Постанова 4850 № 200/17318/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2023 року справа №200/17318/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі № 200/17318/21 (головуючий суддя І інстанції Зеленов А.С.), складеного в повному обсязі 20 липня 2022 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 02 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення від 07.10.2021 №057350004909 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дати звернення, 01.10.2021, з урахуванням до пільгового стажу який дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоду навчання позивача в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1995 по 18.06.1998. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії від 07.10.2021 №057350004909. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 який дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1995 по 18.06.1998. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дати звернення, 01.10.2021. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі № 200/17318/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачем, на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі, до пенсійного органу не були надані документи, які визначають форми навчання та періоду навчання позивача, а також технікуми відсутні в переліку професійно-технічних навчальних закладів, тому у управління не було законних підстав для врахування зазначеного періоду до пільгового стажу, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30 січня 1998 року Добропільським МВ УМВС України в Донецькій області), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 за допомогою Веб-портал Пенсійного фонду звернувся із заявою про автоматичне призначення пенсії Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350004909 від 07.10.2021 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на момент звернення у позивача відсутній пільговий стаж необхідний для призначення пенсії згідно ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до спірного рішення, страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 0 місяців 22 дні. Пільговий стаж складає 23 роки 4 місяці 15 днів. Позивачу не зараховано до пільгового стажу період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1995 по 18.06.1998 (2 роки 9 місяців 18 днів). Спірним питанням в межах даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною, а рішення пенсійного органу таким, що підлягає скасуванню з зобов`язанням зарахувати спірні періоди навчання до пільгового стажу та призначити пенсію. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок). Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Періоди роботи, записи про які відсутні в трудовій книжці, були зараховані управлінням до страхового стажу. В якості підстави неврахування таких періодів до пільгового стажу визначено, що довідки не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. З копії диплому серії НОМЕР_3 , виданому ОСОБА_1 вбачається, що він закінчив Донецький гірничий технікум ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю технологія підземної розробки корисних копалин та рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 11 червня 1998 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка/а.с.111/. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 від 14.04.1995: - 10 квітня 1995 року позивача прийнято учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля»; - 17 квітня 1995 року позивач закінчив курси за професією гірничого робітника при учбовому пункті Шахти Білозерської з відривом від виробництва; - 28 травня 1995 року позивача переведено гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахта «Білозерська» ДП «Добропіллявугілля»; - 31 серпня 1995 року позивача звільнено у звязку із вибуттям на навчання; - з 21 травня 1997 року по 31 серпня 1997 року позивач проходив виробничу практику гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті на ДВАТ «Шахта Новодонецька»; - з 13 січня 1998 року по 25 квітня 1998 року позивач проходив виробничу практику гірничим робітником підземним з повним робочим днем в шахті на ДВАТ «Шахта Новодонецька»; - 01 вересня 1995 року позивача зараховано в число студентів дневного відділення Донецького гірничого технікуму ім. Є.Т. Абакумова; - 18 червня 1998 року позивача відраховано із технікума у звязку із закінченням навчання з присвоєнням кваліфікації гірничого техніка. Також, у трудовій книжці позивача міститься запис №11, згідно якого: 13 липня 1998 року позивач прийнятий гірничим робітником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті на ДВАТ «Шахта Новодонецька». Отже, в період навчання позивач проходив виробничу практику на шахті на різних роботах та посадах, які віднесені до відповідного списку, що відповідачем не заперечується, а 13.07.1998, тобто в межах тримісячного строку після закінчення навчання, прийнятий на роботу гірничим робітником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті на ДВАТ «Шахта Новодонецька». Згідно п.д ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховують стаж навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації, в аспірантурі, докторантурі клінічній ординатурі. Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Відповідно до ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Таким чином, оскільки позивач проходив навчання у закладі професійної освіти, такий час навчання зараховується до трудового стажу позивача, як здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання. Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту». Зауваження відповідача/апелянта про ненадання до пенсійного органу документів, які визначають форму та період навчання позивача, суд не приймає до уваги, оскільки крім диплома про освіту, позивачем було надано відповідачу трудову книжку в якій зазначено про денну форму навчання позивача та зроблені записи про початок та закінчення такого навчання. За вищевикладених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.10.2021 №057350004909 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними та підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного, у позивача наявний пільговий стаж за увесь період навчання у Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1995 по 18.06.1998 як період роботи за спеціальністю. Відтак, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3. ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Враховуючи вищевикладене, відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, порушене право позивача має бути відновленим, а позов задоволеним. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом першої інстанції не розглядалось питання щодо зарахування періодів роботи позивача у шахтах. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі № 200/17318/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 06 лютого 2023 року. Судді А.В. Гайдар А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв