язання підтверджене рішенням суду. У зв`язку з викладеним, просили визнати незаконними дії приватного виконавця, які полягають в поверненні 20 листопада 2020 року виконавчих документів стягувачу та просили скасувати постанови про накладення арешту, які прийняті приватним виконавцем 03 червня 2020 року та 04 червня 2020 року. Виходячи з положень ст. 499 ЦПК України, перебіг процесуального строку оскарження постанов приватного виконавця щодо накладення арештів та дій щодо завершення виконавчих проваджень починається з дати коли скаржники дізнались про прийняття таких рішень приватним виконавцем. З матеріалів справи вбачається, що скаржники були обізнані щодо накладення арештів в межах виконавчих проваджень та завершення виконавчих проваджень, що підтверджується довідкою Міністерства юстиції України від 22 грудня 2020 року сформованою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. за скаргою ОСОБА_1 та ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року у справі №753/2692/21, якою досліджувалося питання законності завершення виконавчих проваджень №62256114, №62254422, №62266698 та №62268451. Таким чином, звернення скаржників із скаргою на дії приватного виконавця у вересні 2021 року, є вчиненим поза межами визначеного чинним законодавством десятиденного строку на оскарження. Питання про поновлення строку на звернення зі скаргою перед судом поставлено не було, однак з`ясування обставин дотримання процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії виконавця має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного/приватного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду. Зважаючи на викладене колегія суддів приходить до висновку, що скаржниками був пропущений десятиденний строк на звернення зі скаргою, клопотання про поновлення цього строку при зверненні зі скаргою заявлено не було, доказів поважності причин його пропуску суду також надано не було, а тому в порядку ст. 126 ЦПК України суду першої інстанції встановивши, що скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано з порушенням строків на її подання, слід було залишити без розгляду. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що питання законності повернення виконавчих документів стягувачу та скасування арештів у вказаних вище виконавчих провадженнях з тих самих підстав, що наведені в скарзі, яка є предметом даного перегляду, вже були предметом судового розгляду, що підтверджується ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року у справі № 753/2692/21. Судом була надана оцінка доводам скаржників у справі, і в задоволенні скарги скаржникам було відмовлено. Вказана ухвала суду скаржниками в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили. А їх звернення з новою скаргою на ті самі дії приватного виконавця направлено на перегляд цього рішення, та суперечить принципу правової визначеності,і наявність двох судових рішень з одного і того самого питання, але різних за змістом є неприпустимим. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском скаржниками процесуальних строків на звернення зі скаргою. В порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі 496,20 грн підлягають компенсації за рахунок скаржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького Олега Леонідовича - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року - скасувати та постановити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест Фінанс» - залишити без розгляду. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 496, 20 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко В.А. Нежура Повний текст постанови складений 06 лютого 2023 року.